• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Амортизація основних засобів, основні методи амортизації

Амортизація — це розподіл суми активу, що амортизу­ється, протягом очікуваного строку його корисної експлу­атації. Амортизація за обліковий період вираховується прямо або непрямо з суми чистого прибутку або збитку за даний період.

Активи, що амортизуються – це активи, які:

а) за очікуванням, будуть використовуватися більше од­ного звітного періоду;

б) мають обмежений строк корисної експлуатації;

в) утримуються підприємством для використання у ви­робництві або для постачання товарів чи послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей.

Строк корисної експлуатації - це:

а) або період, протягом якого очікується використання активу підприємством;

б) або кількість одиниць виробленої продукції чи подіб­них одиниць, які підприємство очікує отримати від цього активу.

Сума амортизації активу, що амортизується – це іс­торична собівартість або інша сума, яка замінює істо­ричну собівартість у фінансових звітах за вирахуван­ням очікуваної ліквідаційної вартості.

Строк корисної експлуатації активу, що амортизується, оцінюється після розгляду таких факторів:

а) очікуваний фізичний знос;

б) моральний знос;

в) правові та інші обмеження щодо використання активу.

Строк корисної експлуатації більшості активів, що амор­тизуються, або їх класів слід періодично переглядати, а норма амортизації має коригуватися на поточний та майбутні періоди в разі, якщо очікування значно відрізня­ються від попередніх оцінок. Результат зміни має роз­криватися в тому обліковому періоді, в якому відбуваєть­ся ця зміна.

Строк корисної експлуатації активу, що амортизується, для під­приємства може бути коротший від його фізичного строку експлуатації. Крім фізичного зносу, який залежить від вироб­ничих факторів (кількості змін, протягом яких використову­ватиметься даний актив, та програми підприємства щодо ремонту і обслуговування обладнання), мають братися до уваги інші фактори. Сюди входить моральний знос у результаті зміни технологій чи поліпшення виробництва, моральний знос внаслідок змін у ринковому попиті на даний продукт або у виробництві послуг активом, а також правові обмеження, на­приклад кінцевий строк пов'язаної з активом оренди.

Методи амортизації

Методи нарахування амортизації:

· метод пря­молінійного списання;

· кумулятивний метод;

· метод зниження залишку;

· методи аморти­заційного фонду;

· метод ануїтету.

Обраний метод амортизації має послідовно застосовува­тися від одного періоду до іншого, за винятком випадків, коли зміна обставин виправдовує зміну методу амортиза­ції. В той обліковий період, коли відбулася зміна методу, необхідно кількісно визначити наслідки та розкрити при­чини зміни.

Суми, що амортизуються, розподіляються між обліковими періо­дами протягом строку корисної експлуатації активу шляхом застосування різних систематичних методів. Незалежно від ви­бору методу амортизації, його послідовне застосування є необ­хідною умовою для забезпечення зіставності результатів діяль­ності підприємства за різні періоди, незважаючи на рівень прибутковості підприємства або правил оподаткування.

Бази оцінки, що застосовуються для визначення сум, за якими відображаються амортизовані активи у фінансових звітах, слід включати до розкриття інших аспектів обліко­вої політики — див. МСБО 1 "Розкриття облікової політи­ки".

По кожному основному класу активів, що амортизують­ся, необхідно розкривати:

а) використані методи амортизації;

б) строк корисної експлуатації або використані норми амор­тизації;

в) загальну суму амортизації, розподілену на період;

г) валову суму активів, що амортизуються, та відповідну накопичену амортизацію.

Вибір методу розподілу та попередній розрахунок строку кори­сної експлуатації активу, що амортизується, є питанням мірку­вань. Розкриття прийнятих методів та розрахунок строку ко­рисної експлуатації або норми амортизації надає користува­чам фінансової звітності інформацію, яка дозволяє їм здійснити перегляд політики, обраної керівництвом, і зіставлення з інши­ми підприємствами. З тих самих причин необхідно розкри­вати суми, що амортизуються, розподілені на період та амор­тизацію, накопичену на кінець цього періоду.

3. Облік нематеріальних активів, їх класифікація та оцінка

МСБО 38 застосовується до бухгалтерського обліку та розкриття інформації про нематеріальні активи.

Нематеріальний актив – це немонетарний актив, що його можна ідентифікувати, без фізичної субстанції, який утримують для використання у виробництві чи постачанні товарів або послуг, а також для передачі в оренду іншим сторонам чи для адміністративних цілей.

МСБО 38 не застосовується до:

· фінансових інструментів (які розглядаються в МСБО 32 та МСБО 39);

· прав на корисні копалини та видатків на розвідку, розробку та видобування корисних копалин, нафти, природного газу та подібних невідновлюваних природних ресурсів (які розглядатимуться у майбутньому стандарті);

· нематеріальних активів, які вже розглядаються в інших стандартах.

Нематеріальні активи можуть бути придбаними від третіх сторін та створеними на підприємстві. До першої групи належать: Комп’ютерне програмне забезпечення, патенти, авторські права, ліцензії на риболовлю, імпортні квоти, франшиза, маркетингові права, права приземлення в аеропортах, ліцензії на імпорт, ліцензії на використання радіочастоти телевізійного ефіру, товарні знаки, права на публікацію музичних творів

До другої групи нематеріальних активів належать: переліки клієнтів, взаємовідносини з митною службою, взаємовідносини з постачальниками, прихильність клієнтів, частка ринку, реклама, навчання, заснування діяльності чи підприємства, дослідження, розробки, торгові марки, заголовки газет, назви видань, рецепти, моделі, прототипи, якість управління, знання персоналу, фільми.

Нематеріальні активи слід первісно оцінювати за собівартістю. Якщо нематеріальний актив купують окремо, його собівартість складається з ціни його придбання, а також із будь-яких видатків на підготовку активу до використання.

Якщо нематеріальний актив купують при об’єднанні компаній, яке є придбанням, собівартість нематеріального активу базується на його справедливій вартості.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
3. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
4. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
6. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
7. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
8. Адміністративні методи управління
9. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
10. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
11. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
12. Аерометоди

Переглядів: 1990