• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аналіз та інтерпретація інформації

Після проведення емпіричного дослідження починаються його заключні стани:

· опрацювання,

· аналіз і

· узагальнення даних.

Ефек­тивність дослідження залежить не тільки від обсягу інформаційного масиву, а й від глибини та всебічності його аналізу. Сама по собі пер­винна інформація не дає змоги зробити висновки, перевірити гіпо­тези і, таким чином, розв'язати завдання, що були поставлені в про­грамі. Тому оволодіння прийомами та методами аналізу одержаних даних - запорука результативного дослідження.

Для успішного проведення опрацювання інформації слід дотри­муватися певної послідовності. Спочатку інформація проходить ста­дію попередньої підготовки до опрацювання, яка включає в себе ви­рішення двох основних завдань:

· перевірку інструментарію на точність, повноту та якість запов­нення;

· кодування інформації, тобто її формалізація.

Опрацювання інформації дає надійні підстави для її узагальнен­ня, яке здійснюється у кількох формах, що фіксують різний рівень аналізу. Найпростішою і найбільш поширеною формою є групуван­ня даних, тобто віднесення об'єкта до тієї чи іншої групи залежно від обраного показника (наприклад, рівень продуктивності праці, при­буток). Згруповані таким чином однорідні за складом групи стають об'єктом аналізу. Вибір ознаки групування зумовлюється завдання­ми і гіпотезами дослідження. Основна проблема, що виникає у ви­падку використання простого групування, — неправильний вибір показника, за яким здійснюється групування.

Наступний елемент аналізу даних — інтерпретація даних, проце­дура якої має відповідати певним вимогам:

· характер оцінки та інтерпретації мають визначатися в загаль­них рисах уже на стадії розробки програми та концепції досліджен­ня, де окреслюються принципові характеристики досліджуваного об'єкта;

· слід максимально повно визначити цей об'єкт та відповідний предмет дослідження;

· слід пам'ятати про багатозначність отриманих даних і потребу їх інтерпретації з різних позицій.

Процедура інтерпретації — це насамперед перетворення певних числових величин у логічну форму — показники (індикатори) за до­помогою гіпотез, які визначаються ще на стадії розробки програми дослідження, а включаються в роботу дослідника лише на стадії інтер­претації. Характер поведінки гіпотез залежить від типу дослідження.

Зазначимо, що до яких би статистичних і математичних методів аналізу отриманої інформації ми не вдавалися, вирішальна роль в інтерпретації емпіричних даних належить концепції наукового дос­лідження, науковій ерудиції дослідника, наскільки він зможе пра­вильно, глибоко й всебічно інтерпретувати отриманий результат.

Після завершення аналізу даних отримані результати оформлю­ють у підсумкові документи дослідження: інформації, інформаційні записки, звіти про науково-дослідну роботу.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. SWOT-аналіз у туризмі
4. SWOT-аналіз.
5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
6. V. Нюховий аналізатор
7. АВС (XYZ)-аналіз
8. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
9. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
10. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
11. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
12. Аналіз активів банку

Переглядів: 4560