Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру

Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт

Питання для обговорення на семінарських заняттях

1. Вплив шуму і вібрації на організм людини.

2. Основні характеристики іонізуючих випромінювань.

3. Джерела іонізуючих випромінювань.

4. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на живий організм.

5. Радіаційна безпека.

6. Загальна характеристика ЕМП.

7. Вплив ЕМП на організм людини.

8. Джерела інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювань і методи зниження їх впливу на людину.

9. Загальні характеристики електроенергії.

10. Дія електричного струму на організм людини.

11. Загальна характеристика і класифікація хімічних речовин.

12. Характеристика шкідливих речовин.

13. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини.

14. Поняття гранично допустимої концентрації шкідливих речовин.

15. Загальна характеристика біологічних факторів небезпек.

16. Отруйні тварини і рослини.

17. Методи захисту від біологічних факторів небезпек.

18. Класифікація і загальна характеристика психофізіологічних факторів не­безпек.

19. Фізична діяльність людини.

20. Розумова діяльність людини.

21. Характеристика трудової діяльності.

22. Фактори, що впливають на продуктивність праці.

 

1. Негативні фактори техносфери.

2. Негативні фактори виробничого середовища.

3. Оцінка впливу негативних факторів техносфери.

4. Проблеми шуму і тиші.

5. Вплив вібрації на життєдіяльність людини.

6. Іонізуюче випромінювання і забезпечення радіаційної безпеки.

7. Характеристика електромагнітних випромінювань та їх вплив на організм людини.

8. Своєрідний характер впливу електричного струму на організм людини.

9. Характеристика шкідливих хімічних речовин та їх вплив на навколишнє середовище і людину.

10. Позитивне та негативне у використанні хімічних речовин.

11. Біологічні фактори небезпек.

12. Використання хімічної та біологічної зброї.

13. Основні форми трудової діяльності людини.

14. Фізіологічна дія мікроклімату на людину.

15. Психофізіологічні фактори небезпеки життєдіяльності людини.

16. Основні психологічні особливості людини з точкк зору безпеки життє­діяльності.

17. Значення психологічного клімату в колективі.

18. Шляхи підвищення працездатності людини.

 

 

Техногенні надзвичайні ситуації виникають у результаті раптового виходу з ладу машин, механізмів та агрегатів, що супроводжується значними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним чи біологічним зараженням місцевості, які призвели чи можуть призвести до значних матеріальних втрат та враження чи загибелі людей.

Аварія- небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа-велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

Великі аварії, які виникають на промислових об'єктах, транспорті тощо, за обсягами руйнування, людськими жертвами, а також за характером післядії на людей, тварин і рослини часто дорівнюють або й перевищують дію зброї масового ураження.

 

Причини виникнення надзвичайних ситуацій:
- недосконалість конструкцій, в т. ч. невідповідність проектних рішень вимогам техніки безпеки;

будівельних норм при спорудженні об'єктів і монтажі технічних систем;

- розробка технологічного процесу виробництва без врахування всіх можливих явищ та хімічних реакцій;

- порушення технологічного процесу виробництва;

- слабкий контроль за технологічним процесом та станом виробництва в цілому;

- недотримання правил експлуатації обладнання, машин, механізмів і транспорту;

- недотримання правил зберігання та використання агресивних, вибухо- і пожежо-небезпечних речовин;

- фізичне старіння механізмів, споруд та матеріалів;

- поломка приладів, особливо навігаційних при транспортних аваріях;

- аварії на сусідніх підприємствах, лініях електропередач, газопроводах і комунальних мережах;

- стихійні лиха;

- тероризм;

- безвідповідальне відношення до справи, халатність;

- недотримання правил техніки безпеки;

- складні метеорологічні умови, особливо при транспортних аваріях.

Уражаючі факториаварій та катастроф:

- вибух;

- пожежа;

- затоплення;

- отруєння людей;

- завали виробничих будівель і споруд;

- ураження людей електричним струмом.

 

В Україні щорічно відбувається близько 500 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, в яких гине близько 400 і страждає від різноманітних ушкоджень - 500 осіб. Більшість із надзвичайних ситуацій мають місцевий та об'єктовий характер. На ситуації загальнодержавного рівня припадає близько 1 %, а регіонального - 4 % від загальної кількості аварій.

Найпоширенішими надзвичайними ситуаціями є пожежі та вибухи. Найбільш вибухонебезпечними виробництвами є шахти, цукрові, мукомельні, деревообробні підприємства, характерною особливістю яких є велика кількість пилу. Пил з розміром частинок менше 0,5 мм у суміші з повітрям за своїми вибуховими характеристиками наближаються до вибуху парів палива чи газової суміші. Вибухи вугільного пилу періодично стаються на шахтах, в т. ч. українських.

Понад 1/3 усіх зареєстрованих випадків вибуху пилу сталися на деревообробних підприємствах, 1/4 випадків - це вибухи на підприємствах харчової та олійної промисловості. Середньорічні прямі збитки, завдані надзвичайними ситуаціями техногенного походження в Україні, оцінюються у 200

Гідродинамічні аварії (прорив гребель, шлюзів тощо) можуть призвести до катастрофічних затоплень значних територій з масовими втратами серед населення і серйозними господарськими збитками. Особливо масштабними можуть бути результати таких аварій на водосховищах Дніпровського каскаду. Фахівцями встановлено, що у разі зруйнування греблі Київської ГЕС тільки в межах Києва зона затоплення може становити 42 кв. км з населенням 400 тис. осіб.

Найбільшу небезпеку може становити аварія на Кременчуцькому гідровузлі, об'єм водосховища якого 13,5 кв. км, а гребля частково земляна. За підрахунками, у разі зруйнування греблі Кременчуцької ГЕС через 19,5 год. хвиля прориву досягне меж

Запорізької області, а через 20,5 год. - греблі Дніпровської ГЕС. Протягом трьох годин буде відбуватися наповнення водосховища (об'єм його 3,33 кв. км) і, в разі досягнення позначки рівня води 51,4 м, гребля може зруйнуватися. Внаслідок цього може бути затоплено 605 кв. км території області з населенням 400 тис. осіб (частина території чотирьох районів м. Запоріжжя і чотири сільських райони).

Катастрофічні затоплення і проривні паводки можуть статися також у разі порушення цілісності гребель малих водосховищ, яких на території України понад 2 тисячі.

Характерним для катастрофічного затоплення у разі руйнування гідроспоруд є значна швидкість поширення (3-25 км/год.), висота (10-20 м) та ударна сила (5-10 т/см2) хвилі прориву, а також швидкість затоплення всієї території. Загальна площа катастрофічних затоплень може досягати 8294 кв. км, до якої входять 536 населених пунктів та 470 промислових об'єктів.

 

3.3. Аварии на вибухо та пожежонебезпечних об'єктах

В Україні діє понад 1200 вибухо та пожежонебезпечних об'єктів (ВПНО), на яких знаходиться понад 13,6 млн. тон твердих і рідких вибухо та пожежонебезпечних речовин (ВПНР). Щорічно на Україні стається майже 100 значних аварій, що супроводжуються людськими втратами та значними матеріальними збитками. Кожну годину у вогні гине одна людина й близько 20 осіб отримують опіки.

Переважна кількість ВПНО розташована в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто і газопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства. Функціонує розгалужена мережа нафто, газо, аміако-проводів, експлуатуються нафто, газопромисли і вугільні шахти, у тому числі надкатегорійні за метаном та вибухонебезпекою вугільного пилу. Середня глибина розробки наблизилася до 700 м, а на 35 шахтах вона досягла 1000-1300 м. Близько 90% шахт - газові, 35% - небезпечні через раптові викиди вугілля, породи та газу, 70 % - через вибухи викидів вугілля, 30% - через самозаймання вугілля. До підвищення небезпеки на шахтах призводить безвідповідальне ставлення до правил техніки безпеки та старіння виробничих фондів.

За ступенем вибухо- та пожежонебезпечності всі ВПНО діляться на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).

 

Категорія А Використовуються речовини, спалах або вибух яких може статися в результаті дії води чи кисню повітря; рідини з температурою спалаху пари 28°С та нижче; горючі гази, що вибухають за 'їх наявності у повітрі від 10 % і менше до його загального об'єму (деякі фабрики штучного волокна, хімічні цехи фабрик ацетатного шовку, водне-заправочні станції, бензино-екстракційні цехи, склади бензину тощо).
Категорія Б У виробництві застосовуються рідини з температурою спалаху пари від 28°С до 120°С; горючі гази, нижня межа вибуху яких вища ніж 10% до загального об'єму повітря; горючі волокна або пил у такій кількості, що утворюють з повітрям вибухонебезпечну суміш (цехи виготовлення і транспортування вугілля та деревинного борошна, розмельні відділення млинів, цехи обробки каучуку, виготовлення цукрової пудри, мазутні господарства електростанцій тощо.).
Категорія В Обробляються або застосовуються тверді горючі речовини та матеріали, а також рідини з температурою спалаху пари, що перевищує 120°С (лісопильні, деревообробні, столярні, трикотажні, швейні підприємства, елеватори, смолопереробні цехи, закриті вугільні склади тощо.).
Категорія Г Обробляються негорючі речовини та матеріали у гарячому, розпеченому або розплавленому стані з виділенням променевого тепла, систематично утворюються іскри та полум'я, а також спалюється тверде, рідке і газоподібне паливо (ливарні та плавильні цехи, кузні, головні корпуси електростанцій тощо).

 

На промислових підприємствах можуть утворюватися окремі (в окремій будівлі чи споруді) або суцільні пожежі (коли всі чи більшість будівель та споруд, що займають значну площу, охоплені полум'ям). Вогнища пожеж під час їх виникнення на ВПНО, особливо категорій А та Б, можуть бути причиною пожеж у міській забудові. Небезпека посилюється тим, що велика кількість горючих речовин є токсичними або під час їх згорання утворюються токсичні речовини, що прирівнюються до СДОР.

Тому під час пожеж небезпекою для людини є:

- прямий контакт з розжареними предметами та відкритим вогнем;

- висока температура повітря;

- наявність високої концентрації СО2 та СО та ряду токсичних речовин, що утворюються під час горіння.

Це призводить до виникнення опіків різного ступеня важкості, а у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах - хімічні опіки та отруєння СДОР.

Кількість аварій на водопровідних мережах України перевищує відповідний їх рівень у країнах Європи. Частота пошкоджень на водопровідних мережах становить 0,2 події за рік на кілометр мережі, а на каналізаційних мережах - 0,3 події за рік на кілометр, тобто щороку на кожному відрізку в 5 км водопроводу та 3 км каналізації стається аварія.

Надзвичайні ситуації часто виникають через руйнування будівель та споруд. Сьогодні 115 тис. об'єктів будівництва потребують оцінки їх технічного стану, визнані непридатними 1800 об'єктів та 700 км інженерних мереж.

 


Читайте також:

  1. IV етап. Ситуаційний підхід
  2. XVII ст.). Виникнення козацтва.
  3. Акцентуації характеру
  4. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
  5. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
  6. Багатоцільова багатокритеріальна модель обґрунтування рішень в полі кількох інформаційних ситуацій
  7. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
  8. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
  9. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
  10. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
  11. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
  12. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки




Переглядів: 2738

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Транспортні надзвичайні ситуації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.