Аналіз основних засобів

Узагальнюючий аналіз необоротних активів

План

Тема 6. Аналіз активів підприємства

1. Узагальнюючий аналіз необоротних активів.

2. Аналіз основних засобів.

3. Узагальнюючий аналіз оборотних активів.

4. Аналіз запасів.

5. Аналіз дебіторської заборгованості.

6. Аналіз грошових коштів.

Аналіз необоротних активів проводиться з метою вивчення динаміки загагального їх обсягу та складу, ступеня їх використання, інтенсивності оновлення та ефективності їх використання.

Аналізуючи структуру та динаміку необоротних активів підприємства потрібно враховувати, що:

- позитивною тенденцією є перевищення темпів росту обсягу виробленої і реалізованої продукції, а також прибутку над темпами росту необоротних активів. Така тенденція веде до росту показників капіталовіддачі, рентабельності, тобто свідчить про підвищення ефективності використання капіталу;

- висока частка основних засобів у складі необоротних активів свідчить про значний рівень фондомісткості виробництва і ріст собівартості продукції внаслідок збільшення рівня амортизаційних відрахувань

- наявність нематеріальних активів, значна частка приросту нематеріальних активів в зміні загальної величини необоротних активів свідчить про реалізацію підприємством інноваційних стратегій свого розвитку, так як вкладаються кошти в патенти, ліцензії, іншу інтелектуальну власність.

- якщо виробничі основні засоби і незавершені капітальні інвестиції складають найбільшу частку в необоротних активах, то це може свідчити про орієнтацію на створення матеріальних умов для розширення основної діяльності підприємства;

- наявність довгострокових фінансових вкладень свідчить про інвестиційну спрямованість підприємства; за умови визнання підприємства платоспроможним потрібно вивчити склад і структуру фінансових вкладень, оцінити їх ліквідність і доцільність.

Аналіз основних засобів доцільно проводити у розрізі: структурно-динамічного, параметричного та факторного аналізу стосовно складу, руху, стану, використання та ефективності їх використання.

Структурно-динамічний аналіз основних засобів дозволяє оцінити склад складу основних засобів, їх структуру (питому вагу окремих груп у загальній вартості), зміни, що відбулися з окремими основними засобами протягом певного періоду та визначити доцільність цих змін. На обсяг, структуру та динаміку основних виробничих засобів впливають такі фактори: характер та особливості процесу виробництва; тип виробництва; технологія; методи організації виробництва і т.д..

В процесі аналіз аналізується активна та пасивна частини основних засобів. До активної частини у більшості галузей промисловості належать машини та обладнання, транспортні засоби, всі інші види основних засобів – пасивна частина. Підвищення питомої ваги активної частини основних засобів характеризує прогресивність їх структури, ріст технічної оснащеності підприємства, сприяє збільшенню випуску продукції і росту фондовіддачі.

При проведенні аналізу необхідно також дослідити темпи зміни вартості основних засобів з динамікою зростання обсягів виробництва. Останній показник повинен мати вищі темпи зростання порівняно з вартістю основних засобів.

У випадку зростання обсягів виробництва позитивно оцінюється перевищення суми основних засобів, що надійшли над сумою основних засобів, що вибули і навпаки.

Коефіцієнтний аналіз основних засобів проводиться за такими показниками: руху, стану, використання основних засобів.

Характеристику руху основних засобів дають коефіцієнти оновлення і вибуття.

Коефіцієнт надходження (оновлення) показує, яку частку від наявності на кінець звітного періоду складають нові основні засоби: Кнадх. = ОЗнад. / ОЗк.р., де ОЗнад. – вартість основних засобів, що надійшли; Зк.р. – вартість основних засобів на кінець року.

Коефіцієнт вибуття показує, яка частина основних засобів, з якими підприємство починало свою діяльність у звітному році, вибула через зношеність і інші причини: Квиб. = ОЗвиб. / ОЗп.р., де ОЗвиб – вартість основних засобів, що вибули; ОЗп.р. – вартість основних засобів на початок року.

Стан основних засобів характеризується коефіцієнтами зносу, придатності.

Коефіцієнт зносу (спрацювання) свідчить про ступінь зношеності основних засобів: Кзн. = ΣЗн. / ОЗ, де ΣЗн. – сума зносу за рік; ОЗ – середньорічна вартість основних засобів.

Коефіцієнт придатності відображає частину основних засобів придатну для експлуатації: Кприд. = 1 – Кзн.

Спрацювання (стан) основних засобів безпосередньо пов’язаний з рухом основних засобів: за умови переважання надходження нових основних засобів коефіцієнт спрацювання буде зменшуватись і навпаки.

Для характеристики ефективності використання основних засобів застосовують показники: фондовіддача основних засобів; фондоємність виробництва та фондоозброєність.

Загальним показником ефективності використання основних засобів є показник фондовіддачі основних засобів. Він показує виробництво продукції (товарів, робіт, послуг) в розрахунку на 1 грн. їх середньої вартості:

Фв. = Ов.п. / ОЗ, де Ов.п. – обсяг виготовленої продукції. Позитивною тенденцією є тенденція до збільшення.

Фондоємність виробництва (фондомісткість) показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві основних виробничих засобів для виробництва продукції вартістю 1 грн:

Фємн. = ОЗ / Ов.п. Позитивною тенденцією є тенденція до зменшення.

Фондоозброєність характеризує забезпеченість підприємства основними засобами в розрахунку на одного працівника: Фозбр. = ОЗ / Чсер, де Чсер. - середньоспискова чисельність працюючих. Позитивною тенденцією є тенденція до збільшення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Призначення, функції та його рівні	\|	Аналіз запасів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.