• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 6. Трансмісійні оливи.

1. Призначення і умови роботи трансмісійних олив.

2. Експлуатаційні властивості олив та методи оцінки.

3. Позначення та класифікації трансмісійних олив.

4. Оливи для гідромеханічних коробок передач

5. Рекомендації по використанню трансмісійних олив.

1. Умови роботи трансмісійних і моторних олив суттєво відрізняються. Трансмісійні оливи працюють в умовах високих тисків і швидкостей ковзання, в граничному або піврідинному режимі змащення. Їх застосовують для автомобілів, дорожньо-будівельних машин, сільськогосподарської та іншої техніки, що працює в широкому діапазоні температур. Тому вони повинні мати насамперед високі мастильні і в’язкісно-температурні властивості. Трансмісійні оливи призначені для змащування агрегатів механічних і гідравлічних трансмісій та інших механізмів (коробок передач, ведучих мостів, роздавальних коробок та коробок відбирання потужності, гідромеханічних коробок передач тощо) різної техніки. Агрегати трансмісії - це в основному різновидність зубчастих передач, які змащуються занурюванням та розбризкуванням оливи, що заливається в картер. Трансмісійні оливи є невід'ємним елементом конструкції агрегата, ефективність роботи якого обумовлена їх експлуатаційними властивостями. Вони повинні знижувати зношування тертьових пар, втрати енергії на подолання тертя, захищати металеві поверхні від корозії, знижувати шум і вібрацію шестерен, пом'якшувати в них ударні навантаження. Трансмісійні оливи повинні забезпечувати зменшення коефіцієнта тертя та зношування тертьових пар.

2. Трансмісії сучасних машин працюють в умовах високих навантажень та температур, для них характерним є граничний режим мащення. Усі зубчасті передачі мають граничний режим мащення під час пуску та зупинок, незалежно від режиму змащування. Зменшити зношування та задири пар тертя можна підбором рівня в'язкості: чим більша в'язкість, тим більші навантаження витримує мастильний шар. Але підвищення в'язкості оливної основи погіршує в'язкісно-температурні властивості і збільшує втрати енергії на тертя. Тому можливості покращення мастильних властивостей оливи для трансмісії за рахунок в'язкості не надійні.

Для покращення мастильних, протизношувальних, протизадирних та ін. властивостей олив до складу базової оливи вводять відповідні присадки. За протизношувальними і мастильними властивостями, що зменшують зношення тертьових та контактуючих пар чи поверхонь, малов'язкі оливи з високоефективними присадками показують кращі результати порівняно з високов'язкими оливами без присадок. Про це свідчить, наприклад, порівняння властивостей олив ТСз-9гип та МС-20, в яких цифри 9 та 20 - рівень в'язкості при 100⁰С в мм²/с.

Виготовляють трансмісійні оливи дуже ретельно, досягаючи високої якості оливної основи (мінеральної чи синтетичної) і додаючи до неї високоефективні присадки у вигляді пакету присадок.

Необхідність заміни трансмісійної оливи залежить від її окислення та спрацювання присадок. При роботі трансмісійні оливи окислюються і швидкість цього процесу залежить від якості оливи, часу роботи та температури оливи, каталітичної дії деяких металів тощо. В процесі окислення оливи погіршуються її в'язкісно-температурні, антикорозійні, протизношувальні властивості. Антикорозійні властивості різко погіршуються при попаданні води в оливу, яка прискорює іржавіння, електрохімічну корозію металів. Найбільш інтенсивно ці процеси проходять при довгочасному зберіганні техніки, а також при використанні олив з низькими захисними властивостями.

3. Позначення та класифікація трансмісійних олив здійснюється за нормативними документами, що діють на Україні. Так, згідно з ГОСТ 17479.2-85 трансмісійні оливи розподіляють за рівнем в'язкості та за експлуатаційними властивостями.

За рівнем в'язкості трансмісійні оливи поділяють на чотири класи в'язкості: 9, 12, 18 та 34.

За експлуатаційними властивостями трансмісійні оливи поділяють на 5 груп:

перша група - це оливи без присадок; - гр. ТМ-1 відносять нігроли зимовий і літній (ТУ 38.101529-75), що застосовувались в агрегатах трансмісій старих автомобілів.

друга - з протизношувальними присадками (можуть працювати при температурах в об'ємі не вище 150⁰С і низьких навантаженнях);

- гр. ТМ-2 відносять оливу для коробок передач і рульового управління – ТС(ОСТ 38.01260-82), класс вязкості 18. – в КП старих легкових автомобілів.

третя - з протизадирними присадками помірної ефективності та деякими іншими (призначена для всіх видів передач, за винятком гіпоїдних);

-гр. ТМ-3 відносять оливи ТСп-10, Тап-15В, ТСп-15к, (ГОСТ 23652-79.)

застосовуються в агрегатах трансмісій автомобілів ЗиЛ-130, КП ГАЗ-53.

Відповідає: SAE 85W90; API GL3.

четверта - має більш ефективні присадки порівняно з третьою групою;

- гр. ТМ-4 відносять оливи ТСз-9гип (ОСТ 38.101158-78), ТСп-14гип (ГОСТ 23652-79) и ТСгип (ОСТ 38.01260-82).- застосовуються в гіпоїдних головних передачах, (напр.задн.міст ГАЗ-53) Відповідає: SAE 90; API GL4.

п'ята - з комплексом високоефективних присадок (призначена для гіпоїдних передач).

-гр. ТМ-5 відносять оливи ТМ-5-12рк (ТУ 38.101844-80) и ТАД-17и (ГОСТ 23652-79) - застосовуються в агрегатах трансмісій автомобілів ВАЗ. Відповідає: SAE 85W90; API GL5

Приклад позначення оливи:

ТМ 3-18, де: ТМ - трасмісійна олива (“масло”), 3 - третя група за експлуатаційними властивостями (для всіх передач, за винятком гіпоїдних), 18 - клас в'язкості (середнє значення кінематичної в'язкості при 100⁰С, мм²/с). Позначення трансмісійних олив за нормативними документами України подібні до їх позначення за ГОСТ 17479.2-85, наприклад: ОТ 5-18, де ОТ - олива трансмісійна, 5 - п'ята група за експлуатаційними властивостями (для гіпоїдних передач), 18 - клас в'язкості.

Згідно з міжнародною класифікацією SАЕ трансмісійні оливи за рівнем в'язкості розподіляють: для зимової експлуатації, наприклад, SАЕ 80W, SАЕ 85W, тобто з літерою "W"; для літньої експлуатації, наприклад, SАЕ 90; для всесезонної експлуатації, наприклад, SАЕ 80W/90, SАЕ 85W/І40 (мають подвійне позначення). Олива з класом в’язкості 75W/90 використовується всесезонно в умовах України, якщо вона синтетична.

Згідно з міжнародною класифікацією АРІ за умов експлуатації, з урахуванням конструктивних особливостей агрегатів трансмісії, трансмісійні оливи розподіляють на п'ять груп:

АРІ GІ-1, АРІ GІ-2, АРІ GІ-3, АРІ GІ-4, АРІ GІ-5.

4. Для гідромеханічних коробок передач використовують оливи, які відрізняються від трансмісійних. Оливи для гідромеханічних передач повинні мати високі антикорозійні, антипінні властивості,

Показник чисто емпіричний, умовно характеризує робочі температури деяких мастил, що повинні бути на 10–20°С нижчими за температуру крапання.

Пенетраціяхарактеризує густину мастила. Число пенетрації показує глибину занурення стандартного конуса в мастило протягом 5 с при стандартних умовах. Чим м'якше мастило, тим глибше занурюється конус, тим більше число пенетрації.

4. Асортимент мастил великий. За призначенням мастила поділяють на 4 основних групи:

Антифрикційні мастилапризначені для зниження зношування і тертя спряжених пар. (Солідол, Літол-24, №158, ШРУС-4, Фіол-2у)

Консерваційні мастилапризначені для запобігання корозії металевих поверхонь, механізмів при зберіганні, транспортуванні, експлуатації (УН, технічний вазелін ВТВ-1, ПВК-гарматне).

Канатні мастилапризначені для запобігання зношуванню і корозії сталевих канатів. Використовуються для сталевих канатів, тросів, органічних сердечників сталевих канатів (39У, Торенол-55) .

Ущільнювальні мастилапризначені для герметизації зазорів, полегшення складання і розбирання арматури, різьбових та інших будь-яких рухомих з'єднань, у тому числі вакуумних систем (Р-113, ЛЗ-162).

Контрольні запитання:

1. Яке призначення пластичних мастил?

2. Які основні складники пластичних мастил?

3. Що таке тиксотропія?

4. Для чого в мастила вводять наповнювачі?

5. Які є два види мастил?

6. На які чотири групи поділяються мастила?

7. Що характеризує границя міцностімастил?

8. Що характеризує механічна стабільність мастил?

9. Що характеризує термічна стабільністьмастил?

10. Про які властивості свідчить температура крапання мастила?

11.Що показує число пенетрації мастила?

12. Дайте загальну характеристику солідолів.

13. Дайте загальну характеристику мастила Літол-24.

13. Дайте загальну характеристику мастила №158.

Переглядів: 3160