Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Невідчужуваність особистих немайнових прав інтелектуальної власності

Зміст права інтелектуальної власності

Питання для закріплення матеріалу

1. У складі яких держав опинились руські землі у ХІУ ст.?

2. Як характеризувався стан руських земель у складі Великого князівства Литовського?

3. Як вплинуло утворення Речі Посполитої на українські землі?

4. Яке значення Брестської унії?

5. Коли виникло козацтво і Запорозька Січ?

6. Який устрій Запорозької Січі?

7. Кого називали реєстровими козаками?

 

Зміст права інтелектуальної власності (в суб’єктивному розумінні) становлять особисті немайнові права та (або) майнові права інтелектуальної власності (ч. 2 ст. 418 ЦК України).

Під особистими немайновими правами розуміють різновид цивільних прав, які виникають із приводу нематеріальних благ, є невід’ємними від особи та не мають економічного змісту (глава 15 ЦК України). Під майновими правами розуміють суб’єктивні права, які пов’язані з використанням об’єктів права інтелектуальної власності, а також із тими матеріальними (майновими) вимогами, які виникають між учасниками правовідносин із приводу використання об’єктів права інтелектуальної власності (наприклад, право авторів та винахідників на винагороду).

Така класифікація прав, що становлять зміст права інтелектуальної власності, незважаючи на деяку умовність, закладену в основі її критеріїв, має значне практичне значення. Закон ґрунтується на тому, що за загальним правилом особисті немайнові права можуть належати лише безпосередньо творцеві об’єкта права інтелектуальної власності. Вони є невідчужуваними від особи творця та, як правило, не можуть передаватися іншим особам. У той же час у інших осіб, перш за все спадкоємців, виникає право на охорону немайнових прав померлого творця, які діють безстроково.

Майнові права на об’єкти права інтелектуальної власності можуть переходити до інших осіб у спосіб, передбачений законом.

Слід зазначити, що ч. 2 ст. 418 ЦК України має загальний відсильний характер. Це виявляється у тому, що законодавець у розкритті змісту особистих немайнових прав та майнових прав відсилає до інших статей ЦК України та інших законів, які містять норми щодо правової охорони відповідних об’єктів права інтелектуальної власності.

Так, безпосередньо загальний зміст особистих немайнових прав інтелектуальної власності розкривається у ст. 423 ЦК України, а майнових прав інтелектуальної власності – у ст. 424 ЦК України. Зміст зазначених прав щодо конкретних об’єктів права інтелектуальної власності розкривається у відповідних главах ЦК України та спеціальному законодавстві – законах України, які регулюють суспільні відносини щодо правової охорони окремих об’єктів права інтелектуальної власності (наприклад, закони України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про авторське право і суміжні права» тощо).

Особисті немайнові права інтелектуальної власності.Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООНу 1948 р., у ст. 27 закріпила, що:

· будь-яка особа має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, користуватись об’єктами мистецтва і брати участь у науковому прогресі, а також користуватися всіма його благами;

· кожний має право на охорону особистих немайнових і майнових інтересів, що виникають із будь-якого наукового, літературного або художнього твору, автором яких він є.

Отже, особисті немайнові права можна визначити як права, що не мають економічного змісту, які належать творцеві (автору) незалежно від його майнових прав і зберігаються за ним у разі передання майнових прав інтелектуальної власності, зокрема права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

1) Право авторстваправо на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності.

Зміст цього права полягає у тому, що саме творець (автор) має право стверджувати, що об’єкт права інтелектуальної власності є результатом його інтелектуальної, творчої діяльності і право авторства на цей результат належить йому як творцю (автору).

Автор може оприлюднити результат своєї творчості під своїм ім’ям, або під псевдонімом, або навіть взагалі анонімно. Такий зміст права авторства характерний для інституту авторського права і суміжних прав.

Право авторства у розумінні Паризької конвенції про охорону промислової власності є обмеженим і не має такого прояву, як право авторства на об’єкти авторського права і суміжних прав.

Закон визнає право авторства за творцем лише деяких результатів науково-технічної творчості. Так, автор (творець) наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральних мікросхем, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин, породи тварин зазначається як автор цих об’єктів права інтелектуальної власності в охоронних документах на ці об’єкти. Крім того, творцеві вказаних об’єктів права інтелектуальної власності надано право присвоювати таким об’єктам будь-яку назву, зокрема своє ім’я.

Право авторства не визнається щодо таких об’єктів права інтелектуальної власності, як комерційні найменування, торговельні марки та географічні зазначення, комерційна таємниця. Закон визнає лише майнові права на них, яких набувають фізичні особи, підприємці та юридичні особи на підставі того, що вони є власниками охоронних документів на ці об’єкти, або у силу їх використання.

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності.

Особисті немайнові права дозволяють творцеві об’єкта права інтелектуальної власності назавжди зберегти зв’язок зі своїм результатом інтелектуальної, творчої діяльності. Цей зв’язок виявляється, перш за все, у тому, що автор контролює процес оприлюднення свого твору.

Саме автору належить право вирішувати, чи буде він знайомити широкий загал зі створеним ним об’єктом права інтелектуальної власності, і в якій формі, чи збереже цей об’єкт у таємниці, не виводячи з приватної сфери. Це право залежить від волевиявлення автора, оскільки лише він визначає, коли його твір є завершеним, та виявляє бажання довести відомості про нього до відома громадськості. Якщо автор вирішить оприлюднити відомості про свій твір, це право дозволяє йому визначити і спосіб, у який ці відомості будуть оприлюднені.

Оприлюднення твору є тим юридичним фактом, з яким пов’язується реалізація майнових прав автора, що виникають у нього з моменту створення твору. Тільки оприлюднений твір можна використовувати за дозволом автора. Слід зазначити, що реалізація факту оприлюднення твору в одній формі (наприклад, опублікування п’єси) не тягне за собою автоматичного визнання оприлюднення його в іншій формі (наприклад, у вигляді постановки п’єси у театрі). Зазначене право більш притаманне суб’єктам авторського права і суміжних прав.

Право на недоторканість твору – творець (автор) об’єкта права інтелектуальної власності може запобігати будь-яким посяганням, які можуть або хотіли б завдати його твору треті особи. Право на недоторканість об’єкта права інтелектуальної власності дозволяє суб’єктам права інтелектуальної власності вжити заходів щодо недопущення можливості завдання шкоди цьому об’єкту або його спотворення. Автор, надаючи дозвіл на використання свого твору, слідкує, щоб таке використання не змінило твір настільки, що може виникнути загроза спричинення шкоди його честі та репутації як автора (глави 15 та 20 ЦК України). Це право здебільшого притаманне суб’єктам авторського права і суміжних прав. За порушення цілісності об’єкту права інтелектуальної власності встановлюється юридична відповідальність (ст. 439 ЦК України).

ЦК України не встановлює виключного переліку особистих немайнових прав суб’єктів права інтелектуальної власності. Це пов’язано з особливостями регулювання особистих немайнових прав на окремі об’єкти права інтелектуальної власності.

Невідчужуваність та непередаваність особистих немайнових прав інтелектуальної власності є одним з основних принципів права інтелектуальної власності (ч. 4 ст. 423 ЦК України). Невідчужуваність особистих немайнових прав інтелектуальної власності означає, що комплекс цих прав може належати лише автору об’єкта права інтелектуальної власності, незалежно від наявності у нього майнових прав на цей об’єкт, та зберігається за ним навіть у випадку передачі майнових прав інтелектуальної власності. Така передача майнових прав, навіть у разі їх відчуження, не буде породжувати будь-яких правових наслідків щодо особистих немайнових прав інтелектуальної власності.

Проте ст. 423 ЦК України передбачає можливість набуття особистих немайнових прав інтелектуальної власності іншою особою у випадках, передбачених законом. Так, наприклад, ч. 2 ст. 439 ЦК України встановлює, що у разі смерті автора таке особисте немайнове право, як право на недоторканість твору, охороняється особою, уповноваженою на це автором чи спадкоємцями автора, або іншими заінтересованими особами.

Необхідно також зазначити, що ч. 4 ст. 423 ЦК України породжує колізію норм права, оскільки ч. 2 ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вказує, що немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам. Також ч. 2 ст. 29 зазначеного Закону надає право лише спадкоємцям захищати право авторства на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

Майнові права інтелектуальної власності

Як зазначають фахівці, майновими правами суб’єкта права інтелектуальної власності слід визнавати ті права, які становлять для нього певний майновий інтерес.

При цьому у законодавстві про інтелектуальну власність майнові права творця та його правонаступників превалюють серед усіх інших його прав.

Загальний перелік майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності закріплений у ст. 424 ЦК України.


Читайте також:

  1. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
  2. А/. Право власності.
  3. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
  4. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  5. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  6. Б/. Право приватної власності.
  7. В. Усунення перешкод у здійсненні права власності – негаторний позов. (ст. 391 ЦКУ).
  8. Вартість є однією з основних ознак товару. Щоб продати права на об'єкти інтелектуальної власності чи ви­користати їх у власному виробництві, необхідно визначити їхню вартість.
  9. Вид підприємства – це класифікація підприємств залежно від форми власності.
  10. Видатки підприємств комунальної форми власності.
  11. Види власності.
  12. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина та їх загальна характеристика.




Переглядів: 1611

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
XVII ст.). Виникнення козацтва. | Право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.