Візьмемо дві випадкові величини: x ÎN0,1 i x ÎN0,100 Якщо для x, наприклад, 0,997 = Р(|x| < 3) то для 10 x вже 0,997 = Р(|x| < ЗО). Розкид значень величиньї 10 x набагато більший, й дисперсія (показник розсіяння) відповідно більше.
Що показує коефіцієнт асимптотичної нормальності? Візьмемо дві АНО з коефіцієнтами 1 й 100:
При великих п розкид значень величиньї n(q2 — q*) біля нуля набагато більше, ніж біля величиньї Ön(q1* — q*), оскільки більше гранична дисперсія (вона ж козффициент асимптотичної нормальності).
Після чого менше відхилення оцінки від параметра, тим краще. Звідси — естественньш спосіб порівняння асимптотика нормальних оцінок:
Визначення 12.Хай q* — АНО з козфіцієнтом s12(q),q2* — АНО з козффициентом s22(q).Говорять, що q* краще, ніж q* в смьісле асимптотичного підходу, якщо для будь-кого q є Q
й хоча бьі при одному qця нерівність строга.
Приклад 12 (продовження). Порівняємо між собою оцінки в послідовності q1*,q2*… Для qk* коефіцієнт асимптотичної нормальності має вигляд
Козффіциент тим менше ніж більше k, те єсть кожна наступна оцінка в зтой послідовності краще предьідущей.
Оцінка q*, що є «останньою», могла би бути краще за всі оцінки в зтой послідовності в смьісле асимптотичного підходу, якщо бьі була асимптотика нормальною. Уви:
Вправа.(Див. задачу 8 до розділу 1). Довести, що qk*, —> Х(n) (поточечно), то єсть для будь-якого елементарного результату v при k —> оо
Вправа.*Чи можна додати якийсь смисл фразі: «оцінка q = Х(n) асимптотика нормальна з козффициентом q? Який? Й навіщо?