Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Простіабо протеїни Складніабопротеїди

У своєму складі містять до їх складу, крім амінокислот,

лише амінокислоти входить також простетична група,

яка має небілкову природу

 

Будова білків:

Завдяки амфотерності амінокислот (містять NH2 – і СООН – групу) між ними може відбуватись взаємодія:

О R2 H2O

׀

R1 – СН – С + H – N – CH – COOH

׀ ОН ׀

NH2 H

О R2

‌‌‌׀׀ ׀

R1 – СН – С – N – CH – COOH

׀ ׀

NH2 H

пептидний зв'язокзв'язок між NH2 – групою

однієї амінокислоти та СООН – групою іншої.

Утворена сполука називається дипептидом. Молекули білків – поліпептиди.

Структури білків:

Первинна – кількість і послідовність амінокислот, сполучених пептидними зв'язками в ланцюг (поліпептидний ланцюг).

Вторинна – поліпептидний ланцюг скручується у спіраль, яка стабілізується водневими зв'язками.

Третинна – поліпептидні спіралі орієнтуються в просторі у вигляді клубка (глобули), утримуються дисульфідними і гідрофобними зв'язками.

Четвертинна – декілька поліпептидних ланцюгів (глобул) утворюють комплекс за допомогою водневих та інших зв'язків (гемоглобін – чотири поліпептидних ланцюги).

Властивості білків:

Денатурація – порушення специфічної структури білкової молекули (розкручування – втрата вторинної, третинної, четвертинної структур).

Причини: нагрівання, вплив випромінювання, дія кислоти, лугів, концентрованих розчинів солей, важких металів, органічних розчинників.

Ренатурація – повернення молекули білка до природної (нативної) структури. Можлива при збереженні первинної структури.

Деструкція – процес порушення первинної структури білка, тобто руйнування пептидних зв'язків (завжди необоротний).

Функції білків:

1) будівельна – входять до складу клітинних мембран, мембран органоїдів (кератин, колаген).

2) транспортна – переносять кисень в крові і м'язах, а також жирні кислоти, жири (гемоглобін, гемоціанін, міоглобін).

3) рухова – скоротливі білки забезпечують рух (міозин).

4) захисна – є важливою частиною імунної системи (антитіла), участь у зсіданні крові (фібриноген).

5) каталітична – прискорюють швидкість хімічних реакцій в клітині (біокаталізатори – ферменти, гормони).

6) сигнальна – мембранні білки сприймають зовнішні впливи і передають сигнал всередину клітини (білки рецепторів).

7) енергетична – розпадаються з виділенням енергії.

Нуклеїнові кислоти

Нуклеїнові кислотице високомолекулярні органічні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.

Молекула нуклеотиду складається з трьох частин:

1) залишок азотистої основи (аденіну – А, тиміну – Т, , гуаніну – Г, цитозину – Ц урацилу – У);

2) залишок вуглеводу – п'ятивуглецевого моносахариду (пентози – рибози або дезоксирибози);

3) залишок фосфорної кислоти.

Нуклеїнові кислоти

ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота РНК – рибонуклеїнова кислота

Будова ДНК

У 1953 р. Дж. Уотсон та Ф. Крик запропонували модель просторової структури ДНК:

1) молекула ДНК складається з двох полінуклеотидних ланцюгів, сполучених між собою водневими зв'язками, закручених у спіраль;

2) число аденінових залишків у ДНК дорівнює числу тимінових, а гуанінових – цитозинових (А=Т, Г=Ц), а сума А+Г=Т+Ц, А+Ц=Т+Г;

3) принцип комплементарності: нуклеотиди у двох ланцюгах чітко відповідають один одному: аденін А завжди сполучається з тиміном Т, утворюючи два водневих зв'язки, а гуанін Г – із цитозином Ц, утворюючи три водневих зв'язки.

 

Самоподвоєння ДНК (реплікація)

В основі процесу синтезу ДНК лежить принцип комплементарності:

1. Під впливом ферменту подвійна спіраль ДНК з одного кінця починає розкручуватись (денатурація).

2. Поступово руйнуються водневі зв'язки між двома ланцюгами ДНК.

3. На кожному ланцюзі з вільних нуклеотидів, які перебувають в навколишньому середовищі, складається новий ланцюг (А – Т, Г – Ц).

Значення реплікації: в результаті цього процесу замість однієї молекули ДНК (материнської) виникають дві дочірні такого самого нуклеотидного складу; один ланцюг у кожній дочірній молекулі успадковується від материнської, а другий синтезується заново.

Порівняння ДНК і РНК

Ознаки ДНК РНК
Структура Два полінуклеотидні ланцюги, з'єднані між собою Один полінуклеотидний ланцюг
Азотисті основи в нуклеотидах Аденін (А), гуанін (Г), цитозин (Ц), тимін (Т) Аденін (А), гуанін (Г), цитозин (Ц), урацил (У)
Моносахарид в нуклеотиді Дезоксирибоза Рибоза
Знаходження в клітині Ядро, мітохондрії, пластиди Ядерця, цитоплазма
Спосіб синтезу Реплікація – подвоєння по принципу комплементарності. Кожна нова молекула містить один старий ланцюг і один синтезований Матричний синтез на одному з ланцюгів ДНК по принципу комплементарності
Комплемен-тарність А – Т;Ц – Г А – У;Ц – Г
Функції Збереження і передача генетичної інформації в ряді поколінь Існує три типи РНК – інформаційна, транспортна, рибосомна, які приймають участь у процесі біосинтезу білка  

Аденозинфосфорні кислоти

За хімічною структурою аденозинфосфорні кислоти – нуклеотиди, які складаються з:

1) залишку азотистої основи – аденіну;

2) залишку моносахариду – рибози;

3) залишків фосфорної кислоти: аденозинтрифосфорна кислота (АТФ) має три залишки фосфорної кислоти; аденозиндифосфорна кислота (АДФ) – два; аденозинмонофосфорна кислота (АМФ) – один залишок.

 

АТФ + Н20 АДФ + Н3Р04 + 40 кДж

АДФ + Н20 АМФ + Н3РО4 + 40 кДж

 

АТФ – постійне джерело енергії для клітин, вона мобільна і може доставляти хімічну енергію у будь-яку частину клітини.




Переглядів: 886

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Білки – це високомолекулярні органічні біополімери, мономерами яких є амінокислоти. | Харківський Свято-Успенський собор

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.042 сек.