Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






IV. Філогенез кровоносної системи

III. Поняття про колатералі, анастомози, колектори

Колатераль – одна з гілок магістралі, яка супроводжує її на значній відстані, йдучи паралельно з нею, а кінцевими гілками утворює анастомози з магістраллю. Кровообіг називається обхідним або колатеральним. Колатеральний кровообіг набуває дуже важливого значення під час виникнення проблем кровообігу в магістралі, тобто колатераль може компенсаторно посилюватися. Різновид колатералей – обхідні сітки, розміщені в ділянці суглобів на розгинальній поверхні. Вони є похідними багатьох колатералей, забезпечують оптимальні умови кровопостачання кінцівки за будь-якого положення суглоба.

Анастомози (сполучні гілки) – сполучення між різними судинами. Забезпечують:

- компенсаторні пристосування для вирівнювання кров’яного тиску;

- перерозподіл течії крові.

Типи анастомозів:

А) артеріовенулярні анастомози (шунти) – в мікроциркуляторному руслі;

Б) артеріоартеріальні анастомози – між двома артеріями:

- артеріальні дуги – arcus arteriosus – з’єднують артерії, спрямовані до одного й того самого органа (кінцева дуга копитової кістки, дуги між артеріями кишечника);

- артеріальні сітки – rete arteriosus – сіткоподібне сплетення кінцевих артерій (дорсальна сітка зап’ястка, судинні оболонки, кінчик носа, губи, статеві органи), артерії містяться в різних площинах;

В) артеріовенозні анастомози сполучають артерію з веною, що дає змогу дуже швидко зменшити кровопостачання в певній частині тіла, спрямовуючи тік крові назад до серця;

Г) чудесні сітки – течія крові дуже повільна

- чудесна артеріальна сітка – rete mirabile - утворюється тоді, коли артерія розгалужується на ряд дрібних гілок, що переходять у мікроциркуляторне русло → артерія → мікроциркуляторне русло → венозні судини (нирки);

● Rete mirabile epidurale – у великої рогатої худоби в твердій оболонці головного мозку, артерії розміщені в одній площині.

- чудесна венозна сітка – в печінці утворюється із судин ворітної вени.

Д) веновенозні анастомози – венозні сплетення під слизовою оболонкою твердого піднебіння і носової порожнини.

Колектор – судина-накопичувач, що розміщується на згинальній поверхні суглобів або під жувальними м’язами, збирає кров з декількох ділянок, органів, спорожнюється в магістральну вену в момент згинання суглоба або змикання щелеп (глибока лицева вена в коня, орбітальний синус у свині). Колектори сприяють оптимальному відтоку крові від тієї чи іншої ділянки тіла.

 

Філогенез кровоносної системи здійснювався в наступних основних напрямках:

а) формування судинного ложа, яке складається з каналів-судин, вистелених ендотелієм;

б) спеціалізація окремих судин як органів, що забезпечують течію крові по судинах → з’являється серце;

в) формування замкнутого судинного ложа → розвиток кіл кровообігу;

г) диференціація і спеціалізація судин і формених елементів крові та лімфи.

1. Одноклітинні організми – дифузне розповсюдження поживних речовин всередині клітини.

2. Примітивні багатоклітинні – гемолімфа циркулює по міжклітинних просторах (лакунах), течія рідини здійснюється завдяки руху всього організму.

3. Комахи, ракоподібні – з’являється судинне ложе, канали – судини – вистелені шаром ендотелію. Судини відкриваються в особливі порожнини тіла – лакуни. Вміст судин – кров (безбарвна рідина) – рухається і змішується під час руху тварини. Інколи роль двигуна крові виконує пульсуюча спинна судина. В цілому, судинна система незамкнута.

4. Черв’яки – просте замкнуте коло кровообігу. Спинна поздовжня судина, скорочуючись, спрямовує кров у бік голови і, далі, в черевну судину. Грудна і черевна судини з’єднуються між собою метамерними судинами.

5. Ланцетник має спинну і черевну аорти, кров безбарвна. Серця немає, проте відділ черевної аорти, який розміщується під глоткою, ритмічно скорочується і спрямовує кров уперед до зябер у зяброві судини, відіграючи, таким чином, роль первинного справжнього серця. Кров окислюється в зябрах і поступає в спинну аорту – артеріальна судина, тоді як черевна – венозна судина. В задній відділ черевної аорти – венозний синус – впадають кардинальні вени, печінкові вени (підкишечна і хвостова вени).

6. Круглороті – в крові з’являються еритроцити і кров стає червоною. Черевна пульсуюча аорта перетворюється в серце: венозний синус, передсердя, шлуночок, артеріальний конус (риби).

7. Риби – подальший розвиток серця. У венозній системі виникає ворітна система нирок.

8. Амфібії – легеневе коло кровообігу, трикамерне серце, зяброві артерії втрачають своє значення і редукують. Із 6 пар зябрових артерій залишаються лише III, IV і VI дуги: III пара – внутрішня сонна артерія, IV пара – дуга аорти, VI пара – легеневі артерії.

9. Рептилії – серце трикамерне, в крокодилів – чотирикамерне, дві дуги аорти – права й ліва. Відбувається редукція кардинальних вен (непарні вени) і утворення каудальної порожнистої вени.

10. Птахи – серце чотирикамерне, одна дуга аорти – права.

11. Ссавці – дуга аорти – ліва, зникає ворітна система нирок, значно розвинута система ворітної вени, кров містить уже всі типові формені елементи.


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. IV. Розподіл нервової системи
  5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  6. POS-системи
  7. VI. Філогенез нервової системи
  8. VІІІ. Філогенез органів чуття
  9. Автокореляційна характеристика системи
  10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ




Переглядів: 1611

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу | Схеми багатокорпусних випарних установок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.