Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






XVII ст.). Виникнення козацтва.

 

1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

2. Від Литовсько – Руської до Польсько – Литовської держави.

3. Виникнення козацтва. Запорозька Січ.

 

Література

В.В. Світлична Історія України, Київ, 2005 с. 70 – 99

 

 

Ослаблені золотоординським ігом, українські землі були захоплені сильнішими європейськими державами: Угорщина ще в 2 столітті захопила Закарпаття; Литва до 60 -70 років 14 століття приєднала до себе Волинь, Ліво – і Правобережну Україну, Поділля і утримувала їх до 1596 року; Польща в середині 14 століття захопила Галичину, а з 1569 року до неї перейшли всі литовські володіння в Україні; Молдавія в 14 столітті приєднала українську Буковину (в 16 столітті Молдавія з Буковиною попала у залежність від Туреччини); Московська держава з кінця 15 століття захопила Чернігово – Сіверщину.

Більша частина українських земель знаходилась у складі Литви та Польщі, тому доба називається польсько – литовською.

 

1. Литовське князівство утворилось у 13 столітті. У 14 столітті за князя Гедиміна та його синів Любарта і Ольгерда Литва захопила більшу частину білоруських, українських і російських земель, які становили 9/10 його території.

Причини швидкого підпорядкування руських земель:

- Ослаблення руських земель золотоординським ігом і надання переваги литовським князям руським населенням; київський князь Федір добровільно приєднав Київ у 1362 роки. Це була "тиха експансія".

- Ослаблення Орди і ріст в ній феодальних міжусобиць. Вона пішла на компроміс з Литвою для закріплення на території Південної Русі. Про це існує гіпотеза (залежність Литви шляхом виплати данини від Орди).

Принцип управління українських земель литовськими князями базувався на принципі "Старого не змінюємо, а нового не впроваджуємо".

Литва не змінила адміністративно – територіальний устрій. На чолі князівств були поставлені замість Рюриковичів представники литовської династії Гедеміновичів ( Володимиру – Київщина і Переяславщина; Дмитру Корибуту - Чернігівське і Новгород – Сіверське князівство; Дмитру – Брянське й Трубчевське і т.д.). У невеликих князівствах керували українські князі, які були васалами Литовського князя.

Литва сприйняла і культуру слов'янських підданих: православну віру, вживання староруських мови, складала закони на основі "Руської правди". Місцеве населення розвивало свою культуру, тому Литовське князівство частина істориків називає ( Н.Єфіменко, В.Антонович, М.Брайчевський) литовсько – руським.

 

2. Після смерті у 1340 році останнього галицького князя Юрія ІІ Болеслава між Польщею і Литвою розпочалась боротьба за українські землі. Проте з кінця 14 століття зовнішні і внутрішні обставини спонукали ці держави до об'єднання. Виділяють 2 етапи об'єднання:

1) Кревська унія 1385 року, причинами якої є

- прагнення об'єднати зусилля проти Тевтонського ордену, Московського князівства, Кримського ханства;

- пошуки князям Литовським Ягайлом союзника у боротьби з братами.

Суть: а) заключений шлюб литовського князя Ягайла з полькою Ядвігою дав можливість приєднати Литву до Польщі, об'єднати збройні сили, Литві прийняти католицизм. У цілому ж Литовське князівство мало велику долю самостійності.

Наслідки унії:

Позитивні – об'єднання зусиль дозволило розгромити Тевтонський орден (Грюнвальдська битва 1410 року).

Негативні – посилився вплив поляків на Україну, почалося насаджування католицизму, підкорення Польщею Литви.

За князювання князя Вітовта (1392 – 1430 рр) була здійснена спроба протиборства з Ордою. В результаті походів 1397 – 1398 років було вигнано ворожі війська з гирла Дніпра та Дону, Криму, але у 1399 році у битві на р. Ворскла литовський князь зазнав поразки від Золотої Орди, більшість військ якої складали ополчення Київщини, Волині, Поділля. Ця поразка привела до посилення залежності Литви від Польщі.

Після Грюндвальської битви у 1413 році було підписано Городельську унію, за якої Литовське князівство об’являлось незалежною державою, хоча обрання великого князя контролювалось і затверджувалось польським королем. Литовська знать урівнювалась з польською. Зміцнивши свої позиці, князь Вітовт зміг розширити свої володіння на півдні України (зведені містечка Хаджибей – (Одеса) 1415 рік, Данків (Очаків) 1430 рік).

Після смерті Вітовта у жовтні 1430 року до влади прийшов Свидригайло Ольгердович, сіверський князь, який посилив боротьбу проти Польщі. Це призвело до того, що феодали- католики проголосили Великим князем литовського князя Сигізмунда, тому наступні 4 роки існувало два князівства: "Велике князівство Руське і власне Литва". Між ними велась боротьба, яка закінчилась посиленням Польщі. Коли об'єднання Литви і Польщі було відновлено, до влади прийшов син короля Ягайла 13 – річний Казимир, який пізніше у 1444 році став і королем Польщі. Казимир після смерті київського князя Олелька Володимировича і Семена Олельковича та Свидригайла ліквідував Волинське (1452 р.) і Київське (1471 р.) князівства. На Україну розповсюдився воєводський устрій.

Після смерті Казимира активізується Московське князівство. За князювання Івана ІІІ, який під приводом захисту православ’я в Україні, розпочав війну проти Литви. Москва отримала перемогу над Литвою (1500 – 1503 роки ) і приєднала до себе Чернігово – Сіверщину . Велике Литовське князівство поступово занепало і після війни з Московщиною вимушене було піти на поступки Польщі, що вилилося у підписання Люблінської унії 1569 року.

Її зміст: Польща і Литва об’єднувались у єдину державу "Річ Посполиту" (Республіка з єдиним королем, сеймом, грошовою системою, законами, католіцизмом). Литва отримала автономію, а українські землі відійшли безпосередньо під владу Польщі.

Наслідки Люблінської унії для українців:

- На українські землі поширювались нові форми соціального і правового життя, вони не мали автономії ( принцип корпоративної організації суспільства, шляхетської демократії, міського самоврядування).

- Стався відчутний вплив католицизму та польської духовної культури (полонізація української шляхти).

- В економічному житті відбулося остаточне закріпачення селян, зростання їх експлуатації, зосередження торгівлі в руках шляхти.

Прагнувши інтенсифікувати сільське господарство і зорієнтувати його на зовнішній ринок, поляки на кращих землях утворили "фільварки", які розвивались за рахунок панщини. Селянські наділи зменшились і вони втратили право переходу.

- Православні не могли обіймати вищі державні посади, а у містах діяло самоврядування; на українських ремісників і купців накладались більші податки, заборони, обмеження.

- В установах панувала польська та латинська мова.

У 1596 році була підписана Брестська церковна унія: об'єднання православної і католицькою церкви, в результаті якої утворилася уніатська церква (греко – католицька). При цьому зберігалася слов'янська мова та православні обряди, але визнавались догмати католицизму і церква переходила під владу Папи Римського. Православна церква була заборонена. Проти цього виступили народні маси під керівництвом В.Острожського, знать і братства ( громадські організації міщан 16 – 17 століття, які мали цехову структуру, статут, збори, виборність старшин, внески і пожертвування). Вони засновували друкарні, школи. Великі церкви – Успенська (Львів), Київська Богоявленська, Луцька Чеснохрестська). що привело до дозволу легального існування православ'я у 1632 році.

Загарбання Закарпаття Угорщиною

У Закарпатті у 4 – 7 століття розселялись племена білих хорватів, які у 10 – 11 столітті ввійшли до складу Київської держави, але у першої половині 11 століття відбувалося поступове загарбання цих земель Угорщиною. З середини 13 століття до 20 століття ці землі були прикордонною областю цього королівства.

Включення Буковини до складу Молдавського князівства

Буковина розташована у долині між серединною течією Дністра та Головним Карпатським хребтом. У 10 – 11 столітті вона перебувала у складі Київської держави, а потім Галицько – Волинського князівства. Монголо – татарська навала привела до утворення на цих землях Шипинської землі, а з середини 14 століття ці землі попали під владу Угорщини. Після утворення Молдавського князівства перейшла під його владу аж до кінця 18 століття, а потім під владу Австрійської імперії.

 

3.Перші згадки про козацтво відносяться до 1489 і 1492рр, але його різке зростання відбулося у 16 ст.

Козацтво виникло на південних окраїнах Київщини, Поділля(Дике поле – після татаро-монгол і кримських набігів, землі обезлюдніли). Центром стало Запорожжя – степи за порогами Дніпра.

Причини виникнення козацтва:

- наявність в українському суспільстві прошарку вільних людей;

- посилення соціального та релігійного гноблення, закріпачення селянства. Селяни втікали від феодальних повинностей та державних податків;

- постійна військова небезпека від Кримського ханства та кочових татарських орд;

- організаторська роль місцевих, прикордонних землевласників, урядовців. Козацтво користувалося землями, мало самоуправління, обороняли свої землі від турецько - татарської агресії.

У 1552-1556 рр. Д.Вишневецький (Байда) об’єднує козаків, створивши на о. Мала Хортиця козацький центр – Запорозьку Січ – зародок нової української державності.

Вона мала:

- територіальний устрій (поділ на паланки 5-10 на чолі з полковниками)

- форма правління – козацька республіка

- правова система (діяло козацьке звичаєве право 15-16ст., козаки рівні перед законом, обирали раду)

Уряд Речі Посполитої намагався взяти козаків під свій контроль, щоб захистити свої володіння від татар і турків у протистоянні з Москвою. З цією метою у 1572р. польський король прийняв на службу 300 козаків, вписав у реєстр-список. У кінці 16ст. їх було 3тис. чол. Реєстрові козаки мали особливі привілеї: отримували землю, гроші, звільнялися від податків, мали власне самоврядування, контролювали нереєстрових козаків і придушували антипольські і антифеодальні рухи.

Запорізька Січ мала важливе місце в міждержавних відносинах країн Європи і Азії. Основні напрями цієї політики:

- боротьба проти татарсько – турецької агресії. (Походи гетьманів Богдана Ружинського, Самійла Кішки, Михайла Наймановича, Петра Конашевича – Сагайдачного.)

- відносини з Московською державою. З одного боку союзники у боротьбі з татарами і турками , а з іншого боку козаки були у складі Речі Посполитої і воювали проти Московського князівства.

- відносини з урядами західноєвропейських країн (Австрія, Франція запрошували на військову службу козаків).


Читайте також:

  1. Античний (від с. І тис. до н. е. до с. V ст.).
  2. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
  3. Біохімічна гіпотеза виникнення життя.
  4. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
  5. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
  6. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
  7. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття
  8. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
  9. Види і теорії сну. Повільний і швидкий сон. Механізм виникнення сну.
  10. Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
  11. Визначте причини появи українського козацтва.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фірмові PR-акції. | Невідчужуваність особистих немайнових прав інтелектуальної власності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.