Визначення, задачі та принципи екологічного права

ТЕМА 1. ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО – ВИЗНАЧЕННЯ, ЗАДАЧІ ТА ПРИНЦИПИ, ДЖЕРЕЛА, ПРЕДМЕТ І МЕТОД. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми екологічного права забезпечують правове регулювання всіх видів суспільних відносин, які тим чи іншим чином впливають (прямо або опосередковано) на природні геосистеми країни, викликаючи в них зміни та формують нові екологічні зв'язки в природному середовищі. Тим самим вони сприяють розвитку тих суспільних відносин, які формують нинішнє середовище перебування людини та екологічну ситуацію.

В еколого-правовій літературі немає єдності думок щодо визначення поняття і сутності екологічного права, при цьому спектр точок зору по даному питанню дуже широкий і охоплює думки як про різну природу екологічного права як галузі права (самостійної або комплексної), так і про повну відсутність даної галузі права[1] .

Комплексність галузі екологічного права мотивується в такий спосіб: 1) кожна галузь права, що входить до складу екологічного права, регулює самостійний вид екологічних відносин, в основі які лежать різні об'єкти. Тому й існують такі самостійні галузі права, як земельне, лісове, водне, гірниче, фауністичне, атмосфероповітряне і т.д.; 2) екологічне право – інтегрована правова спільнота (комплексна галузь права), що поєднує сукупність еколого-правових норм, що регулюють екологічні відносини з метою ефективного використання, відновлення, охорони природних ресурсів, забезпечення якості навколишнього природного середовища, гарантування екологічної безпеки, реалізації захисту екологічних прав[2].

Крім цього, існує версія про те, що екологічне право не є комплексною галуззю права. Ю.О. Вовк вважає, що «природоресурсне (екологічне) право має один тільки предмет правового регулювання – суспільні відносини, що складаються з приводу раціонального використання й охорони природних ресурсів»[3] . В.В. Петров обґрунтовано доводить, що екологічне право з погляду його предмета є сукупністю однорідних суспільних екологічних відносин[4] .

Деякі вчені (зокрема, професор Н.А. Орлов) як складний інститут «охоронного права навколишнього середовища» виділяють природоохоронне право[5]. Робить він це на наступних підставах: 1) норми природоохоронного права регулюють відразу кілька видів суспільних відносин усередині екологічного права (із приводу охорони землі, водних об'єктів, атмосферного повітря та інших природних об'єктів); 2) природоохоронні норми нерозривно пов'язані з основними суб'єктивними правами і юридичними обов'язками власників природних ресурсів і природокористувачів; 3) методи правової охорони багато в чому залежать від видів природного об'єкта.

Таким чином, екологічне право— це комплексна галузь права, за допомогою якої регулюються суспільні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Задачею екологічного права, згідно ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», є регулювання відносин в області охорони, використання та відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження та ліквідації негативного впливу господарської й іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генофонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій і природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Одна з найважливіших проблем існування правової реальності виражена в її принципах. Як самостійні компоненти системи права розглядаються вихідні нормативні ідеї, що визначають загальну спрямованість дії права. Принципи права підрозділяють на загально-соціальні і спеціально-юридичні. Серед загально-соціальних принципів права можна виділити: принцип пріоритету загальнолюдських цінностей над національними і груповими; принцип верховенства права; принцип відповідності індивідуальних і колективних прав людини; принцип паритету особистості і держави.

Спеціально-юридичні принципи класифікуються на загально-правові, міжгалузеві, галузеві, межінституційні та інституційні^{^[6]} .

У сфері охорони навколишнього природного середовища діють усі вищевказані види принципів права.

Найбільш яскраво вираженими у відносинах з охорони довкілля є загально-правові і спеціальні (галузеві)принципи екологічного права.

До загально-правових принципів екологічного права відносяться:

· гласність і демократизм прийняття екологічно значимих рішень;

· невідворотність відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства;

· поєднання заходів стимулювання та юридичної відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу;

· міжнародне співробітництво в області використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища.

До спеціальних (галузевих) принципів екологічного права відносяться:

· пріоритетність вимог екологічної безпеки;

· гарантії якості навколишнього природного середовища для життя і здоров'я людей;

· попереджальний характер і превентивність екологічних заходів;

· соціальна орієнтованість на формування екологічного світогляду в суспільстві;

· погодженість екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства;

· об'єднання міждисциплінарних знань для досягнення сприятливого екологічного ефекту;

· прогнозування, планування і нормування якості навколишнього природного середовища;

· обов'язковість екологічної експертизи для екологічно значимих рішень і об'єктів;

· плата за погіршення якості навколишнього природного середовища^{^[7]};

· правове забезпечення досягнення гармонічної взаємодії суспільства і природи;

· правове забезпечення раціонального та ефективного використання природних об'єктів власниками та природокористувачами;

· цільове використання природних об'єктів;

· правове забезпечення економічного стимулювання власників і користувачів природних об'єктів;

· правове забезпечення комплексного підходу до використання і відновлення природних об'єктів, а також до охорони навколишнього природного середовища^{^[8]}.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПЕРЕДМОВА	\|	Предмет і метод регулювання екологічних правовідносин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.066 сек.