• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перейдемо до аналізу першоджерел.

О.К. Гастєв, директор Центрального інституту праці, написав ряд капітальних праць, у яких розкриваються основні вихідні положення розпочатої під його керівництвом роботи і наукової організації праці ("Трудові установки", "Як треба працювати", "Установка виробництва методом ЦІП", "Нормування і організація праці" та ін.).

Розробка методики трудового навчання становила одне з головних завдань у діяльності Центрального інституту праці. Цьому питанню було присвячено ряд теоретичних праць співробітників інституту

Центральний інститут праці розробив та видав цілий ряд методичних посібників з підготовки таких професій, як токар, слюсар, фрезерувальник, штукатур, маляр, столяр тощо.

Вся ця література дає можливість створити цілком об'єктивне уявлення про суть системи навчання ЦІП та дати їй оцінку з точки зору трансформування поняття "система трудового навчання" та сучасного стану теорії формування трудових умінь та навичок.

Метод навчання ЦІП являє собою систему тренувань, спрямованих на створення у людини трудових установок, що утворюють у відповідних сполученнях виробничі прийоми.

Суть методу навчання ЦІП визначається такими основними моментами:

1. Точне формулювання кваліфікаційної характеристики робітника (на основі аналізу виробничого процесу).

2. Побудова спеціальної системи тренувальних вправ.

3. Розробка детальних інструкцій для інструктора та того, хто навчається.

4. Точно розрахована організація всіх установок та режимів при навчанні.

Тренувальні вправи поділялись за своїм основним призначенням і розташовувались у процесі навчання в такій послідовності:

1) вправи з виховання рухової культури;

2) вправи на створення біологічних установок;

3) вправи на встановлення зв'язків;

4) вправи на закріплення виробничих прийомів, що утворилися у процесі попередніх вправ.

Мета вправ з виховання рухової культури - створити в учнів передумови у нервово-м'язовому апараті до певних рухів. Вправи, як правило, не пов'язуються з виробничими процесами, а проводяться в умовах імітації них процесів. Так, при навчанні рубання .металів починають з того, що учневі дають у праву руку палицю, пропонують витягнути руку горизонтально і робити лише кистьові рухи вгору та вниз.

Вправи на створення біологічних установок, на відміну від вправ з виховання рухової культури, мають уже певні зв'язки з відповідними виробничо-технічними умовами роботи. Так, при навчанні робочого руху при обпилюванні користуються імітованим напилком (дерев'яним), проте можна користуватися і справжнім напилком, але без насічки.

У процесі трудового навчання за системою ЦІП застосовувались такі біологічні установки: статичні (стойка), хватальні (хватка), руховоконструктивні (конструкція рухів), темпові (теми), силові (сила), координаційні (координація рухів), точнісні (точність рухів).

Правильній послідовності у засвоєнні установок надається великого значення. О.К. Гастєв відзначає у зв'язку з цим. що установки, розташовані у певній градації, у певній системі, створюють певну школу формування прийомів. У прийомах спочатку розкривається загальна рухова культура, потім конструкція руху, далі темп або швидкість, потім дасться уточнення конструкції, що маг назву влучності рухів. На основі всього цього в дію включається певними наростаючими дозами сила і, нарешті, все це разом організується у систему певної координації. У процесі вправ на встановлення зв'язку між біологічнимиустановками формувались виробничі прийоми, відбувалось це у спеціальних імітаційних умовах, які, на думку авторів системи ЦІП, повинні оберігати окремі біологічні установки від руйнування та сприяти створенню зв'язків між ними.

Так, при навчанні рубання металів проводились спеціальні вправи з рубання зубилом дерев'яної цурки. Вважалось, що в такому разі, виконуючи несильні удари, учень успішніше оволодіє прийомами, зв'язавши окремі установки.

Вправи на закріплення виробничих прийомів проводились у натуральних умовах, причому робота учнів поступово ускладнювалась. Наприклад, обпилювання починалось із застосування напилків, які не знімають великої кількості металу (бархатних), після цього учні переходили до личкувальних напилків і, нарешті, до драпових.

Зазначені основні моменти системи ЦІП ґрунтуються на деяких основних теоретичних положеннях, висунутих О.К. Гастевим.

Якщо говориш про методику навчання за системою ЦІП як про "систему технічних та організаційних засобів, що сприяють формуванню в учнів виробничо-трудових прийомів", то й тут треба визначити певні принципові особливості.

У процесі навчання широко застосовувались технічні засоби різних видів, починаючи з простих шаблонів і кінчаючи складними тренажерами

Навчальний процес проводився за документацією, серед якої особливе місце займала інструкція, що розроблялась окремо для інструктора (головним чином у першому періоді навчання) та учня (у другому та третьому періоді навчання).

Інструкції охоплюють усі елементи роботи: установку учня, його трудовий режим та ін.

У період самостійної роботи учні складали технологічні картки, виходячи з креслення виробу та технічних вимог.

Центральний інститут праці ставив перед собою завдання не лише формувати в учнів павички робочі (виконавчі), а й організаційні. Це підкреслюється у праці Л.1. Коваленкова: "Готувати робочу силу - це не значить тільки її відтворювати. Це значить обновлювати робочий склад так, щоб він був схильним до раціоналізації та реконструкції виробництва, сам брав участь у його раціоналізації та реконструкції".

З цією мстою було виконано аналіз функцій робітника і встановлено, що для будь-якої професії вони можуть бути розчленовані на такі елементи; розрахунок (проектування, планування виробничого процесу та порядку його виконання), установка (вибір та розстановка обладнання і робочої сили, підготовка, необхідних матеріалів та інструменту, установка самого робітника та ін.), обробка, контроль.

Система ЦІП привчала робітника підходити до змісту своєї діяльності аналітичне, розкривала перед ним всю механіку його роботи, якою б складною вона не була. Таким чином закладалась основа дальшого невпинного зростання робітника, якою б не була в майбутньому його функція на виробництві. Приступаючидо вивчення суті та змісту трудового навчання за системою ЦІП, ми ставили перед собою завдання визначити, чи слід розглядати досвід Центрального інституту праці у трудовому навчанні як щось нове з точки зору поняття "дидактична система трудового навчання".

Спираючись на щойно наведені факти, можна розв'язати це завдання. Проте спочатку треба уточнити термінологію, яку застосовували працівники ЦІП для характеристики свого досвіду.

У більшості праць, виданих у той час, коли ЦІП очолював О.К. Гастєв, мова йде про метод навчання ЦІП. Так називаються навіть самі книжки.

Проте, як це добре видно з книжки Є.А. 1 Петрова, метод навчання ЦІП як поняття не збігається з поняттям "дидактична система трудового навчання", що було сформульовано у попередньому розділі. Тут ідеться про систему тренувань, спрямованих на створення у людини трудових установок, що у відповідних поєднаннях утворюють виробничі прийоми. Отже, йдеться лише про перший період трудового навчання. Проте саме цей період визначав оригінальність нового досвіду, бо наступні періоди характерні також для інших відомих на той час систем трудового навчання (предметної, операційної та операційно-предметної). Очевидно, автори саме це й хотіли підкреслити, популяризуючи свій досвід.

А. А. Михайлов назнав свою книжку "Система ЦІП". Проте в ній ідеться в цілому про досвід Центрального інституту праці, який, крім професійного навчання, займався науковою організацією праці. Таким чином, і тут слова "система ЦІП" застосовуються не в розумінні поняття "дидактична система трудовою навчання".

Цікавими для нашого дослідження г. думки, якими діляться співробітники О.К. Гастева в наші дні у дуже корисній та своєчасній книжці "ЦИТ і його методи НОТ".

Член Президії ЦІП А.В, Сметанні питне: "Вся діяльність ЦІП була спрямована на створення методу, відомого під назвою "метод ЦІП". Спочатку цей метод виступав як реформа навчання та удосконалення робочої сили, потім - в міру розширення масштабів роботи - як метод установки робочої сили у виробництво і, нарешті, на основі всього цього, як метод установки (або організації) самого виробництва".

Як бачимо, "метод ЦІП" тут ще далі від поняття "дидактична система трудового навчання", ніж у попередніх авторів.

Іншу думку висловлює С.М. Михайлов, колишній член Президії ЦІП: "У міру розвитку дослідницьких та дидактичних робіт по підготовці кадрів та застосування методу ЦІП у навчанні все нових професій зміст цих методів збагачувався, самі методи поступово удосконалювались. Кінець кінцем вони перетворились у відпрацьовану в усіх ланках систему навчання".

С.М. Михайлов вважає, що на основі досвіду ЦІП створено нову систему трудового навчання. Ми не можемо з цим не погодитись, якщо будемо виходити з визначення суті поняття "дидактична система трудового навчання", бо система трудового навчання ЦІП вносить елементи нового у подрібнення змісту трудового навчання при йот вивченні, у характер діяльності учнів та дидактичний зв'язок між змістом трудового нявчання та характером діяльності учнів. Це проявляється конкретно в тому, що трудовий процес подрібнюється на трудові рухи та їх елементи, у навчальну діяльність вводиться виконання чистих вправ та вправ в умовах імітації виробничого процесу.

З досвіду ЦІН видно, що він відзначається також елементами нового у методах та формах організації трудового навчання.

Таким чином, система ЦІП е оригінальною дидактичною системою трудового навчання, яка характеризується також оригінальною системою навчального предмета. За аналогією з тим, як це було зроблено у попередньому розділі, дамо назви дидактичній системі трудового навчання та системі навчального предмета як одиничним поняттям. Першу назвемо системою Гастєва, а другу - аналітичною. Термін "аналітична" застосовується для характеристики досвіду ЦІП у трудовому навчанні в цілому Б. Ітельсоном. На нашу думку, такий термін слушно підкреслює особливість системи навчального предмета. Вносячи такі пропозиції, ми виходимо ч тою, що поняття "система ЦІП" охоплює всі сторони досвіду Центрального інституту праці, що. як відомо, виходи за межі трудового навчання.

Крім того, Центральний інститут праці провів функціональний аналіз виробництва, глибоко вивчив тенденції його розвитку і завдяки цьому зумів врахувати у своїй системі вимоги життя до трудового навчання.

Ми маємо на увазі той факт, що Центральний інститут праці вважав за необхідне виділити у процесі трудового навчання ряд окремих функціональних елементів (розрахунок, установка, обробка, контроль), щоб привернути увагу окремо до кожного з них. При цьому враховувалось, що функції розрахунку, установки та контролю набувають в умовах індустріалізації все більшого значення і в цьому відношенні не поступаються функції обробки. Отже, вимога часу полягала втому, щоб навчати цих функцій не мимохідь, а спеціально, застосовуючи для цього відповідну методику та організаційно-технічні заходи (зокрема, це знаходило відображення в інструкційних картках).

Якщо звернутись до схеми, за допомогою якої ми намагались розкрити поняття "система трудового навчання як навчальний предмет" графічно, то неважко переконатися, що аналітична система займає на ній своє самостійне місце (див. схему 3).

Для загальної оцінки досвіду ЦІП у трудовому навчанні зіставимо розроблені ним рекомендації з тим, що ми маємо тепер.

Застосування інструкцій. У системі профтехосвіти застосовуються спеціальні навчальні посібники, "керівництва", які являють собою набори інструкційних карток з певних професій. У таких інструкціях учням вказується навчальна мета, зміст вправ, оснащення робочого місця, а також даються вказівки щодо порядку виконання вправ (вони супроводжуються малюнками) та поясненнями до них. Якщо ЦІП звинувачували, що інструкції "натаскують" учнів, роблять їх уміння "негнучкими", то тепер точка зору на інструкції докорінно змінилася. В одному з "керівництв", зокрема, говориться, що інструкційні картки підвищують рівень самостійності учнів, привчають їх користуватися інструкційно-технічною документацією.

У загальноосвітніх школах інструкції у процесі трудового навчання також знаходять досить широке застосування. Тут виявлено можливість використовувати інструкції також для розвитку технічної творчості учнів.

Як бачимо, застосування інструкцій у процесі трудового навчання виправдало себе на практиці. Правда, за формою інструкції, розроблені ЦІП, дещо відрізняються від тих, що зустрічаються, та це вже деталі. Що ж до головної дидактичної мети, то вона залишилась незмінною.

Застосування технічних засобів. Ми вказували раніше, яке значення надавалось застосуванню різних тренажерів у системі трудового навчання ЦІП.

На сьогоднішній день доцільність застосування тренажерів обґрунтовується з точки зору психології та фізіології. Застосування тренажерів розглядається як один ) факторів правильної побудови методики навчання, наукової" організації навчального процесу.

Подрібнення змісту навчального матеріалу.Як відомо, процес трудового навчання за системою ЦІП поділявся на чотири періоди: прийоми, операції, комплекси, самостійний період.

Саме з цих періодів складається навчання за ти чи професіями, які вивчаються за так званою операційно-комплексною системою.

Характер та зміст вправ. Наведемо для прикладу зміст вправ при навчанні деяких операцій, що рекомендуються посібником І.О. Скакуна "Руководство по обучению слесарному делу".

Інструкційна картка 5 Рубання металу

Вправа 1. Засвоєння робочого положення при рубанні.

1. Прийняти правильне робоче положення.

2. Взяти молоток.

Вправа 2. Нанесення кистьового удару.

1. Наносити кистьовий удар, не розтискаючи пальців.

2. Наносити кистьовий удар з розтисканням пальців.

Вправа 3. Нанесення ліктьового удару. Наносити ліктьовий удар.

Вправа 4. Нанесення плечового удару. Наносити плечовий удар.

Вправа 5. Захват зубила. Взяти зубило.

Примітка. При виконанні вправ 2, 3 та 4 нанесення ударів відпрацьовується з застосуванням спеціального тренувального пристрою або дерев'яного бруска, затиснутого у лещатах під кутом 30°.

Якщо порівняти наведені вище рекомендації з рекомендаціями ЦІП. то можна помітити, що вправи з виховання рухової культури тут відсутні, немає також вправ і на встановлення зв'язків; вправи па встановлення біологічних установок та впріти па закріплення виробничих прийомів, що утворилися у процесі попередніх вправ, застосовуються: припускається також імітація умов виробничого процесу, хоч роль цього методичного прийому тут менша.

Режимпраці. Вже згадувалось, що у процесі навчання за системою ЦІП праця чергувались з відпочинком за спеціально складеним графіком. Так, для першого періоду (прийоми) - учні відпочивали 1 хв. після хвилинної роботи (на початку вправ) і трихвилинної робота (в кіпці вправ). Для другого періоду (операції), залежно від умов та змісту роботи, відпочинок тривав 2-3 хв. після 9-12-хвилинної роботи та для третього періоду (комплекси) 5-хвилинний відпочинок після 50 хв. роботи.

Крім того, у програму вводилась "рухова культура", тобто передбачались гімнастичні вправи з подвійною метою: І) формування здібності до швидкого оволодіння трудовими рухами (їх конструкцією, точністю, темпом, координацією); 2) "зарядка" організму до і після занять.

Читайте також:

1. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
2. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
3. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
4. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
5. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.
6. Аналізуюче схрещування
7. Бухгалтерський баланс як інструмент аналізу
8. Важливою методико-методологічною проблемою є періодизація історії економічної думки, визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.
9. ВИБІР МЕТОДУ (МЕТОДИКИ) АНАЛІЗУ
10. Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
11. Види економічного аналізу
12. Види економічного аналізу

Переглядів: 1233