Поняття, ознаки та ефективність політичної влади.

Влада, як і політика, – одне з фундаментальних начал суспільства. Вона всюди, де є стійкі об’єднання людей: у родині, виробничих колективах, організаціях і установах, у всій державі. В останньому випадку йдеться про верховну, політичну владу. Водночас владу не можна ототожнювати з політикою. Оскільки поняття політики ширше, ніж поняття влади. Влада разом з політикою є базовим поняттям політичної науки, одним з найдавніших складових політичного знання. Боротьба за владу, її здійснення є сенсом діяльності суб’єктів політичного процесу, вона супроводжує політичне життя людства протягом усієї його історії.

Отже, влада як суспільне явище виникає при наявності таких елементів:

¾ існування не менше двох індивідуальних чи групових суб’єктів, що беруть участь у владних відносинах;

¾ волевиявлення володарюючого по відношенню до підвладного через розпорядження або наказ, в якому передбачають певні санкції у випадку непідкорення владі;

¾ обов’язковість підкорення наказові;

¾ наявність суспільних норм, які закріпляють право володарюючого видавати накази та обов’язковість їх виконання.

Тому логічною визначимо таку структуру влади: а) пануючий інтерес, б) політична воля, що виявляється в законах і політичних рішеннях, в) засоби забезпечення. Водночас влада є складноструктурованим феноменом і включає суб’єкти, об’єкти, джерела, ресурси

Суб’єкт влади – це безпосередній її носій, що втілює активний початок. Ним може бути індивід, організація, спільнота і світове співтовариство. Позитивні якості суб’єкта влади включають волю до владарювання, компетентність, відповідальність і організованість. Первинними суб’єктами влади є індивіди і соціальні групи, вторинними – політичні організації. Еліти і лідери є суб’єктами найвищого рівня.

Джерела влади – це авторитет, сила, престиж, закон, багатство, знання, харизма, таємниця, інтерес тощо.

Ресурси влади, як сукупність засобів, використання яких забезпечує дієвий вплив на об’єкти влади, у відповідності з цілями суб’єкта прийнято поділяти на:

¾ економічні (матеріальні цінності, необхідні для суспільного виробництва і споживання, землі, гроші, корисні копалини і т. д.);

¾ соціальні (здатність підвищення соціального статусу або рангу, місця в соціальній структурі);

¾ силові (зброя і апарат фізичного примусу, спеціально підготовлені для цього люди);

¾ демографічні (людина як універсальний ресурс, що створює інші ресурси);

¾ політико-правові (конституція, закони, програмні документи політичних партій);

¾ інформаційні (знання та інформація, засоби їх отримання та розповсюдження).

Суб’єктом політичної влади може бути цілий народ, державний орган, окремий індивід, наділений владою. Безпосередніми суб’єктами політичної влади є політичні інститути та їх органи, які зберігають і здійснюють керівництво різними сферами життя, мають у своєму розпорядженні засоби влади, обирають цілі та способи їх реалізації.

Об’єктом політичної влади є все те, на що (чи на кого) спрямовані владні відносини. Це може бути суспільство в цілому, тобто народ, і кожний громадянин зокрема. В демократичному суспільстві народ одночасно виступає і суб’єктом, і об’єктом влади.

Вагомість існування політичної влади пояснюється виконанням нею широкого спектра важливих для суспільства функцій. До них відносять:

¾ розробку та прийняття рішень з важливих напрямків розвитку суспільства;

¾ вироблення стратегії управління суспільством;

¾ оперативне управління та регулювання суспільними процесами;

¾ контроль за найважливішими параметрами стабільності та спрямованості розвитку суспільства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суб’єкти політики	\|	Легітимність політичної влади, типи легітимності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.