МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Простіабо протеїни СкладніабопротеїдиУ своєму складі містять до їх складу, крім амінокислот, лише амінокислоти входить також простетична група, яка має небілкову природу
Будова білків: Завдяки амфотерності амінокислот (містять NH2 – і СООН – групу) між ними може відбуватись взаємодія: О R2 H2O ׀ R1 – СН – С + H – N – CH – COOH ׀ ОН ׀ NH2 H О R2 ׀׀ ׀ R1 – СН – С – N – CH – COOH ׀ ׀ NH2 H пептидний зв'язок – зв'язок між NH2 – групою однієї амінокислоти та СООН – групою іншої. Утворена сполука називається дипептидом. Молекули білків – поліпептиди. Структури білків: Первинна – кількість і послідовність амінокислот, сполучених пептидними зв'язками в ланцюг (поліпептидний ланцюг). Вторинна – поліпептидний ланцюг скручується у спіраль, яка стабілізується водневими зв'язками. Третинна – поліпептидні спіралі орієнтуються в просторі у вигляді клубка (глобули), утримуються дисульфідними і гідрофобними зв'язками. Четвертинна – декілька поліпептидних ланцюгів (глобул) утворюють комплекс за допомогою водневих та інших зв'язків (гемоглобін – чотири поліпептидних ланцюги). Властивості білків: Денатурація – порушення специфічної структури білкової молекули (розкручування – втрата вторинної, третинної, четвертинної структур). Причини: нагрівання, вплив випромінювання, дія кислоти, лугів, концентрованих розчинів солей, важких металів, органічних розчинників. Ренатурація – повернення молекули білка до природної (нативної) структури. Можлива при збереженні первинної структури. Деструкція – процес порушення первинної структури білка, тобто руйнування пептидних зв'язків (завжди необоротний). Функції білків: 1) будівельна – входять до складу клітинних мембран, мембран органоїдів (кератин, колаген). 2) транспортна – переносять кисень в крові і м'язах, а також жирні кислоти, жири (гемоглобін, гемоціанін, міоглобін). 3) рухова – скоротливі білки забезпечують рух (міозин). 4) захисна – є важливою частиною імунної системи (антитіла), участь у зсіданні крові (фібриноген). 5) каталітична – прискорюють швидкість хімічних реакцій в клітині (біокаталізатори – ферменти, гормони). 6) сигнальна – мембранні білки сприймають зовнішні впливи і передають сигнал всередину клітини (білки рецепторів). 7) енергетична – розпадаються з виділенням енергії. Нуклеїнові кислоти Нуклеїнові кислоти – це високомолекулярні органічні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Молекула нуклеотиду складається з трьох частин: 1) залишок азотистої основи (аденіну – А, тиміну – Т, , гуаніну – Г, цитозину – Ц урацилу – У); 2) залишок вуглеводу – п'ятивуглецевого моносахариду (пентози – рибози або дезоксирибози); 3) залишок фосфорної кислоти. Нуклеїнові кислоти ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота РНК – рибонуклеїнова кислота Будова ДНК У 1953 р. Дж. Уотсон та Ф. Крик запропонували модель просторової структури ДНК: 1) молекула ДНК складається з двох полінуклеотидних ланцюгів, сполучених між собою водневими зв'язками, закручених у спіраль; 2) число аденінових залишків у ДНК дорівнює числу тимінових, а гуанінових – цитозинових (А=Т, Г=Ц), а сума А+Г=Т+Ц, А+Ц=Т+Г; 3) принцип комплементарності: нуклеотиди у двох ланцюгах чітко відповідають один одному: аденін А завжди сполучається з тиміном Т, утворюючи два водневих зв'язки, а гуанін Г – із цитозином Ц, утворюючи три водневих зв'язки.
Самоподвоєння ДНК (реплікація) В основі процесу синтезу ДНК лежить принцип комплементарності: 1. Під впливом ферменту подвійна спіраль ДНК з одного кінця починає розкручуватись (денатурація). 2. Поступово руйнуються водневі зв'язки між двома ланцюгами ДНК. 3. На кожному ланцюзі з вільних нуклеотидів, які перебувають в навколишньому середовищі, складається новий ланцюг (А – Т, Г – Ц). Значення реплікації: в результаті цього процесу замість однієї молекули ДНК (материнської) виникають дві дочірні такого самого нуклеотидного складу; один ланцюг у кожній дочірній молекулі успадковується від материнської, а другий синтезується заново. Порівняння ДНК і РНК
Аденозинфосфорні кислоти За хімічною структурою аденозинфосфорні кислоти – нуклеотиди, які складаються з: 1) залишку азотистої основи – аденіну; 2) залишку моносахариду – рибози; 3) залишків фосфорної кислоти: аденозинтрифосфорна кислота (АТФ) має три залишки фосфорної кислоти; аденозиндифосфорна кислота (АДФ) – два; аденозинмонофосфорна кислота (АМФ) – один залишок.
АТФ + Н20 АДФ + Н3Р04 + 40 кДж АДФ + Н20 АМФ + Н3РО4 + 40 кДж
АТФ – постійне джерело енергії для клітин, вона мобільна і може доставляти хімічну енергію у будь-яку частину клітини.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|