• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види педагогічного оцінювання і педагогічних оцінок.

Протягом навчального року вчитель застосовує різні види оцінювання, а саме:

1. Попереднє оцінювання, мета якого з’ясувати підготовку учнів з предмета.

Напередодні вивчення нової теми, засвоєння якої має групуватися на раніше вивченому матеріалі, вчитель має з’ясувати рівень розуміння опорних понять, знань, актуалізувати їх, аби успішно рухатися вперед.

2. Поточне оцінювання, яке здійснюється вчителем у процесі повсякденної навчальної роботи і дозволяє вчителеві своєчасно одержати об'єктивні дані про рівень знань учнів.

К.Д. Ушинський говорив, що хороші дидактики те й роблять, що без кінця повторюють і кожен раз додають щось нове. Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткочасної до довготривалої пам’яті.

3. Тематичне оцінювання допомагає виявити рівень досягнень учнів із конкретної теми чи декількох тем. Таке оцінювання є одночасно засобом систематизації та узагальнення знань, а також спонукає учнів до глибшого і міцнішого засвоєння основних положень конкретної теми.

4. Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці чверті, семестру, навчального року. Воно проводиться у формі тестування, залікових занять, екзаменів.

5. Комплексний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок з кількох суміжних дисциплін, що забезпечують комплексний підхід до формування світогляду учнів. Наприклад, можна з’ясувати рівень знань учнів з історії, літератури, народознавства, що стосується певної історичної епохи.

Розрізняють декілька видів педагогічних оцінок:

- наочні і персональні,

- матеріальні і моральні,

- результативні і процесуальні,

- кількісні і якісні.

Наочні оцінки стосуються того, що робить або що вже зробила дитина, але не її особи. В даному випадку педагогічній оцінці підлягають зміст, предмет, процес і результати діяльності, але не сам суб'єкт. Персональні педагогічні оцінки, навпаки, відносяться до суб'єкта діяльності, а не до її атрибутів, відзначають індивідуальні якості людини, що виявляються в діяльності, його старання, уміння, старанність і тому подібне. У разі наочних оцінок дитина стимулюється до вдосконалення учіння і до особового зростання через оцінку того, що він робить, а у разі суб'єктивних - через оцінювання того, як вона це робить і які властивості при цьому проявляє.

Матеріальні педагогічні оцінки включають різні способи матеріального стимулювання дітей за успіхи в учбовій і виховній роботі. Як матеріальні стимули можуть виступати гроші, привабливі для дитини речі і багато що інше, що виступає як засіб задоволення матеріальних потреб дітей. Моральна педагогічна оцінка містить в собі похвалу або осуд, що характеризують дії дитини з погляду їх відповідності прийнятим нормам моралі.

Результативні педагогічні оцінки відносяться до кінцевого результату діяльності, акцентують увагу в основному на ньому, не враховуючи або нехтуючи іншими атрибутами діяльності. В цьому випадку оцінюється те, що вийшло кінець кінцем, бо, яким чином це було досягнуто. Процесуальні педагогічні оцінки, навпаки, відносяться до процесу, а не до кінцевого результату діяльності. Тут звертається увага на те, як був досягнутий отриманий результат, що лежало в основі спонуки, спрямованої на досягнення відповідного результату.

Кількісні педагогічні оцінки співвідносяться з об'ємом виконаної роботи, наприклад з числом вирішених завдань, зроблених вправ і тому подібне. Якісні педагогічні оцінки стосуються якості виконаної роботи, точності, акуратності, ретельності і інших аналогічних показників її досконалості.

Читайте також:

1. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
2. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
3. Багато уваги приділяється підготовці засідань педагогічних рад.
4. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.
5. Вибір алгоритмів розрахунку комплексних порівняльних оцінок.
6. Види оцінювання та процедура перевірки
7. Види педагогічних рад
8. Визначення педагогічного спілкування, його специфіка. Структура педагогічного спілкування (етапи).
9. Впровадження медико-психолого-педагогічного супроводу розвитку дітей в контексті реалізації здоров’язберігаючої функції ДНЗ.
10. Гігієнічні вимоги щодо якості питної води та її санітарне оцінювання.
11. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.

Переглядів: 2430