Платники екологічного податку, податкові агенти

Платниками екологічного податку визнаються суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Для розуміння механізму справляння екологічного податку доцільним є навести пояснення термінів, які наведені в ознаках, що визначають платників податку. Так, викид речовини - це надходження речовини в атмосферу від джерел забруднення, забруднююча речовина - це речовина хімічного або біологічного походження, що наявна або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища, стаціонарне джерело забруднення це - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Суб'єкт певної організаційно-правової форми господарювання набуває ознаки платника екологічного податку за умови, якщо внаслідок його діяльності здійснюються викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Даний суб'єкт зобов'язаний з'ясувати вид і кількісний склад забруднюючих речовин. Для цього необхідно провести інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу, звернувшись до спеціалізованих організацій, відповідних підрозділів підприємств, які мають певний досвід роботи, технічне обладнання і знаходяться на обліку в Міністерстві екології та природних ресурсів України. Слід зазначити, що питання щодо інвентаризації викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення не належить до компетенції податкових органів.

Після проведення інвентаризації необхідно отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у територіальних підрозділах Міністерства екології та природних ресурсів. Які потім складають і передають до органів ДПС переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Суб'єкт певної організаційно-правової форми господарювання набуває ознак платника екологічного податку за умови, якщо внаслідок його діяльності здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти. Забруднююча речовин у даному випадку це - речовина, яка привноситься у водний об'єкт у результаті господарської діяльності людини.

Проводячи скиди забруднюючих речовин безпосередньо в водні об'єкти, суб'єкти певної організаційно-правової форми господарювання, мають отримати дозволи на спеціальне водокористування у територіальних підрозділах Міністерства екології та природних ресурсів.

Суб'єкт певної організаційно-правової форми господарювання набуває ознак платника екологічного податку за умови розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Суб'єкт певної організаційно-правової форми господарювання набуває ознак платника екологічного податку за умови утворення ним радіоактивних відходів та/або зберігання вже накопичених, якщо він не порушує строки зберігання, зазначені в особливих умовах ліцензії.

Суб'єкти певної організаційно-правової форми господарювання набувають ознак платника екологічного податку, якщо вони здійснюють тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Оподаткування викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення обумовлене тим, що під час експлуатації пересувних джерел забруднення атмосферного повітря відбувається значне забруднення навколишнього природного середовища вихлопними газами, які містять більше 250 токсичних компонентів, що мають чотири класи небезпеки. Особливо небезпечними серед яких є: оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки, вуглеводень, неметанові леткі органічні сполуки, метан, оксид азоту, аміак, сажа, вуглекислий газ, бенз(а)пірен, свинець, аерозоль (суміш води й усіх інших компонентів вихлопних газів, крім свинцю) та ін. Такий викид забруднюючих речовин відбувається внаслідок використання палива. Відповідно до норм європейського законодавства такі викиди повинні оподатковуватися екологічним податком. Виходячи з позиції гармонізації українського податкового законодавства з законодавством Європейського Союзу, у вітчизняну практику оподаткування було запроваджено даний вид екологічного податку. Кінцевими платниками такого податку є власники або користувачі пересувних джерел забруднення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність екологічного податку, його функції	\|	Об'єкт та база оподаткування екологічного податку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.