• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму

Контрольні запитання

Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини було виявлено лише на прикінці ХІХ ст., з відкриттям французького вченого А.Беккереля. Пізніше П’єр і Марія Кюрі дослідили явище радіоактивності – спонтанного перетворення ядер атомів хімічних елементів у ядра інших, що супроводжується емісією частинок,або електромагнітним випромінюванням.

Іонізуюче випромінювання, проникаючи в організм людини, веде до зміни хімічної структури різноманітних з'єднань, що призводить до:

· порушення біологічних процесів;

· обміну речовин;

· функції кровотворних органів;

· змін у складі крові тощо.

Тривала дія іонізуючого випромінювання може спричинити променеву хворобу, яка характеризується ознаками:

· порушення сну;

· погіршення апетиту;

· сухість шкіри (перша стадія);

· розлади органів травлення;

· порушення обміну речовин;

· зміни серцево-судинної системи;

· руйнування кровоносних судин (друга стадія);

· крововиливи в судинах мозку та серцевому м'язі;

· випадіння волосся;

· катаракта;

· порушення діяльності статевих органів;

· генетичні порушення (третя стадія).

Допустимі дози іонізуючого випромінювання регламентуються Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

Токсичні речовини - це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму можуть викликати патологічні зміни певних органів: нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів тощо.

Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, пари кислот, лугів, аміак).

Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації. Це — свинець, радіоактивні речовини тощо.

Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення — пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).

Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводи).

Задушливі речовини приводять до токсичного набряку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту).

Речовинами, що впливають на репродуктивну функцію, можуть-бути: радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо.

Сенсибілізатори — це речовини, що діють як алергени. Це, наприклад, розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо.

Негорючі пожежнонебезпечні речовини (хлор, азотна кислота, фтористий водень, окис вуглецю, і ін. термічно нестійкі речовини, ряд зріджених і стиснених газів), які не горять в умовах нагрівання до 900°С и концентрації кисню до 21%, але розкладаються з виділенням горючих пар.

Важкогорючі речовини (зріджений аміак, ціаністий водень і ін.), здатні займатися тільки при дії джерела вогню.

Горючі речовини (газоподібний аміак, гептил, гідразин, діхлоретан, сірковуглець, тертраетилсвинець, окисли азоту і т.д.), здатні до самозаймання і горіння навіть після видалення джерела вогню.

Нервово-паралітичної дії (наприклад, зарин-СВ, зоман-СД) – виклик бронхоспазмів, задухи, паралічу.

Загальнотоксичної дії (наприклад, синильна кислота, хлорціан) – набрякання, кома, параліч, судома, прискорене серцебиття.

Подразнюючої дії (Сі-Ар, Сі-Ес) – подразнення слизових оболонок носа, ротової порожнини.

Шкірнонаривної дії (наприклад, іприти).

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
3. АДАПТАЦІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
4. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
5. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
6. Адаптація функціональних систем організму спортсменів
7. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
8. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
9. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
10. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
11. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
12. Аеробний механізм ресинтезу АТФ

Переглядів: 960