І етап. Підходи на засадах виділення різних шкіл

Тема 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МЕНЕДЖМЕНТУ У СВІТІ ТА УКРАЇНІ

Управління існує з тих пір, коли почали виникати відносини між людьми, з'явилися перші організації, елементи виробничо-господарської діяльності. Практика управління формувалась в Шумерії, Македонії при Олександрі Македонському, Римі, Київській Русі та інших старовинних державах. На чолі організацій стояли королі, царі, князі, воєводи, генерали.

Управлінню до 1900 року були властиві такі особливості, як:

-менші, ніж в сучасних умовах пропорції між чисельністю керівників і некерівників;

-невелика чисельність керівників середньої ланки;

-малочисельна група керівників вищої ланки;

-підвищена роль лідера (головного керівника);

-переважаюче використання адміністративно-командних важелів.

Слід відзначити, що в історії управління є випадки, коли структури управління, які виникли в стародавні часи, збереглися до наших часів. Прикладом може бути структура управління католицькою церквою: папа (головний керівник), кардинали, архієпископи, єпископи і приходські священники. В певних межах прикладом може бути і структура управління православною церквою.

Однак до кінця XIX століття наукові підходи в галузі управління не використовувались. Навіть великі успіхи Роберта Оуена (початок XIX століття) у використанні системи оплати праці, методів оцінки трудового вкладу, способів покращення умов праці не сприяли посиленню досліджень в галузі управління.

Інтерес до управління почав проявлятись на початку XX століття в США. З моменту опублікування книги Фредеріка І. Тейлора "Принципи наукового управління" (1911р.) управління стає галуззю самостійного наукового дослідження.

Як предмет науки управління пройшло певні етапи свого розвитку. Американський менеджмент виділяє наступні кроки цього шляху:

Тут можна виділити такі школи:

· Школа наукового управління (1885-1920 рр.) найтісніше пов'язана з роботами Фредеріка І. Тейлора, Френка і Лілії Гілбрейт, Генрі Гантта. Вони займались дослідженнями на рівні організації, продукуванням виробничого менеджменту. Тейлор і Гілбрейт, які починали свою кар'єру робітниками, займались спостереженнями, замірами і аналізом операцій ручної праці, стимулюванням трудового вкладу, нормуванням праці тощо.

· Класична (адміністративна) школа управління (1920-1950 рр.) започаткована Анрі Файолем, якого часто називають батьком менеджменту. Він керував французькою вугільною компанією, тобто був крупним менеджером, як і інші засновники адміністративної школи, Ліндан Ірвік (консультант з питань управління в Англії), Джеймс Д. Муні (працював в компанії "Дженерал Моторе"). Саме представники цієї школи управління розвинули принципи управління. Позитивну роль відіграють 14 принципів менеджменту Файоля:

-поділ праці;

-повноваження та відповідальність;

-дисципліна;

-єдиновладдя;

-єдність напряму діяльності;

-підпорядкування особистих інтересів загальним;

-винагорода персоналу;

-централізація;

-скалярний ланцюг (ієрархія управління);

-порядок;

-справедливість;

-стабільність робочого місця персоналу;

-ініціатива;

-корпоративний дух.

Було описано функції управління (за Файолем - це планування, організація, розпорядництво, координування та контроль), систематизовано підхід до управління всією організацією.

· Школу людських стосунків (1930-1950 рр.) заснували Мері Паркер Фолліт та Елтон Мейо. Фолліт вперше визначила менеджмент "забезпечення виконання роботи з допомогою інших осіб". Школа рекомендувала використовувати прийом управління людськими відносинами шляхом впливу безпосередніх керівників на працівників, консультацій з працівниками, забезпечення широких можливостей спілкування на роботі.

· Школа поведінських наук (1950 р. до нашого часу) формувалась Крисом Анджирисом, Ренсоном Лайкертом, Дугласом Мак Грегорем, Фредеріком Гербергом та іншими вченими - біхевіористами. В основі лежать методи налагодження міжособистих відносин, підвищення ефективності людських ресурсів.

· Школа науки управління (кількісного підходу) (1950 р. і до наших днів) виникла в Англії під час другої світової війни як наслідок пошуку шляхів боротьби з масовими німецькими повітряними ударами, підводним німецьким флотом, а також висадки союзників в Європі. Основою школи є дослідження моделей, тобто форм представлення реальності і операцій. Після створення моделі змінним величинам задаються кількісні значення. Особлива роль тут відводиться комп'ютерам.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання для самостійної роботи над темою	\|	III етап. Системний підхід

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.