• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначте причини появи українського козацтва.

Наслідки підписання унії.Польській уряд вважав унію обов'язковою для всіх православних на території Речі Посполитої. Православна релігія опинилася на становищі незаконної. Унія насаджувалася силою. За допомогою Берестейської церковної унії польські пани й католицьке духовенство сподівались денаціоналізувати й ополячити український і білоруський народи. Українські та білоруські селяни, міщани, козаки стійко боролися проти нав'язування католицтва та унії. Це була боротьба проти феодально-кріпосницького і національно-релігійного гніту, проти панування шляхетсько-католицької Польщі. Вона мала національно-визвольний характер.

Православний собор відхилив унію; уніатський - проголосив унію, визнав владу Папи Римського, прийняв основні догмати католицької церкви, зберігши проте православні обряди та церковнослов'янську мову. Уніатським єпископам обіцяли сенаторські звання (ця обіцянка залишилася невиконаною). Уніатське духовенство, як і католицьке, звільнялося від податків, уніатська шляхта дістала право обіймати державні посади нарівні з католицькою шляхтою, а уніати-міщани зрівнювалися у правах з католицьким міщанством.

Таємні переговори.У 1590 р. частина православних єпископів вступила в таємні переговори з польським королем Сигізмундом III, висловивши бажання приєднатися до католицької церкви. У 1595 р. єпископи Луцький К. Терлецький і Володимирський I. Потій після видання королем універсалу, у якому він сповіщав про перехід православних єпископів до унії, вирушили до Риму і визнали владу Папи Римського. У жовтні 1596 р. король Сигізмунд III і київський митрополит М. Рогоза за дорученням Папи Римського Климентія VIII скликали в Бресті церковний собор для офіційного проголошення унії.

В) майбутня уніатська церква сприймалася ними як другорядна тимчасова організація для підкорених українських «хлопів», покликана зміцнити польсько-католицький вплив на приєднаних українських землях.

Б) можливість збільшити кількість підвладних Ватикану парафій за рахунок православної церкви при неможливості прямого насадження католицизму в Україні, яка мала стійкі довголітні традиції православ'я.

Г) саму унію православні єпископи розглядали як рівноправне об'єднання церков під керівництвом Папи Римського, який після захоплення турками Константинополя залишався єдиним вищим церковним ієрархом, який мав реальну владу.

Основна мета польської влади.Для подальшого зміцнення Речі Посполитої, як вважали польська влада і католицькі кола, було необхідно об'єднати православних українців і білорусів з поляками-католиками. Православні єпископи також виступали за об'єднання церков, але при цьому інтереси православних і католицьких ієрархів, так само як і їх бачення ролі і становища майбутньої уніатської церкви, були зовсім різними.

Дайте аналіз змісту Брестської церковної унії 1596 року та її наслідків для подальшої долі українського народу.

У цей час поширює свою експансію на українські землі Польща. Після тривалої боротьби у 1387 р. їй вдається захопити Галичину. Буковина з 1359 р. входить до складу Молдавського князівства під назвою Шипинської землі, Закарпаття – у другій половині 13 ст. – до складу Угорщини. Таким чином українські землі були розчленовані та ввійшли до складу різних держав. Почалася нова Польсько-Литовська доба в історії України. У 1385р. у зв’язку із загостренням зовнішньо- та внутрішньополітичної ситуації великий князь Ягайло вирішив об’єднатися з польським феодалами, щоб зміцнити свою владу. У замку Крево Ягайло і польські представники підписали акт про унію, яка дістала назву Кревська. Згідно унії Ягайло отримував польську корону і руку польської королеви Ядвіги. За це до Польщі мали приєднати українські і білоруські землі , де вводилося католицтво, збройні сили об’єднувалися, казна князівства мала використовуватися на потреби Польщі. У 1569 р. Польща і Литва підписують Люблінську унію, що було пов’язано з поразками Литви на першому етапі Лівонської війни. Польща і Литва об’єднуються в єдину державу – Річ Посполиту. Де встановлюється єдиний державний устрій. Католицтво оголошується державною релігією.

Ослаблені монголо-татарськими нападами, роздроблені на окремі князівства українські землі на початку 14 ст. стали об’єктом експансії з боку Литовського князівства. Безпосереднє залучення до складу Литовського князівства південно-західних українських земель почалося в часи правління великого литовського князя Гедиміна (1316-1341), який проводив політику підкорення руських земель, використовуючи різноманітні заходи: воєнні, дипломатичні, династичні. З 1340 року на Волині правив його син Любарт-Дмитро. Основна частина українських земель була захоплена за правління литовського князя Ольгерда, який у 1362 р. зайняв Київ. У 1362 році на річці Сині Води розгромили татар. Причинами успіху литовці у експансії на українські землі була їх консолідація в боротьбі з німецькими рицарськими орденами: ослаблення Русі у результаті її роздробленості та монголо-татарської навали; феодальні уособиці у Золотій Орді. Литовські князі започаткували звільнення українських земель від монголо-татарського іга. Українці досить спокійно поставилися до литовської експансії,оскільки влада литовців не була репресивною, самі литовські князі спочатку були православної віри, руська мова стала загальнодержавною. Люди бачили в Литві можливого захисника проти набігів татар. Були прийняті й руські норми права, назви посад.

2. Основні причини укладення унії для православних єпископів.Для православних єпископів основними причинами укладання унії були:

а) невдоволення втручанням у церковні справи організованого в братства міщанства;

б) бажання визволитися від своїй підпорядкованості східним патріархам, які не мали достатньої влади для захисту стану православної церкви в Речі Посполитій;

в) необхідність зберегти своє привілейоване становище в новій державі і домогтися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті, мали титули «князів церкви» і підкорялися тільки владі Папи та короля;

3. Основні причини укладення унії для католицьких священиків і польської шляхти.Католицькі священики і польська шляхта розглядали унію як:

а) необхідність ідеологічного обґрунтування захоплення польськими магнатами українських земель;

5. Розкол собору. Проголошення унії.Проте собор одразу розколовся на два окремі собори - православний і уніатський:

Читайте також:

1. XVII ст.). Виникнення козацтва.
2. Антифеодальна боротьба українського народу
3. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
4. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
5. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
6. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
7. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
8. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
9. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
10. Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської агресії.
11. Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
12. Боротьба українського народу проти німецько-австрійської окупації та гетьманату.

Переглядів: 978