Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Екологічна валентність – властивість організму витримувати амплітуду коливання того чи іншого екологічного фактора.

Питання1.

Лекція 3. Поняття про екологічні фактори, популяцію, біоценоз.

План

1.Екологічні фактори та їх вплив на живі організми.

2.Популяція як елементарна одиниця біосфери.

3. Поняття про біоценоз та агроценоз.

 

Окремі особливості або частини середовища, які впливають на організми називаються екологічними факторами. Фактори середовища різноманітні – вони можуть бути необхідними, або навпаки, шкідливими для живих істот, сприятливими виживанню та розмноженню їх. Екологічні фактори мають різну природу та специфіку дії і об’єднуються в 3 основні групи:

 

· абіотичні (фактори неживої природи);

· біотичні (пов’язані з впливом живих істот);

· антропогенні (пов’язані з результатами діяльності людини).

1. До абіатичних відносяться:

а) кліматичні – освітленість, температура, тиск, вологість, радіоактивний вплив;

б) едафічні – механічний склад, щільність повітря, сольовий склад води, проникливість грунту;

в) топографічні,або орографічні– рельєф місцевості, висота над рівнем моря, експозиція схилу;

г) гідрохімічні;

д) гідрофізичні.

е) космічні.

є) катастрофічні природні явища (повені, паводки, пожежі).

 

2. Під біотичними факторами розуміються форми впливу живих речовин одних на інших. Кожен організм вступає в зв’язок з представником свого чи іншого виду:

а) мікробіогенних (вплив вірусів, найпростіших організмів);

б) фітогенних (вплив рослинних організмів);

в) зоогенних (вплив живих організмів).

Оточуючий органічний світ – складова частина середовища кожного живого організму.

3. Антропогенні фактори – це фактори впливу людського суспільства, які призводять до зміни природи як середовища існування тих чи інших видів або безпосередньо впливають на їх життя( вирубування лісів, зарегулювання річок, меліорація, хімізація, введення в культуру нових видів рослин чи тварин і т. д. Сьогодні розроблено досить складні класифікації антропогенних факторів. Це свідчить, що діяльність людини стала глобальним, планетарним фактором, який надзвичайно потужно впливає на довкілля.

Екологічні фактори середовища можуть впливати на живі організми по-різному:

а) як подразники (викликають пристосування, зміни фізіологічних та біохімічних функцій);

б) як обмежувачі (обумовлюють неможливість існування в даних умовах);

г) як сигнали (що свідчать про зміни інших факторів середовища).

Використання екологічних факторів живими організмами здійснюється в природі через процес адаптації.

За екологічною валентністю всі живі організми поділяються на:

1) еврибіонти – ті, які мають широкі пристосувальні можливості (комахи, гризуни, горобці, ворони…)

2) стенобіонти – ті, які мешкають в сталих кліматичних умовах ( орел степовий, медвідь білий, верблюд…)

При взаємодії організмів та неживих компонентів середовища їх мешкання, які складають екосистему, відбувається більш чи менш повний біотичний кругообіг речовин. В цьому кругообігу приймають участь продуценти, консументи та редуценти.

Продуценти, виробники - автотрофи і хемотрофи, організми, які нагромаджують потенційну енергію у вигляді органічних речовин з простих неорганічних складових. Автотрофи синтезують органічні речовини з неорганічних за допомогою енергії Сонця або хімічних зв'язків; до автотрофів належать вищі рослини (крім паразитних та сапрофітних), водорослі та деякі бактерії. Хемотрофи або хемосинтетики - мікроорганізми (бактерії), які синтезують органічні речовини з неорганічних за допомогою енергії, що звільняється при окисленні хімічних сполук, якi є у воді, грунті, головним чином, аміак, сірководень та ін. Основними продуцентами в біосфері є наземні зелені рослини, а у воді - фітопланктон і макрофіти, які забезпечують в планетарному масштабі синтез не менше 200млрд. тонн органічної речовини щорічно. При цьому засвоюється близько 50млрд.т. вуглекислого газу, розкладається 130млрд.т. води і виділяється близько 100млрд.т. кисню. Утворюючи первісну біологічну продукцію та акумулюючи сонячну енергію, продуценти створюють першу ланку в ланцюгах живлення екосистем.

Консументи, споживаючі - організми, які живляться органічними речовинами, синтезованими автотрофами, безпосередньо або через інші організми. До консументів відносяться всі тварини, частина мікроорганізмів, паразитичні та сапрофітні (живляться органічними речовинами померлих організмів і виділеннями тварин) рослини.

Розрізняють консументи первинні (рослиноїдні організми) і консументи вторинні (плотоїдні організми).

Редуценти, деструктори - організми, головним чином, бактерії та гриби, які під час своєї життєдіяльності мінералізують мертву органічну речовину, тобто перетворюють її в більш чи менш прості неорганічні сполуки, які потім використовуються продуцентами. Редуценти - остання ланка екосистем. Вони приймають участь у процесі самоочищення навколишнього середовища.

Консументи та редуценти мають ту спільну ознаку, що це живі організми, які не здатні самостійно синтезувати органічну речовину з неорганічної (це роблять продуценти, автотрофи) і живляться вони готовими органічними речовинами за рахунок автотрофів. За цією ознакою консументи та редуценти об'єднуються поняттям гетеротрофи.

До гетеротрофів відносяться тварини, люди, більшість бактерій та грибів, безхлорофільні наземні рослини і водорослі. Видове різноманіття гетеротрофів значно переважає різноманіття автотрофів, але їх загальна біомаса менша. Різні гетеротрофи у сукупності здатні використовувати всі речовини, які синтезуються автотрофами, та багато з тих, що утворилися в результаті виробничої діяльності людини. Основну роль в деградації органічної речовини біосфери серед гетеротрофів відіграють гриби і бактерії, роль тварин дещо менша. Разом з автотрофами гетеротрофи складають єдину біологічну систему, пов'язану трофічними відносинами.


Читайте також:

  1. АВТОКОЛИВАННЯ
  2. АДАПТАЦІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
  3. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
  4. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
  5. Адаптація функціональних систем організму спортсменів
  6. Амбівалентність відчуттів
  7. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
  8. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
  9. Біохімічна характеристика тренованого організму
  10. Вади розвитку – це порушення внутрішньоутробного розвитку, відхилення від нормальної будови організму. Найлегші ступені вад розвитку називають аномаліями, найважчі – потворністю.
  11. Валентність
  12. Валентність — це здатність атомів одного елемента сполу­чатися з певним числом атомів інших елементів під час утворення хімічних сполук.




Переглядів: 3448

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Біосфера-2». | Питання 2.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.