Глобалітсика і глобальний підхід у науці

Глобалізація процесів пов’язана, перш за все, з інтернаціоналізацією всієї суспільної діяльності на Землі. Це означає, що в сучасну епоху все людство входить в єдину систему соціально-культурно-економічних, політичних і інших зв’язків. В порівнянні з минулими періодами невимірний зросла загальнопланетарна єдність людства, яке є принципово новою суперсистемою, пов’язаною із загальною долею і загальною відповідальністю. Тому, не дивлячись на соціально-культурні, економічні, політичні контрасти різних регіонів, держав і народів, вчені і філософи вважають правомірним говорити про становлення єдиної цивілізації.

Глобалістичний підхід виявляється в концепціях «постіндустріального суспільства», «технотроной ери» соціологів Д.Белла, З.Бжезінського, А.Тофлера і низки інших вчених.

За Д. Беллом, одного з ведучих представників соціального прогнозування, бурхливий розвиток техніки і науки зробить зайвою соціальні революції, а «індустріальне суспільство», що ґрунтується на використанні машин для виробництва товарів, вступить в новий етап соціального життя – «постіндустріальне суспільство», яке буде засноване на розвитку науки, наукових знань. Відмітними ознаками «постіндустріального суспільства» стають: перехід від виробництва товарів до економіки обслуговування, заняття пануючого положення в управлінні суспільством соціальної групи професіоналів-технократів і «великих вчених», повсюдне розповсюдження «інтелектуальної технології» (інформатики, теорії ігор, моделювання, комп’ютеризації) і можливість технологічного зростання при широкому розвитку теоретичних знань.

З. Бжезинский в роботі «Між двох століть. Роль Америки в технотронну еру» констатує, що людство вступає в новий період розвитку, який визначається не соціальними революціями, а науково-технічним прогресом. Цей якісний стрибок відбувається еволюційно, з низької стадії – аграрної – через промислову і «технотронну еру», де вирішальна роль переходить до автоматів, комп’ютерів і кібернетичних систем, а головною і вирішальною силою стає наука. В світі залишиться головна суперечність: між розвинутими і нерозвиненими країнами, причому останнім слід надавати необхідну посильну допомогу державами, що наблизилися до «технотронної ери», для створення єдиної світової спільноти, що назавжди буде позбавлено від конфліктів і антагонізмів.

А. Тоффлер, спостерігаючи відхід старих і виникнення нових галузей виробництва, запропонував картину можливих трансформацій соціальної і технологічною реальностей, яку він визначив як «третя хвиля». Тоффлер бачив безпосередній зв’язок в зміні техніки і способу життя, її цінностей - техніка обумовлює тип суспільства і тип культури, і цей вплив носить хвилеподібний характер. Остання, третя, хвиля, за Тоффлером, викликана повсюдним розповсюдженням комп’ютерів, турбореактивної авіації, протизаплідних пілюль і багато чого іншого, що формує нову цивілізацію – нові види сім’ї, стилю роботи, любові і життя, нові форми економіки, політики і свідомості. При цьому нові технології витісняють характерну для індустріалізму парадигму панування над природою.

Глобалізація соціальних, культурних, економічних і політичних процесів в сучасному світі, разом з позитивними сторонами, породила ряд серйозних проблем, які отримали назву «глобальних проблем людства»: екологічних, демографічних, політичних і низки інших. Виникнення особливого роду проблем світового розвитку, що отримали назву «глобальних», стало характерною межею нашого часу. Їх обговоренню і перспективам рішення присвячуються міжнародні форуми вчених, політиків, економістів, філософів. Конкретним аналізом кожній з них займаються спеціальні науки - соціологія, демографія тощо.

Сьогодні очевидна необхідність комплексного підходу до глобальної проблематики. В дослідженні повинні брати участь найрізноманітніші галузі наукового знання - як суспільно-гуманітарні науки, так і природні і технічні. Синтез різних підходів, об’єднання і осмислення отриманого результату в даний час формується в особливій області знань – теорії глобальних проблем, або глобалістиці. Вона націлена на пошук шляхів, спрямованих на виживання людства; покликана виробити практичні рекомендації для вирішення глобальних проблем. Її висновки можуть бути запитані міжнародними організаціями, перш за все, ООН, урядами окремих держав, діловими колами, громадськістю. У зв’язку з нерівномірним розвитком різних країн ефективні рекомендації повинні включати безліч соціальних, економічних і політичних чинників, стосовно конкретно даної ситуації.

Засновники «Римського клубу» вважали, що істинна проблема людського виду на даному ступені його еволюції полягає в тому, що він виявився повністю нездібним в культурному відношенні пристосуватися до тих змін, які сам вніс в цей світ.

Ця думка заснована на тому факті, що технологічний переворот призвів до глибоких змін не тільки в продуктивних силах суспільства, але і в образі життя і свідомості людей. Чим вище рівень технологічного виробництва і всієї людської діяльності, тим вище повинен бути ступінь розвитку самої людини і його взаємодії з навколишнім середовищем.

Поворот до людини, до духовних основ його буття, що відбувся в глобалістиці, не був випадковий. Цей напрям називають філософсько-антропологічним. Новий підхід протистоїть погляду, який розглядає глобальні проблеми лише як результат соціального розвитку, особливостей економіки і техніки, а людини – як пасивну жертву ходу світового розвитку. Головною проблемою і одночасно головним засобом вирішення проблем сучасності бачиться тепер в самій людині, її ціннісних орієнтирах і установках. Увага зосереджується на «одвічних питаннях»: про значення людського існування, моралі, меті людства, але вже з позицій глобалістики, всі поняття розглядаються з погляду їх загальності і в контексті глобальної загрози загибелі людства.

Вчені «Римського клубу» в своїй концепції приділяють увагу і питанням освіти, духовного розвитку людини, етичним орієнтирам, адекватним сучасності. Вони звертають увагу на те, що саме система освіти багато в чому формує людські якості і саме в ній закладається той потенціал, який реалізується надалі. Отже, від якості освіти залежить, як представлятимуть люди своє місце в світі, на які цінності орієнтуватимуться. Від освіти залежить формування перспективного погляду на хід світового розвитку. У зв’язку з цим освіта виконує глобальну місію. Тим часом значення і роль освіти зараз недооцінюють. Частина населення планети безграмотна або грамотна лише частково. В державних бюджетах багатьох країн витрати на освіту незначні. Творчий потенціал людини в процесі навчання реалізується не повністю, оскільки існуюча система орієнтована на поточні запити, а не на перспективу.

Система освіти повинна бути безперервною і постійною, різнорівневою і різноманітною. Без виховання відповідних людських якостей неможливе застосування екологічно чистих технологій, розумне відношення до природних ресурсів, встановлення справедливого економічного порядку. Неможливе розумне формулювання мети сучасного людства як єдиного цілого.

Глобальність свідомості не обов’язковий визначає миттєвий стрибок до нової людини і нового людства. Невідомо, чи можливе в принципі формування досконалої людини. Але і звичайна сучасна людина здатна усвідомити і виконати мінімум розумних вимог перед лицем глобальної небезпеки.

Глобальним загрозам людство повинне протистояти єдиним фронтом, координуючи свої зусилля. Але це не означає, що стиратимуться відмінності між країнами і народами, між класами і соціальними групами, нівелюються інтереси націй і національних економік. Сучасний світ немислимий без відмінності інтересів - індивідів, окремих груп, держав. Проте історія розвитку людства переконує в тому, що прагнення знищити відмінність інтересів призводить тільки до тотальної несвободи.

Розвиток цивілізації поставив різні частини людства в залежність одна від одної. Ця залежність є імператив відносин сучасного суспільства – як на міждержавному, міжгруповому, так і міжіндивідуальному рівнях. Проте окрема держава не повинна навіть в світлі загальної взаємозалежності відрікатися від своїх національних інтересів. Тому слід навчитися враховувати інтереси інших держав.

Відомий філософ і соціолог К. Манхейм відзначав, що загальні структурні проблеми для всіх сучасних держав наступні:

1) досягнення національної єдності;

2) участь народу в управлінні;

3) включення держави в світового економічного порядку;

4) рішення соціальної проблеми.

Під національною єдністю при цьому розумілася нація як сукупність громадян певної конкретної держави.

Глобальна свідомість в одному з своїх головних аспектів є свідомість турботи про власну країну, її благополуччя і процвітання, оскільки взаємозалежність країн, характерна для сучасного світу, не може тлумачитися в тому значенні, що світова спільнота зобов’язана виводити окрему країну з кризи і спрямовувати її на шлях процвітання. Відповідальність за планету неможлива без з відповідальності за свою країну, оскільки криза державності окремо взятої країни ускладнює світову ситуацію в політичному аспекті; екологічна і ресурсна кризи ставлять під загрозу екологічну рівновагу і ускладнюють проблему ресурсів у світовому масштабі; економічна криза приводить до соціальних наслідків в інших країнах.

В даний час позиція активізму, на яку раніше орієнтувалося суспільство, вичерпала свої можливості. Прагнення до панування людини над природою і пов’язане з ним прагнення до панування людини над людиною не можуть зараз слугувати нічому позитивному. Проте не може служити нічому позитивному і спроба повернутися до минулих форм буття людини і його відношення до природи. В межах глобальної свідомості необхідний перегляд всіх основних видів відносин: відносин людини до природи, відносин між соціальними спільностями (класами, соціальними групами, націями і ін.), відношенні людини до людини, відносини до минулого, історії, предків. Глобальна свідомість ставить в центр питання про людину, про її здатність справитися з ситуацією, про перспективи її виживання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Наука і футурологія	\|	Медінформатика та її структура.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.028 сек.