Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Дані природничих наук

Писемні джерела

Лінгвістичні джерела

Мовні дані при дослідженні первісної історії поділяються на дві катего­рії – прямі і непрямі. Прямі лінгвістичні джерела – це інформація про пер­ві­сні мови. Непрямими лінгвістичними джерелами є відбиті у мовах особливо­сті мислення, культури та екології первісності; ними займається «лінгвісти­чна палеонтологія» або «історична лінгвістика».

У межах лінгвістики здійснюються історико-генетичні дослідження, що до­зволяють створити генеалогічне дерево мов. Цим займається порівняльно-історичне мовознавство (лінгвістична компаративістика). Важливу роль у ній відіграє глотохронологія – дослідницький метод, розроблений американсь­ким вченим М. Сводешем, який дозволяє вірогідно визначати час розділення споріднених мов. Генеалогічні дерева мовних сімей вказують на процеси дивергенції спо­ріднених етносів. Пласти чужорідної лексики та грамати­чні новоутворення свідчать про процеси асиміляції. Певні лексичні запозичення показують етнокультурні контакти.

Етимологія – лінгвістична дисципліна, що вивчає походження слів та тран­сформацію їхнього смислу. Для реконструкції первісної історії використову­ються пережиткові лексеми. Прикладом може слугувати діє­слово «стріляти», яке в добу вогнепальної зброї нагадує про зброю первісну (стрілу).

Ономастика є лінгвістичною дисципліною, що досліджує власні назви, зок­рема найменування етносів (етноніміка), людей (антропоніміка), географіч­них об’єктів (топоніміка). Ці розділи ономастики важливі для первісноі­сторичних реконструкцій, особливо щодо вивчення етноісторичних процесів (наприклад, наявність топонімів іранського, балтського тощо похо­дження на території України є свідченням змін в етнічній приналежності насе­лення певних регіонів).

Писемними джерелами первісної історії є повідомлення, які залишили пи­семні цивілізовані суспільства про своїх первісних безписемних сусідів. Вони, отже, стосуються лише первісних суспільств, які переважно мешкали на ближній периферії цивілізації. Щодо території сучасної України їхня дав­ність не перевищує І тис. до н. е.

Для комплексної реконструкції природного середовища, в якому меш­кало людство у добу первісності, використовуються дані низки суміжних наук – геології, палеогеографії, палеокліматології, палеонтології (власне її розділів – палеоекології, палеоботаніки та палеозоології).

Останнім часом значний прогрес відбувався у розвитку молекулярно-гене­тичних методів, які успішно застосовуються для розв’язання актуальних проблем еволюції людства та етнічної історії (вивчення давніх міграційних процесів в рамках проекту «Геногеографія» тощо).




Переглядів: 461

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Антропологічні джерела | Геологічна періодизація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.