• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Віндикаційний позов

Основним речовинно-правовим засобом захисту права власності є віндикаційний позов.

Це позов власника про витребування його майна з чужого незаконного володіння.

Приведене визначення містить указівка на істотні ознаки цього позову:

* він може бути пред'явлений власником (чи уповноваженою ним особою);

* характер вимоги (повернення своєї речі);

* приналежна позивачу річ знаходиться в чужому незаконному володінні (тобто, у володінні іншої особи без достатніх правових основ до цього). Позивач (власник) повинний довести, щосаме ця конкретна річ належить йому, і щосаме цією його річчю незаконно володіє інша особа.

Відповідачем є фактичний власник майна, що володіє ним без правових основ - незаконний власник.

У незаконного несумлінного власника річ вилучається у всіх випадках.

Питання про витребування речі внезаконного сумлінного власника зважується в залежності від того, оплатно чи безоплатно він придбав річ. Так,при безоплатному придбанні майна власниквправі зажадати майно у всіх випадках.

Сумлінність чи несумлінність незаконного власника має істотне значення також при розрахунках у випадку повернення речі з чужого незаконного володіння. Головні відмінності тут зводяться до наступного:

1)Несумлінний власник зобов'язаний повернути чи відшкодувати власнику всі доходи, що він витяг чи повинний був витягти, за весь час володіння річчю.Сумлінний власник несе такий обов'язок лише з моменту, коли він довідався про неправомірність свого володіння.

2)Сумлінний власник може залишити за собою зроблені поліпшення речі, якщо вони можуть бути відділені без її ушкодження. (Під поліпшеннями розуміються такі витрати на майно, що, з одного боку, не диктуються необхідністю його збереження, але, з іншого, -носять обґрунтований характер, оскільки поліпшують експлуатаційні властивості речі).

Якщо відділення поліпшень неможливо, сумлінний власник має право жадати від власника відшкодування вартості зроблених поліпшень, але не більш розміру збільшення вартості речі.

Від поліпшень речі відрізняють, так називані, "витрати на розкіш". Під такими витратами розуміються поліпшення, що не є доцільними з погляду звичайного її використання (наприклад, заміна звичайних підвіконь на мармурові, установка на машину куленепробивних стекол і т.п.).

Негаторний позов

Власник (титульний власник) може вимагати усунення всяких порушень його права, навіть якщо ці порушення і не були зв'язані з позбавленням володіння. Така можливість забезпечується, насамперед, за допомогою негаторного позову.

Негаторний позов -це вимога власника, що володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні правомочий користування і розпорядження майном.

Позивачем по негаторному позову є власник чи титульний власник, що володіє річчю, але позбавлений можливості користатися і розпоряджатися нею.

Відповідачем є особа, що своїм протиправним поводженням створює перешкоди, що заважають нормальному здійсненню права власності.

Підставою негаторного позову служать обставини, що обґрунтовують право позивача на користування і розпорядження майном, а також підтверджуючі, що поводження третьої особи створює перешкоди в здійсненні цих правомочий. В обов'язок особи не входить доведення неправомірності дії чи бездіяльності відповідача, що передбачаються такими, поки сам відповідач не доведе правомірність свого поводження.

Негаторний позов може бути пред'явлений тільки під час існування правопорушення. З усуненням перешкод у здійсненні правомочий користування і розпорядження відпадають і підстави для пред'явлення негаторного позову.

Інші способи захисту права власності

Поряд з речовинно-правовими позовами існують також зобов'язально-правові засоби захисту права власності. До них відносяться:

• позови, зв'язані з порушенням права власності при невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків за договором;

• позови про відшкодування шкоди, заподіяної псуванням чи знищенням речі;

• позови про повернення майна, безпідставно отриманого чи заощадженого за рахунок іншої особи.

Читайте також:

1. Аналіз претензійної та позовної роботи на підприємстві
2. В. Усунення перешкод у здійсненні права власності – негаторний позов. (ст. 391 ЦКУ).
3. Виникнення права на позов і правові основи його реалізації
4. Відмова у прийнятті позовної заяви та повернення без розгляду
5. Забезпечення позову та строк вирішення спору. Розгляд господарської справи.
6. Забезпечення позову та строк вирішення спору. Розгляд господарської справи.
7. Загальний порядок подання позову
8. Закриття провадження у справі. Залишення позову без розгляду.
9. Залишення позовної заяви без розгляду
10. Захист права власності. Поняття віндикаційного та негаторного позовів
11. Індивідуальні спори про застосування норм трудового за­конодавства, колективних і трудових договорів прийнято нази­вати позовними спорами.

Переглядів: 1024