Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Агенти змін у соціальному секторі

Говард Стівенсон, провідний теоретик підприємництва в Гарвардській школі бізнесу, описує суть підприємницького менеджменту як «гонитва за можливостями без врахування ресурсів, якими володієш у даний момент». Він помітив, що підприємці не тільки бачать та переслідують можливості, які вислизають із поля уваги адміністративного менеджменту, вони також не дозволяють первинно даним їм ресурсам обмежувати їхню свободу вибору. Підприємець мобілізує ресурси інших для досягнення своєї мети, адміністратор же дозволяє наявним ресурсам та посадовим інструкціям визначати своє бачення та поведінку.

У сучасному розумінні підприємництва заснування власного бізнесу не є ані необхідним, ані достатнім для того, щоб називатися підприємцем. Не є обов’язковою умовою підприємництва й корисний мотив.

Вчені минулого сторіччя називають підприємців «агентами змін».

Наші ж сучасники, погоджуючись в цілому зі своїми попередниками, починають робити акцент на поняття «можливостей». Вчений Пітер Друкер, наприклад, вже не вимагає від підприємця бути причиною змін. Він бачить у них тих, хто використовує можливості, які створюють зміни. Він пише: «Ось що є ключовим для підприємця і підприємництва: підприємець завжди шукає змін, реагує на них та використовує їх як можливість». Підприємцеві притаманне таке мислення, яке в першу чергу бачить можливість, ніж проблему, породжену змінами.

Для бізнесу здобуте багатство є способом вимірювання створеної цінності. Бізнесмен є суб’єктом ринкової системи, яка й визначає чи створив він цінність. Ринок не є досконалим, але в кінцевому рахунку все відбувається саме так.

Але ринки не працюють так само добре для соціальних підприємців – тих хто створює не споживацьку, а соціальну цінність. Створену соціальну цінність виміряти дуже важко, причому сам підрахунок, окрім складності, ще й завжди є дискусійним. Навіть коли соціальний вплив можна виміряти, його дуже важко приписати якомусь одному конкретному впливу. Та, навіть якщо можна виміряти та приписати певному впливу, соціальні підприємці далеко не завжди можуть перевести їх в економічну форму. Здатність залучати благодійні ресурси, наприклад, не завжди є показником того, що соціальний підприємець створює певні важливі для благодійників цінності: психічне задоволення людей, які жертвують або пропонують свої послуги як волонтери, дуже слабо пов’язано з реальним соціальним впливом, якщо взагалі якось пов’язано.

Грегорі Діз, директор Центру розвитку соціального підприємництва Дюкського університету (США) (тут використовується багато його думок), дає таке визначення поняттю «соціальне підприємництво»:

«Соціальний підприємець відіграє роль агента соціальних змін завдяки тому що він:

· Приймає на себе місію по створенню та підтримці соціальної цінності;

· Знаходиться в постійному пошуку та реалізації нових можливостей для досягнення цієї місії;

· Включений в безперервний процес інновації, адаптації та навчання;

· Діє рішуче, не обмежуючи себе тільки тими ресурсами, що є в даний момент;

· Демонструє найвищу відповідальність по відношенню до своїх клієнтів та за результати своєї діяльності».

Це визначення, безумовно, є дещо ідеалізованим. Але кожен справжній соціальний підприємець в різних пропорціях відповідає наведеним критеріям.

Як бачите, «соціальний підприємець» відрізняється від «ринкового» лише цінностями, які він створює: в першому випадку – це соціальні цінності, в другому – споживацькі.

Наведемо далі тлумачення вищенаведеного визначення, використаних в ньому термінів, зі своїми, звичайно ж, коментарями.

Соціальні підприємці є реформаторами і революціонерами, як і ринкові, але при цьому зі своєю соціальною місією. Вони виробляють фундаментальні зміни в тому, як робляться справи в соціальному секторі. Вони сміливо дивляться в майбутнє. Вони більше впливають на справжні причини проблем, ніж займаються лікуванням симптомів. Найчастіше вони зменшують потреби, ніж просто їх задовольняють. Вони прагнуть до створення системних змін і стійких покращень. Хоча вони можуть діяти локально, їх діяльність має потенціал провокувати глобальні покращення в обраних ними сферах, чи то освіта, охорона здоров'я, економічний розвиток, екологія, мистецтво чи будь-яка інша соціальна сфера.

Ми не можемо протиставити це визначення «ринковим підприємцям»: ті теж, не в переносному сенсі, як тут, а в реальному продають не тільки рибу, а й вудки.


Читайте також:

  1. Вміння та навички, необхідні соціальному працівнику при роботі з людьми похилого віку
  2. Вплив на грошову пропозицію банківського і небанківського секторів економіки. Депозитний і грошовий мультиплікатори
  3. Вулканізуючі агенти
  4. Етапи реформування економічних відносин в аграрному секторі
  5. Класифікація секторів зовнішнього средовища
  6. Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку дер­жави
  7. Особливості бюджетно-податкової та кредитно-фінансової політики в аграрному секторі
  8. Особливості переходу ДО ринкових відносин в аграрному секторі України
  9. Особливості підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки.
  10. Платники екологічного податку, податкові агенти
  11. Попередження злочинів та злочинності неповнолітніх в залежності від рівнів профілактики здійснюється на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях.




Переглядів: 1030

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Підприємець як агент змін | Адаптації та навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.