Виникнення права на позов і правові основи його реалізації

ЛЕКЦІЯ 5: ПОЗОВ ЯК ОСНОВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ ПОРУШЕНОГО ПРАВА СУБ’ЄКТУ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Питання:

1. Виникнення права на позов і правові основи його реалізації;

2. Поняття, форма і зміст позовної заяви;

3. Загальний порядок подання позову;

4. Відзив на позовну заяву.

Право на судовий захист є засобам поновлення порушених суб'єктивних цивільних, сімейних, трудових прав. Відповідно до ЦПК усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права, чи охоронюваного законом інтересу. Засобом такого захисту найчастіше є позов, зовнішньою формою якого служить позовна заява. Саме в ній проявляються і втілюються всі сторони позову. Таким чином, позов — це звернене через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права.

Як і позов, поняття «право на позов» є складним, має дві сторони: матеріально-правову і процесуально-правову. Матеріально-правова сторона права на позов — це право на його задоволення. Цивільне процесуальне право визначає процесуальну сторону права на позов, а саме право на пред'явлення позову.

Право на пред'явлення позову мають усі громадяни і юридичні особи. Якщо в суб'єктивних цивільних правах можуть бути обмеження у встановлених законом випадках, то в праві на пред'явлення позову ніхто не може бути обмежений. Більше того, ст. 4 ЦПК не допускає навіть самообмеження в цьому праві: відмова від права на звернення до суду недійсна.

Наявність або відсутність права на звернення до суду з позовом у кожному конкретному випадку в кожного конкретного суб'єкта залежить від певних обставин, іменованих передумовами права на пред'явлення позову. Тому передумови права на позов можна визначити як обставини, з наявністю або відсутністю яких господарський процесуальний закон пов’язує можливість пред’явлення позову в суді.

Передумови можуть залежати від особи того, хто звертається до суду або не залежати. Тому їх можна підрозділяти на суб'єктивні й об'єктивні. Суб'єктивною передумовою права на пред'явлення позову є правоздатність особи, яка звертається до суду із заявою.

Передумови підрозділяють на позитивні й негативні, залежно від того, з їх наявністю або з їх відсутністю закон пов'язує можливість пред'явлення позову.

Позитивні передумови — це передбачені в цивільному процесуальному законі обставини, що повинні бути в даному разі при пред'явленні позову. Позитивних передумов дві.

Відповідно до ЦПК, коли право на пред'явлення позову є, суддя повинен прийняти заяву, якщо вона підлягає розгляду в суді.

Негативні передумови — це такі обставини, яких не повинно бути, щоб відповідно до процесуального закону суддя прийняв заяву. Вони передбачені законом для того, щоб не допустити винесення спірних або взаємовиключних рішень суду, судді та інших юрисдикційних органів.

Пред'явлення позову здійснюється подачею позовної заяви. Порядок його пред'явлення визначається встановленими в законі умовами реалізації права на пред'явлення позову. Якщо аналіз передумов дає судді відповідь на запитання, чи є право на пред'явлення позову, то аналіз умов дає відповідь на запитання, чи правильно реалізується наявне право на пред'явлення позову.

При додержанні всіх вимог, що визначають право на позов і порядок пред'явлення позову, суддя приймає позовну заяву. Прийняття заяви тягне ряд матеріально-правових і процесуально-правових наслідків.

Матеріально-правові наслідки: переривається перебіг строку позовної давності; аліменти присуджуються з моменту прийняття заяви; цивільна справа вважається порушеною; виникають цивільні процесуальні правовідносини, а отже, і передбачені законом процесуальні права і обов'язки; допускається забезпечення позову і не допускається пред'явлення тотожного позову та ін

2. Поняття, форма та зміст позовної заяви

Відповідно до статті 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);

2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору якщо такі проводилися;

6-1) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V1 ГПК України;

7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані також інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Юрисдикція в адміністративних справах	\|	Загальний порядок подання позову

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.