Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

План.

Тема 5. СИСТЕМИ ТРУДОВОГО І ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

1.Поняття системи трудової підготовки.

2.Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

3.Сучасні системи технологічної підготовки учнів у школі.

4.Принципи відбору системи технологічної підготовки відповідно до Державних стандартів змісту освітньої галузі «Технології». (C)

5.Проектно-технологічна система технологічної підготовки учнів. (C)

 

1. Поняття системи трудової підготовки.

У нашій країні протягом довгого часу співіснували два напрями по підготовці молоді, що вчиться, до майбутнього трудового життя. Під одним з них, яке звичайно називали терміном «трудове навчання», розуміли різноманітні види трудової підготовки загальноосвітніх шкіл, що вчаться. Друге частіше називали «професійно-технічним навчанням», відносячи його, як правило, до різних типів профтехучилищ, де воно складалося з двох взаємозв'язаних частин — теоретичного і виробничого навчання.

Щоб краще з'ясувати відмінності між ними, необхідно пояснити два принципово відмінних поняття, які нерідко помилково змішуються — «зміст утворення» і «зміст навчання».

Сукупність або система знань, умінь і навиків є змістом освіти, а не навчання. Навчання — це процес, що веде до оволодіння змістом освіти. Зміст нового учбового предмету «Технологія» і зміст виробничого навчання розрізняються. Зміст виробничого навчання — це система дидактичний перероблених трудових процесів, навчання яким забезпечує оволодіння практичними знаннями, що вчаться, уміннями і навиками по певній професії і кваліфікації.

Під базовим (інваріантним) змістом «Технології» розуміється мінімальний об'єм знань і умінь, які повинні бути сформовані у всіх загальноосвітніх учбових закладів всіх типів, що вчаться, в межах часу, що відводиться по навчальному плану.

Виробниче навчання і практичні заняття за технологією мають багато схожих рис і сторін, хоч і відрізняються по своїх завданнях. Загальною є необхідність розчленовування змісту навчання на певні частини і встановлення послідовності оволодіння ними. А оскільки принципи розділення і порядок угрупування можуть бути різними, різними можуть бути і системи навчання. До речі, необхідно сказати, що в педагогічній літературі часто зустрічаються дуже різні підходи до визначення цього поняття.

Тому умовимося, як це прийнято стосовно загальноосвітньої школи, використовувати термін «система трудового навчання». Під словом «система» при цьому розуміється дидактична категорія, що припускає єдність змісту, методів і організації навчання і що визначає структуру і послідовність вивчення учбового матеріалу. При цьому, природно, мається на увазі і розвиток і виховання учнів.

Для кращого розуміння того, як складалися різні дидактичні підходи до трудового навчання, позначимо хронологію їх розвитку.

Історично першою системою навчання була наочна (речова). Вона склалася в умовах ремісничого виробництва, коли кожен працівник виконував закінчені вироби від початку до кінця. Суть цієї системи полягає в тому, що учні опановують трудовими уміннями і навиками в процесі виготовлення ряду типових для даної професії виробів, що розташовуються за принципом поступового наростання складності трудових процесів.

Основним елементом змісту навчання в наочній системі є трудовий процес в цілому, без розчленовування його на дрібніші, дробові частини (операції, прийоми) і без виконання яких-небудь спеціальних вправ при навчанні.

Наочна система має ряд недоліків, що не дозволяють озброїти учнів знаннями, навиками і уміннями в повному об'ємі по відповідній кваліфікації. Але її безперечним гідністю є навчання учнів трудовим процесам на виготовленні корисної продукції за принципом «від простого до складного», освоєнні трудових прийомів і операцій не ізольовано, а в зв'язаному, комплексному вигляді, у всьому різноманітті їх зв'язків і відносин.

 

Предметна система ставить за мету навчити учнів виготовляти певний ряд предметів. При цьому враховується, з яких трудових прийомів складається технологічний процес. Предмети (вироби) добираються так, щоб учні могли виконувати спочатку простіші, а потім складні трудові прийоми. Але самі трудові прийоми залишаються на другому плані, формуванню правильних трудових умінь та навичок, пов'язаних з виконанням трудових прийомів, не приділяється належної уваги.

Виучуваний трудовий процес не подрібнюється на складові елементи, а засвоюється у вигляді конкретних закінчених технологічних процесів. Діяльність учнів має в зв'язку з цим характер продуктивної праці.

 

Таким чином, залишаючись предметною за формою, стає операційною за своєю спрямованістю. Тому немає підстав вважати систему предметною, і ми назвемо її поки що умовно предметно-операційною, щоб підкреслити, що тут у процесі виготовлення виробів вивчаються операції. У педагогічній літературі можна зустріти систему трудового навчання з такою назвою, проте після перевірки виявляється, що йдеться фактично про операційно-предметну систему.

До перших систем трудового навчання належать також операційна система, яка за походженням її авторів дістала ще назву російської, та система операційно-предметна.

 

 

Операційна система була розроблена і запроваджена у 60-х роках XIX століття у Московському технічному училищі. Автором системи є відомий діяч професійно-технічної освіти Д.К, Совєткін. У розробці системи брав також участь очолюваний ним колектив працівників навчальних майстерень училища.

У передмові до програми з виробничого навчання, складеної Совєткіним, директор Московського технічного училища Делла-Вос указував, що треба було виробити такий метод викладання прийомів механічної обробки матеріалів, який би максимально скорочував час навчання, спрощував контроль за навчальною діяльністю, робив процес навчання свідомим та давав змогу легко оцінювати роботу кожного учня.

Такі завдання розв'язуються, на думку Делла-Воса, навчальною програмою К.Д. Совєткіна завдяки "послідовності" та "поступовості" у вивченні трудових прийомів.

 

Наведемо уривок з "Програми курсу систематичного навчання слюсарного мистецтва", в якому розкривається зміст та послідовність прийомів, пов'язаних з операцієюобпилювання:

"...7. Обпилювання тонких кромок заліза за розміткою.

8. Обпилювання прямої поверхні.

9. Обпилювання трьох прямих паралельних поверхонь.

10. Обпилювання двох поверхонь, що утворюють прямий кут.

11. Обпилювання двох поверхонь, що утворюють гострий кут.

12. Обпилювання зовнішнього тупого кута за шаблоном.

13. Обпилювання внутрішнього тупого куга за шаблоном.

14. Обпилювання внутрішнього гострого кута за шаблоном.

15. Обпилювання трьох поверхонь, що становлять кут куба.

16. Обпилювання прямої поверхні паралельно даній осі.

17. Обпилювання шестигранної призми.

18. Обпилювання прямих та кривих поверхонь за даною ізометричною віссю

19. Обпилювання поверхні, обмеженої двома бортями.

20. Обпилювання поверхні обмеженої трьома бортами.

21. Обпилювання поверхні, обмеженої чотирма бортами.

22. Обпилювання прямокутного жолоба.

23. Обпилювання гострокутного жолоба та шаблоном.

24. Обпилювання гострота виступу за шаблоном.

25. Обпилювання пірамідального жолоба.

26. Обпилювання конічною жолоба.

27. Обпилювання конічною виступу.

28. Обпилювання циліндричного жолоба за шаблоном.

29. Обпилювання перетнутої піраміди за шаблоном.

30. Обпилювання прямої поверхні з виступом посередині.

31. Обпилювання прямокутного виступу наданій площині".

Яквидно, операційна система передбачала послідовне вивчення операцій та прийомів, характерних для даної професії. Операції та прийоми розташовувались у дидактично виправданій послідовності. Завдяки цьому в учнів складалось уявлення, що до процесу виготовлення кожного виробу входять в основному ті самі операції. Відмінність полягає лише у послідовності операцій, а також у вимогах до точності обробки. Таким чином, операційна система не прив'язувала учнів до певного ряду виробів, а озброювала їх у межах даної професії універсальними знаннями та вміннями. Операції засвоювались у процесі виготовлення навчальних моделей, тобто праця учнів не мала продуктивного характеру.

Суть операційно-предметної системи полягала, в тому, що спочатку учні стисло вивчали на виробах окремі операції, а потім переходили до виготовлення виробів у цілому.

У педагогічній літературі можна зустріти твердження, що операційно-предметна система виникла в школах ФЗО, проте це не відповідає дійсності.

Як показано у дослідженнях А.Н. Веселова. операційно-предметна система розроблена ще в минулому столітті С.О. Владимирським.

Операційна система ґрунтується на протилежних вихідних позиціях. У центрі уваги - трудовий прийом. У процесі навчання виучуваний трудовий процес поділяється на операції та прийоми, які засвоюються під час виготовлення навчальних виробів.

Предметно-операційна система займає середнє положення між предметною та операційною системами, хоча і тяжіє до другої.

Предметно-операційна система передбачає вивчення окремих трудових операцій та прийомів (що характерно для операційної системи), проте засвоєння навчального матеріалу відбувається тут не на навчальних виробах, а у процесі виготовлення певних суспільне корисних виробів, як у системі предметній. Коли ж ми говоримо про тяжіння предметно-операційної системи до системи операційної, то маємо на увазі той факт, який підкреслює А. Міккельсен, що вирішальне значення мають вправи, а колекції виробів є лише приблизним зібранням предметів, що можуть бути застосовані учнями для оволодіння певними трудовими прийомами.

Операційно-предметна система на першому етапі навчання будується за операційною, а на другому - за предметно-операційною системою.

Порівняння предметної, операційної, предметно-операційної та операційно-предметної систем показує, що всі вони визначають зміст трудового навчання, ступінь його подрібнення (прийом, операція та ін.), порядок можливого групування його частин та послідовність оволодіння ними; характер діяльності учнів (виконання навчальної роботи, виготовлення суспільне корисних предметів) та дидактичний зв’язок між характером діяльності учня та її змістом.

Саме це і є суттєвим спільним для них і становить зміст поняття "система навчання Т як навчальний предмет". Разом з тим вони по-різному вирішують ці питання, і це с для них суттєвим відмінним. Таким чином, ми дали визначення двох понять: "дидактична система навчання технології" та "система навчаннятехнології як навчальний предмет".

На нашу думку, характер діяльності учнів слід розглядати як суттєву ознаку поняття "система навчання технології як навчальний предмет", бо він впливає на умови формування практичних трудових умінь та навичок.

К.Д. Совєткін та його колеги не випадково пов'язали операційну систему з навчальними виробами, бо завдяки штучності об'єктів роботи створювались кращі умови для виділення трудових прийомів. Так само свідомо ввів А, Мікксльсен "чисті вправи", а фактично навчальні роботи. Тому, якщо сказати про операційну систему лише те, що вона характерна подрібненням виучуваного трудового процесу на окремі операції, то її суть не буде розкрито. Те ж саме можна сказати і про предметно-операційну систему.

Дидактичний зв'язок між характером діяльності учнів та змістом навчання Т, на нашу думку, також відображає суттєву ознаку поняття "система навчання Т як навчальний предмет" саме тим, що тут розкривається, на якому етапі навчання технології учні включаються у продуктивну працю. Характеристика навчання Т у такому аспекті надзвичайно важлива, бо включення учнів у продуктивну працю значно сприяє вирішенню навчально-виховних завдань, а також має велике народногосподарське значення.

У зв'язку з введенням загальних понять "дидактична система навчання технології" та "система навчального предмета" слід позначити певними термінами конкретні дидактичні системи навчання Т та системи навчального предмета як одиничні поняття.

При цьому виникає необхідність привести у відповідність термінологію та її смисловим значенням.

Нині розглянуті дидактичні системи навчання Т позначаються термінами "предметна", а також "шведська" та "датська".

Цілком очевидно, що термін "предметна" у смисловому відношенні характеризує систему навчального предмета, так само, як і термін "операційна","опєраційно-предметна" та "предметно-операційна".

Виходячи з цього, будемо говорити далі про системи О. Саломона та А. Міккельсена, маючи на увазі відповідні дидактичні системи трудового навчання, а термінами "предметна", "операційна", "операційно-предметна" та "предметно-операційна" позначимо системи навчального предмета, розроблені відповідно О. Саломоном. К.Д.Советкіним, С.О. Владимирським та Л. Міккельсеном.

Тепер у педагогічних дослідженнях вдаються до моделювання об'єктів вивчення. Така формалізація виявляється у ряді випадків досить корисною, бо дає можливість абстрагуватись від того, що є специфічним для різних об'єктів, і покачати наочно, що с між ними спільного.

Ми розкрили поняття "систем навчання Т як навчальний предмет" на прикладі предметної, операційної, предметно-операційної та операційно-предметної систем, незважаючи на те, що зазначені системи ґрунтуються на навчальному матеріалі різного змісту, можна вдатись до словесної формалізації і зобразити їх на одній схемі. Із схеми 1 видно, що кожна система навчального предмета відрізняється від інших однією або кількома суттєвими ознаками: подрібненням змісту навчального матеріалу, характером діяльності учнів, дидактичним зв'язком між першими двома ознаками.

Оригінальність операційно-предметної системи непомітна через недосконалість схеми, що розкриває лише одну сторону структури змісту навчання Т: як подрібнюються виучувані трудові процеси на елементи. Тим часом структура змісту навчання Т може характеризуватись також в іншому плані: як групуються елементи і в якій послідовності вивчаються. Побудуємо відповідну схему 2 та подивимося, як виглядатиме на ній операційно-предметна система.

Якщо зобразити систему трудового навчання як навчального предмета у вигляді прямої лінії, а окремі елементи виучуваного трудового процесу у вигляді відрізків, розташованих на пій. то можна створити уявлення про групування та послідовність вивчення усіх елементів.

Як видно із схеми 2, операційно-предметна система цілком оригінальна.

Кожна з наведених прямих дає уявлення лише про принцип послідовності у розташуванні елементів виучуваного трудового процесу та їх групування, характерний для даної системи.

Для кожної конкретної професії цей принцип зберігається. Але кількість трудових рухів у різних трудових прийомах може бути різною. Деякі трудові прийоми під час їх вивчення взагалі недоцільно подрібнювати на рухи. Кожна конкретна операція може включати різну кількість трудових прийомів.

Це дає певну підставу твердити, що немає двох таких професій, для яких би застосовувались зовсім однакові системи навчального предмета. Проте особливості конкретних професій укладаються у принципову схему. Кількість таких елементів виучуваною трудового пронесу, як трудовий рух, прийом, операція, визначаться змістом даної конкретної професії. Кількість технологічних процесів практично необмежена. Тому на схемі відрізок технологічних процесів розривається, і останній технологічний процес позначається через х.

 

Ми розглянули поняття "система трудового навчання", яке виникло у період кустарного та фабричного виробництва.

Наступним етапом у історії розвитку суспільного виробництва стала його індустріалізація. Розглянемо, чи не відбулась трансформація поняття "система трудового навчання" у цей період, в який було створено систему трудового навчання ЦІП та операційно-комплексну систему.

На той час почалась небувала за розмахом та темпами реконструкція народного господарства нашої країни, яка здійснювалась на новій технічній основі - основі індустріалізації.

У цей же час посилюється увага до вивчення природи трудових процесів з боку фізіологів та психологів. Усе це стало об'єктивною основою для трансформації поняття "дидактична система трудовою навчання", яке, на нашу думку, знайшло своє відображення у системі трудового навчання, розробленій Центральним інститутом праці (ЦІП),

Говорячи про досвід ЦІП, слід зазначити, що в галузі трудового навчання він висвітлений недостатньо і то в оцінці йога значення для розвитку дидактики трудового навчання немає єдиної думки.

Між авторами, що торкаються цього питання, встановилась така приблизно пропорція, при якій лише окремі спеціалісти дають чітку позитивну або негативну оцінку. З більшості висловлювань взагалі важко зрозуміти ставлення авторів: з одного боку, вони наче вказують на деякі позитивні риси, а з другого боку перекреслюють їх недоліками.

Все це свідчить про те, що система ЦІП, яка в свій час здобула визнання, вимагає глибокого вивчення.


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  3. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  4. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  5. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  6. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  7. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  8. III етап. Системний підхід
  9. IV. Розподіл нервової системи
  10. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  11. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  12. IV. Філогенез кровоносної системи




Переглядів: 2463

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекції класифікують за кількома критеріями. | Перейдемо до аналізу першоджерел.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.