Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Античний (від с. І тис. до н. е. до с. V ст.).

Формування юридично-правової ситеми регулювання соціально-еконо­мічних відносин суспільства на основі захисту приватної власності. З’являються ремесла, торгівля, грошова та фіскальна системи.

Антична економічна думка актуалізувала такі питання:

- про природність рабства, зокрема у праці Ксенофонта “Домострой” – 430 – 354 рр. д. н. е.

- про поділ праці, який є основою виникнення ринку, торгівлі та грошей і зумовлює природність соціального поділу суспільства, зокрема у працях Платона – “Держава” та “Закони” – 428 – 348 рр. д. н. е.

- Аристотель у працях “Плітика” та “Нікомахова етика” – 384 – 322 рр. д. н. е., розподіляє діяльність людини на два види: “економіку”, що являється природною, продуктивною виробничою діяльністю, яка формує істинне багатство як сукупність споживчих вартостей та “хрематистику”, що являється діяльністю пов’язаною з нагромадженням грошей;

- про товаризацію натурального римського господарства, зокрема у працях - Катона Старшого “Землеробство” – 234 – 149 рр. д. н. е. та Варрона “Про сільське господарство” – 116 – 27 рр. д. н. е.;

- про роль держави у організації фіскальної системи та здійснення контролю за її функціонуванням, зокрема в указах римського імператора Августа Октавіана;

5) Аграрного суспільства (від V ст. до ХV ст.). Складання різноманітних форм феодальних відносин. Формування основних європейських націй із станово-державним способом життя. Поява самостійних міст, цехової системи, торгівельних гільдій.

В умовах переважання натурального характеру господарювання, нерозвинутості ринкових відносин та інквізиційного засилля, економічна думка, як і інші сфери знань, переживала певний застій. Основними джерелами економічної думки є юридичні кодекси – “Салічна правда” (V ст.) та “Капітулярій про вілли” (ІХ ст.) у королівстві франків, “Книга страшного суду” у Англії та “Руська правда” у Київській Русі (ХІ ст.).

Найвизначнішим представником економічної думки середньовіччя був Фома Аквінський (1225 – 1274 рр.). В працях “Сума проти язичників” та “Сума теології”, він актуалізує такі питання:

- приватної власності як необхцідного інституту людського життя;

- “справедливої ціни” як права продажу речі дорожче її вартості, але не дорожче ніж вона коштує її власникові;

- “грошей” - як засобу для полегшення обміну;

- “лихварського процента” – як своєрідного відшкодування втрачених доходів;

6) Переходу від аграрного до індустріального суспільства (від поч. ХVІ ст. до кінця ХVІІІ ст.). Відбуваються великі географічні відкриття та первинне нагромадження капіталу. Перша хвиля буржуазних революцій призвела до зміни соцільно-економічної структури суспільства та утвердження мануфактурного виробництва. Складаються передумови до початку промислової революції.

Поширюється протестантизм як основне моральне джерело майбутньої буржуазної ідеології – його основоположниками стали Мартін Лютер та Жак Кальвін (1509 – 1546 рр.).

Формується перша економічна теорія – “меркантилізм” – започаткована Вільямом Стаффордом (1554 – 1612 рр.) та реалізована в практиці економічного розвитку Англії.

Формуються основні засади політичної економії як сфери наукових знань (Вільям Петті (1623 – 1687 рр.) та П’єр Лепазан де Буагільбер), яка розглядає:

- “природну ціну” (вартість) речі;

- “політичну ціну” (ринкову) речі;

- залежність ринкової ціни від попиту та пропозиції і затрат праці на виготовлення речі;

- залежність економічної рівноваги від пропорційних цін.

Поширюється вчення французьких фізіократів (Франсуа Кене – 1694 – 1774 рр.) , за яким суспільство поділялося на продуктивний та непродуктивний класи, а також було cформульовано вчення про “чистий продукт” (земельну ренту).


Читайте також:

  1. XVII ст.). Виникнення козацтва.
  2. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
  3. Виникнення і становлення Київської Русі (кінець IX-X ст.). Перші князі, їх роль в розбудові держави.
  4. Виникнення і становлення Київської Русі (кінець IX-X ст.). Перші князі, їх роль в розбудові держави.
  5. Галицько-волинське князівство (XII-XIV ст.).
  6. Кінець XVII – середина XVIII ст.).
  7. Кінець XVIII – початок XX ст.).
  8. Лексико-семантичний рівень мови в руслі психолінгвістики. Зберігання слова у свідомості людини.
  9. Лексико-семантичний спосіб словотвору
  10. Німеччина на шляху до індустріального суспільства (ХІХ ст.). Відображення особливостей становлення її ринкового господарства представниками історичної школи
  11. Нові тенденції в розвитку господарств країн Європи (остання третина XIX ст. – початок XX ст.). Маржинальна революція




Переглядів: 439

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Наукова періодизація економічної історії | Утвердження індустріального суспільства (від поч. до к. ХІХ ст.).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.