• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Процедурний шар (S12)

Параметри процедурного шару S12 описують безпосередньо процес проведення процедури добування знань. Фактично це професійні параметри:

S12 = {s12-i } = {ситуація спілкування (місце, час, тривалість); устаткування (допоміжні засоби, освітленість, меблі); професійні прийоми (темп, стиль, методи й ін.)).

Інженер по знаннях, що успішно опанувавши науку встановлення атмосфери довіри і взаєморозуміння з експертом (контактний шар – S11), повинний ще зуміти скористатися сприятливим впливом цієї атмосфери. Проблема процедурного шару стосується проведення самої процедури добування знань. Тут мало проникливості і чарівності, корисних для рішення проблеми контакту, отут необхідні професійні знання.

Зупинимося на загальних закономірностях проведення процедури.

s12_1 – ситуація спілкуваннявизначається наступними компонентами:

· s12_1_1 – місце проведення сеансів;

· s12_1_2 – тривалість проведення сеансів;

· s12_1_3 – час проведення сеансів.

Бесіду з експертом найкраще проводити в невеликому приміщенні наодинці (s12_1_1: місце), оскільки сторонні люди порушують довірчість бесіди і можуть породити ефект “фасаду”. Робоче місце експерта є не самим оптимальним варіантом, тому що його можуть відволікати телефонні дзвоники, співробітники й ін. Атмосфера замкнутого простору і самітності позитивно впливає на ефективність.

Реконструкція власних міркувань – трудомісткий процес, і тому тривалість одного сеансу (s12_1_2: тривалість) звичайно не перевищує 1,5 – 2 години. Ці дві години краще вибрати в першій половині дня, наприклад з 10 до 12 годин, якщо експерт типу “жайворонок ” (s12_1_3: час).

s12_2 – устаткування включає:

· s12_2_1 – допоміжні засоби;

· s12_2_2 – освітленість;

· s12_2_3 – меблі.

Допоміжні засоби (s12_2_1):

· засоби для збільшення ефективності самого процесу витягу знань;

· засоби для протоколювання результатів.

Для протоколювання результатів у даний час використовуються випливаючі способи:

· запис на папір безпосередньо по ходу бесіди (недоліки – це часто заважає бесіді, крім того, важко встигнути записати всі, навіть при наявності навичок стенографії);

· магнітофонний запис (диктофон), що допомагає аналітику проаналізувати весь хід сеансу і свої помилки (недолік – може сковувати експерта);

· запам'ятовування з наступним записом після бесіди (недолік – годиться тільки для аналітиків із блискучою пам'яттю).

Найбільш розповсюдженим способом на сьогодні є перший. При цьому найбільша небезпека отут – утрата знань, поскільки будь-який запис відповідей – це вже інтерпретація, тобто привнесення суб'єктивного розуміння предмета. Значення параметрів освітленості (s12_2_2) і меблів (s12_2_3) очевидні і зв'язані з впливом зовнішніх факторів на експерта.

s12_3 – професійні прийоми аналітика,включають, зокрема:

· s12_3_1 – темп;

· s12_3_2 – стиль;

· s12_3_3 – методи.

Облік індивідуального темпу (s12_3_1) і стилю (s12_3_2) експерта дозволяє аналітику знизити напруженість процедури витягу знань. Типовою помилкою є нав'язування власних темпу і стилю.

Когнітивний шар (S13)

Когнітивні (від англ. cognition– пізнання) науки досліджують пізнавальні процеси людини з позицій можливості їхнього моделювання (психологія, нейрофізіологія, ергономіка, інженерія знань). Найменш досліджені на сьогоднішній день проблеми когнітивного шару S13, зв'язані з вивченням семантичного простору пам'яті експерта і реконструкцією його понятійної структури і моделі міркувань.

Основними факторами, що впливають на когнітивну адекватність, будуть:

S13 = {s13_i = (когнітивний стиль, семантична репрезентативність поля знань і концептуальної моделі}.

Під когнітивним стилем (s13_1) людини розуміється сукупність критеріїв переваги при рішенні задач і пізнанні світу, специфічна для кожної людини. Когнітивний стиль визначає не стільки ефективність діяльності, скільки спосіб досягнення результату. Це спосіб пізнання, що дозволяє людям з різними здібностями домагатися однакових результатів у діяльності.

Інженеру по знаннях корисно вивчити і прогнозувати свій когнітивний стиль, а також стиль експерта. Особливо важливі такі характеристики когнітивного стилю, як:

· s13_1_1 – (полезалежність – поленезалежність);

· s13_1_2 – (імпульсивність – рефлективність (рефлексивність);

· s13_1_3 – (ригідність – гнучкість);

· s13_1_4 – (когнітивна еквівалентність).

s13_1_1.Поленезалежність дозволяє людині акцентувати увагу лише на тих аспектах проблеми, що необхідні для рішення конкретної задучі, і уміти відкидати все зайве, тобто не залежати від числа оточуючого задачу шумового поля.

s13_1_2.Під імпульсивністю розуміється швидке ухвалення рішення (часто без його достатнього обґрунтування), а під рефлексивністю – схильність до розважливості.

s13_1_3.Ригідність – гнучкість характеризує здатність людини до зміни установок і точок зору відповідно до ситуації, що змінюється. Ригідні люди не схильні змінювати свої представлення і структуру сприйняття, напроти, гнучкі легко пристосовуються до нової обстановки.

s13_1_4. Когнітивна еквівалентність характеризує здатність людини до розрізнення понять і розбивці їх на класи і підкласи. Чим вужчий діапазон когнітивної еквівалентності, тим більше тонку класифікацію здатний провести індивід, тим більшу кількість ознак понять він може виділити.

Семантична репрезентативність (s13_2) має на увазі підхід, що виключає традиційне нав'язування експерту деякої моделі представлень (наприклад, продукційної чи фреймової), і змушує інженера по знаннях послідовно відтворювати модель світу експерта, використовуючи як неформальні методи, так і математичний апарат, наприклад багатомірне шкалування.

3.3.2. Лінгвістичний аспект

Лінгвістичний (А2) аспект стосується досліджень мовних проблем, тому що мова – це основний засіб спілкування в процесі витягу знань.

В інженерії знань можна виділити три шари лінгвістичних проблем (Рис.3.11 ):

А2 = {S21, S22, S23) = (“загальний код, понятійна структура, словник користувача).

“Загальний код” (S21)

“Загальний код” вирішує проблему мовних ножиців між професійною термінологією експерта і повсякденною літературною мовою інженера по знаннях і включає наступні компоненти:

S21 = {s21_i} = {загальнонаукова термінологія; спеціальні поняття з професійної літератури; елементи побутового мови; неологізми, сформовані за час спільної роботи; професійний жаргон і ін.).

Нас цікавлять компоненти V1 і V2 – мови, на яких говорять аналітик і експерт (V1', V2' – невербальні компоненти). Розходження мов V1 і V2 і обумовлює “мовний бар'єр” чи “мовні ножиці” у спілкуванні інженера по знаннях і експерта.

Ці дві мови є відображенням “внутрішньої мови” експерта й аналітика.

Мова аналітика V1 складається з трьох компонентів:

· s21_1 – загальнонаукової термінології з його “теоретичного багажу”;

· s21_2 – термінів предметної області, що він почерпнув зі спеціальної літератури в період підготовки;

· s21_3 – побутові розмовні мови, яким користається аналітик.

Мова експерта V2 включає:

· s21_1 – загальнонаукову термінологію;

· s21_2 – спеціальну термінологію, прийняту в предметній області;

· s21_3 – побутова мова;

· s21_4 – неологізми, створені експертом за час роботи, тобто його професійний жаргон.

Надалі цей загальний код перетвориться в деяку понятійну (семантичну) мережу, що є прообразом поля знань предметної області. Вироблення загального коду починається з виписуванням аналітиком усіх термінів, уживаних експертом, і уточнення їхнього змісту: Фактично це складання словника предметної області. Потім випливає групування термінів і вибір синонімів (слів, що означають те саме). Розробка загального коду закінчується складанням словника термінів предметної області з попереднім угрупованням їх за змістом, тобто по понятійній близькості (це вже перший крок структурування знань).

На цьому етапі аналітик повинний з великою увагою віднестися до всіх спеціальних термінів, намагаючись максимально вникнути в суть розв'язуваних проблем і термінологію. Освоєння аналітиком мови предметної області – перша сходинка на підступах до створення адекватної бази знань.

Рис.3.12.Структура загального коду

Понятійна структура (S22)

Проблеми формування понятійної структури представляють наступний шар S22 лінгвістичного аспекту проблеми витягу знань.

Більшість фахівців зі штучного інтелекту і когнітивної психології вважають, що основна особливість природного інтелекту і пам'яті зокрема – це зв'язаність усіх понять у деяку мережу. Тому для розробки бази знань потрібний не словник, а “енциклопедія”, у якій усі терміни пояснені в словникових статтях з посиланнями на інші терміни.

Таким чином, лінгвістична робота інженера по знаннях на даному шарі проблем полягає в побудові таких зв'язаних фрагментів за допомогою “ зшивання ” термінів. Фактично ця робота є підготовкою до етапу концептуалізації, де це “шиття ” здобуває деякий закінчений вид.

При ретельний роботі аналітика й експерта в понятійних структурах починає проглядатися ієрархія понять.

Варто підкреслити, що робота зі складання словника і понятійної структури вимагає лінгвістичного “чуття”, легкості маніпулювання термінами і багатого словникового запасу інженера по знаннях, тому що найчастіше аналітик змушений самостійно розробляти словник ознак. Чим багатше і виразніше виходить загальний код, тим більше повніше база знань.

Переглядів: 688