Управління розглядається як процес, тобто як сукупність безперервних взаємозв'язаних дій. Ці дії, кожна з яких є також процесом, називають функціями менеджменту. Сучасний підхід (згідно підходів Майкла Мескона, Майкла Альберта та Франкліна Хедоурі) виділяє чотири функції (рисунок 6). Процес управління за своєю сутністю є загальною сумою всіх функцій управління.
Базується на використанні теорії систем у менеджменті з кінця 50-х років. Система - це сукупність взаємозв'язаних елементів (частин), які постійно взаємодіють і визначають її характер. Всі організації (об'єкти управління) є системами, які складаються з наступних елементів: структура, завдання, технологія, люди і цілі.
Існують закриті (мають фіксовані жорсткі кордони, не залежать від оточуючого середовища) та відкриті (взаємодіють із зовнішнім середовищем) системи. Всі організації є відкритими системами.
Крупні частини систем самі можуть складати системи, які по відношенню до першої системи можна називати підсистемами (цехи, відділи тощо). Цей поділ може продовжуватись. Слід вивчати всі підсистеми організації (технічну, економічну, соціальну та інші). Попередні школи фіксували увагу на якійсь одній підсистемі, що і приводило їх до невдач (наприклад, біхевіористи вивчали тільки соціальну підсистему).
Графічне зображення організації як відкритої системи представлено на рисунку 7.