Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Економічні зв'язки України з країнами СНД

 

Як відомо Україна є однією із сполучених ланок між Заходом і Сходом. Тому взаємовідносини і економічні зв'язки з ними є важли­вим пріоритетом у зовнішньоекономічній політиці. Поряд із пріори­тетним курсом економічного розвитку з країнами Західної Європи, актуальним для України залишається й забезпечення розвитку бага­тосторонніх відносин з державами - членами СНД. Розвиток зовні­шньоторговельної активності на Сході також сприятиме зростанню ролі України в світовому просторі.

На сучасному етапі економічного розвитку країни СНД є головни­ми торговими партнерами України, їх з Україною об'єднують такі спільні стратегічні пріоритети, як подолання економічної кризи, ре­формування та розвиток національних економік, проведення ефек­тивної соціальної політики, інтеграція у світовий економічний простір, інформаційні, політичні та культурні взаємозв'язки.

Разом з тим помітним гальмом для співробітництва і розвитку тор­говельно-економічних відносин з країнами СНД є загальна норма­тивно-правова неузгодженість, політичні суперечки, відсутність дис­ципліни банківської і договірних поставок та ін. Відмінності в цілях геостратегічного розвитку, в темпах проведення ринкових перетво­рень, а також у підходах до змісту самої інтеграції стали додатковою перешкодою розвитку такого співробітництва.

Однак участь України у СНД, його економічних структурах є важ­ливим позитивним фактором становлення нових незалежних держав, розвитку взаємовигідного економічного співробітництва між ними.

Сталий економічний розвиток країн СНД, який спостерігається у останні роки (2000-2005) стверджує сприятливий клімат для нала­годження з ними плідних двосторонніх торговельних відносин. У цьому напрямку є актуальним проведення переговорів з усунення наявних тарифних та нетарифних бар'єрів у двосторонній торгівлі з країнами СНД і в першу чергу у торгівлі з Російською Федерацією, зокрема вирішення питання режиму вільної торгівлі з країнам-учас-никами ЄЕП та іншими країнами СНД.

На сьогодні головним напрямом в торговельних взаємовідноси­нах і міжнародних економічних зв'язках є співпраця з Російською Федерацією. Двосторонні експортно-імпортні відносини України з Росією є найбільшими за обсягами та найбільш диверсифікованими за номенклатурою наусьому пострадянському просторі. Вони ж най­кращим чином ілюструють специфіку та суперечності торговельних, взагалі економіко-політичних стосунків між новими незалежними державами.

Значна товарно-технологічна залежність від Росії, особливо щодо поставок енергоносіїв до України, створює небажані, а часом і не­зрозумілі інциденти - політичний тиск на незалежну державу. Адже левова частка закупівлі товарів у Росії припадає саме на енергоносії -нафту і газ.

Між Україною і Росією і на сьогодні є багато складних питань соціально-політичного, геостратегічного, власницько-економічного характеру, які ще повністю не розв'язані (взаємне визнання геогра­фічних кордонів, спори щодо Чорноморського флоту, нерухомі акти­ви, які розміщенні за кордоном і інші).

Усі ці гострі суперечності мають вирішуватись за допомогою пе­реговорів, компромісів, взаємопоступок.

Разом з тим існують ускладнення при регулюванні торгівлі і про­веденні експортно-імпортних операцій суб'єктами, що господарю­ють, через неузгодженості та суперечності нормативно-правових си­стем обох сторін. Як результат Україні наносяться великі збитки, які оцінюються в мільярдних сумах. Це стосується високоліквідацшних товарів сировинної групи та енергоносіїв, які є для України критич­ним імпортом. Ці факти свідчать про важливість роботи з гармоні­зації режиму торгівлі, зокрема в укладенні угод, які створювали б рівні умови товарообміну між двома країнами.

Відповідно до Договору про економічне співробітництво на 1997-2007 р.р., а також ряду інших документів підготовлена Програма еко­номічного співробітництва України і Російської Федерації на 1998-2007 рр. Ця програма передбачає зближення основних напрямів у проведенні економічних реформ і розвиток економічного співробіт­ництва, координацію пріоритетних напрямів структурних змін в еко­номіках, координацію заходів з вирішення соціальних проблем, все­бічний розвиток торговельних відносин.

Основу українського експорту до Росії становлять продукція ме­талургійної промисловості (вироби з чорних металів, феросплави, профілі, алюміній), продукція машинобудування (електромашини, вантажні автомобілі, двигуни тощо), сільськогосподарська продук­ція (м'ясо-молочні продукти, цукор, алкогольні напої, консервовані продукти і ін.), продукція хімічної промисловості (шини, пластмаси і вироби з них, фарби, органічні хімічні сполуки, мийні засоби).

Імпорт з Росії - головна стаття енергоносії (нафта та природний газ), які становлять понад 70% від загального обсягу ввезення. З Росії ввозиться також багато видів продукції машинобудування, механіч­ного обладнання, легкові автомобілі. Важливе значення має і ввезен­ня продукції хімічної промисловості, зокрема синтетичного каучуку. Розвивається і інвестиційне співробітництво, але воно пов'язане з фінансовими дефіцитами на пострадянському просторі. Складовою двостороннього співробітництва є прикордонна співпраця. У люто­му 2000 р. була підписана програма міжрегіонального і прикордон­ного співробітництва України і Російської федерації до 2007 р. В по­дальшому розвитку економіки України і Росії має сприяти створення міждержавних і транснаціональних фінансово-промислових груп і об'єднань, які концентрували б фінансові, матеріально-технічні та інтелектуальні ресурси задля виробництва і реалізації конкурентнос-проможної на світових ринках продукції.

Вагоме місце в системі економічного співробітництва займають і інші країни СНД найбільшу питому вагу серед них займають: Туркменістан, Казахстан і Білорусь.

Співробітництво України з Туркменістаном носить традиційний характер на протязі усіх років незалежності. Найбільшою комплекс­ною статтею товарної торгівлі становлять продовольчі товари (бо­рошно, цукор, яловичина). Зростає експорт продукції машинобуду­вання - рідинні насоси, механічні пристрої, електричні машини та промислове обладнання. Традиційний сегмент українського експор­ту - металургійні вироби (труби різного діаметру). Збільшуються об­сяги експорту продукції хімічної промисловості, лікарських засобів, шин.

Імпорт з Туркменістану практично проходить по статті «природ­ний газ», з яким укладена довго строкова угод а.

Торгівля України з Казахстаном значною мірою визначається ста­тусом обох країн щодо енергозабезпеченості. Казахстан є переважно експортером енергоносіїв (нафта і нафтопродукти). Торгівля енерго­носіями становить основну статтю обопільної торгівлі, яка забезпе­чує Казахстану загальне позитивне сальдо у торгівлі з Україною.

Основні статті українського експорту до Казахстану це ядерні ре­актори, електричні машини, прокатні стани, залізничні локомотиви та інші види продукції машинобудування, феросплави, труби, про­кат, вироби з чорних металів, лікарські засоби, штучний графіт, шини таін.

Основними секторами українського експорту до Білорусі є товари металургійної промисловості (чорні метали, труби, плоский прокат, профілі, феросплави тощо) та машинобудування (механічне облад­нання, електричні машини, обладнання для автомобілів та ін.). Бага­то експортується продукції хімічної промисловості (шини, пластма­са, дубильні екстракти, фарби, полімери, органічні хімічні сполуки, продукти неорганічної хімії), а також продукти харчування (зерно, цукор, кондитерські вироби, олія, жири, борошно, алкогольні напої).

Імпортує Україна трактори, вантажні автомобілі, холодильники, побутові прилади, обладнання і устаткування, полімери, добрива, на­фту і нафтопродукти, фармацевтику та хімічні продукти, троси та канати.

За останні роки стабілізуються міжнародні взаємовідносини із іншими країнами СНД. Зокрема країнами Середньої Азії (Узбекис­таном, Киргизстаном, Таджикистаном). Найбільш важливі взаємоз­в'язки є з Узбекистаном, який для України поставляє газ. Предмета­ми українського експорту до Узбекистану є продукція металургійної промисловості (метал, труби), машинобудування (електричні маши­ни, ядерні реактори), вироби хімічної промисловості та продовольчі товари (цукор, олія, борошно, крупа).

Тісні взаємозв'язки є з країнами Кавказу (Азербайджаном, Гру­зією та Вірменією). Азербайджан є одним з найважливіших експертів для України у постановці енергоносіїв та нафти. Крім нафтопродуктів з Азербайджану імпортуються крани, інша машинобудівна продук­ція, вироби легкої промисловості (бавовняне волокно, прядиво) та інші.

Грузія за останні роки значно пожвавила взаємо економічні відно­сини з Україною. До Грузії Україна експортує продовольчі товари (цукор, етиловий спирт і ін.), товари хімічної промисловості (лікарські препарати, шини, пластмаси), продукцію металургії. З Грузії Україна отримує в основному цитрусові, вина та деякі види машинотехніч-ної та хімічної продукції.

З Вірменією обсяги експортно-імпортних операцій незначні. Ук­раїна продає Вірменії окремі види металопродукції, труби, алкогольні напої, електричні машини, продукцію хімічної промисловості. Взамін купує деякі види продукції металургії, металообробки, машинобуду­вання, синтетичний каучук, традиційні вірменські алкогольні напої.

Основними предметами експорту продукції до Молдови є енерго­носії, нафтопродукти, продукція металургійної промисловості, про­довольчі товари, продукція хімічної промисловості, лікарські засо­би, електричні машини та устаткування, вантажні автомобілі.

До України імпортуються з Молдови товари асиметричного щодо експорту асортименту, які належать до категорій машин на облад­нання, металургійної промисловості, продовольчих товарів (свини­на, вина, фрукти).

 

 




Переглядів: 795

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Зовнішня економічна діяльність України в умовах ринкової економіки. | Інтеграції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.