Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Алювіальні фації

Алювіальні фації найбільш широко розвинуті у викопному вигляді серед усіх континентальних фацій і поряд з безпосередньо з русловими відкладами вони охоплюють весь комплекс відкладів, які сформувались у річкових долинах. Тому алювіальні фації можна розглядати як комплекс руслових або пристрежневих (у рівнинних річках), заплавних і старичних пристрежневих мікрофацій. Таким чином, алювіальні фації – це різноманітний комплекс порід, як в плані мають форму лінзи із витягнутою вниз основою і відносно плоскою покрівлею і, врізається у підстилаючі відклади, на яких вона залягає із чітким розмивом.

У рівнинних ріках руслові фації представлені різнозернистими, часто грубозернистими пісками з домішками гравію і дрібної гальки. Вниз по течії розмір зерен в осадках зменшується, відсортованість зростає, але подекуди і погіршується, тау як випадають в осадок алеврити і дрібний пісок, а також принесений матеріал притоками.

Для руслових фацій характерна діагональна коса шаруватість з напрямком в один бік, причому серії косих шарів розміщуються поверхами один над другим. Більш грубий матеріал залягає внизу серії, товщина відкладів невелика, форма відкладів у вигляді смуг простягається на значні віддалі.

Заплавні фації формуються у повінь, в умовах непостійної гідродинаміки. Вони складені алевритовими і глинистими осадками, дрібнозернистими пісками, слабовідсортованими, з тонкою горизонтальною і хвилястою шаруватістю, з лінзами піску. У період між паводками на заплавних відкладах формуються ґрунти, розвивається рослинність, тому у цих осадках багато рослинного детриту. Заплавні відклади формуються у вигляді смуг, які у поперечному напрямку переходять у руслові відклади.

Старичні фації на перших етапах формування близькі до руслових, коли періодично зв’язуються з ріками, але з часом вони поступово переходять в озерні відклади, повністю ізольовані від алювіальних. У старицях та озерах формуються тонкі глинисті та глинисто-алвритові мули з високим вмістом органіки. Вони мають тонку горизонтальну і горизонтально-хвилясту шаруватість, за рахунок перешарування з алевритами і тонкозернистими пісками. У заплавних озерах нерідко формуються прісноводні мергелі, а в заболочених водоймах – торф і сапропель.

У сучасних та викопних терасах чітко простежується історія розвитку річкової артерії у вигляді її двох або трьохчленної будови. У нижній частині залягають грубі піщано-галькові осадки русла, а вище алеврито-глинисті відклади заплави з переходом в озерні та болотні. Така будова алювіальних фацій пояснюється розвитком ріки, яка переживає юність, зрілість і старість. На першому етапі відбувається зародження ріки, як правило, у ярах та балках з інтенсивним розвитком руслових осадків, які переходять у бортах у схилові колювіально-делювіальні відклади. З часом посилюється бокова ерозія у вигляді підмивання одного з берегів і зміщення русла. На місці попереднього русла формується постійний русловий алювій, який поступово перекривається заплавними осадками, а пізніше – і старичними, які при заболоченні перетворюються у торф та вугілля. Таким чином, у підошві таких відкладів спостерігається ерозійний вріз і часто розмив із поступовою зміною грубозернистого матеріалу все більш тонкозернистими заплавними і старичними, інколи вугленосними відкладами. Потужність одного повного циклу алювіальних фацій в умовах платформ не перевищує 25-30 м, із широкою заплавою до 70-100 км, як у сучасних рік Амазонки і Міссісіпі.

На формування алювіальних фацій впливає базис ерозії ріки, кліматичні зміни, внаслідок починається формування нового циклу алювію, який з розмивом залягає на попередніх відкладах.

Алювіальні фації гірських рік відрізняються різкою перевагою руслових фацій і практично відсутністю заплавних і старичних. У таких фаціях переважає грубоуламковий матеріал з валунами та галькою, чітка диференціація уламків від грубих до дрібних, їх поліміктовий склад, слабка відсортованість, відсутність шаруватості, лінійне площинне поширення.

У цілому алювіальні фації досить чітко реконструюються за площею поширення, залягання у вигляді врізаних лінз, закономірній будові розрізу та літологічних особливостях відкладів.

З алювіальними фаціями пов’язана низка корисних копалин: будівельні матеріали, розсипні родовища золота, алмазів, коштовного каміння, а також нафти і газу, вугілля, горючих сланців.


Читайте також:

  1. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  2. Батіальні і абісальні фації
  3. Дельтові фації
  4. Еолові пустельні фації
  5. Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
  6. Лагунні і лиманні фації
  7. Лімнічні фації
  8. МОРСЬКІ ФАЦІЇ
  9. Прибережно-морські фації
  10. Фації ефузивних порід
  11. ФАЦІЇ МОРСЬКИХ ВОДОЙМ З АНОМАЛЬНОЮ СОЛОНІСТЮ




Переглядів: 542

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації | Лімнічні фації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.