• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виникнення і становлення Київської Русі (кінець IX-X ст.). Перші князі, їх роль в розбудові держави.

Східні словьяни у давнину, їх заняття, побут, звичаї

індо-європейці. В 1 тис н.е. сформувалися. В бассейнах Вісли і Припьяті. Римськи тацид. Йордана "Генетика" 6 ст.н.е. За данними Візантійських істориків в 6 ст. славьяни поділяли на 3 гілки: венеди - Вісла, анти - подніпровьє, склавіни - подунавьє. Саме анти стали основою формування "ант" - край, окраїна. Словьяни мали багато спільних рис. Походження тривалий характер. Східні словьяни Укр, Білорусія, Росія; західні - чехи; південні - болгари. Словьяни поділялися на племена : поляни (жили на праводу березі Дніпра), сіверяни (над десною і сеймом), дуліби (над бугом), тиверці (над Дністром), улічі (між бугом і дніпром), білі хорвати ( на прикарпатті), древляни (над припьяттю). Поляни - середнє придніпровья - кий - київ. м. Київ - розвиток київськ. князів, 30-50рр. Аскольд і Дір (рюрік або Кий). Аскольд - християнство, київське князівство. 882р. перша протосл. держава Олег Віщий намісник у Новгороді. Спускається до Київа, вбиває Аскольда і Діра і обьєднує Київське і Новгороднє князівства.

Вже в 8ст. обьєднання Анський союз.Антський союз в 7ст. припиняє своє існування під натиском аварів. За свідченням арабських істориків в 8ст. існувало три протодержавних обьєднання 1 - Куявія поляни з Київом, 2 - Славія Ростово-Суздальзька земля (новгородська), 3 - Артанія - тер. повьязани причерн. і приазов.русью.

Словьяни досі залишались язичниками, обожнюючи сили природи. Вони поклонялися своім богам, серед яких був найвищий (Сварог, чи Род, за різними точками зору), старші боги (Даждьбог, Хорс, перун, Ярило, Стрибог і ін.), а також різноманітні духи, домовики, мавки, лісовики тощо.

Давня-руська держава була заснована місцевими словьянськими племенами. Київська Русь в наслідок обьеднання Київського і Новгородського князівств утворилася у 882р. Історики вважають, що у своєму розвитку КР пройшла 3 етапи:

1 – збирання земель 2 половина 9-го ст. – кінець 10 ст. Виникнення і становлення держави, формування її території, дружинної форми монархії, ствердження Русі на міжнародній арені і боротьба з кочоиками. Правління князів Олег 882-912, Ігор 912-945, Ольга 945-964, Святослав 964-972. Перші спроби регламентації адмінистративної системи та спровадження нового порядку стягнення данини в КР належать Ользі. В управлінні КР існували наступні гілки влади: княжа влада, рада бояр, віче – сбори вільного населення міста для вирішення громадських справ. Передача княжої влади давнєруській державі здійсьнювалась по спадкоємству від великого князя до старшого сина.

2 – розквіт та піднесення держави кінець 10-го – середина 11ст. Володимир Великий 980-1015, Ярослав Мудрий 1019-1054. Характерні ознаки:

- завершення процессу формування території КР, проведення реформ, спрямованих на зміцнення державного управління (адмінистративна, військова, судова).

- формування феодальной монархії, вотченного землеволодіння.Перетворення християнства на державну релігію.

- активізація зовнішньо-політичної дільності домінування дипломатії над зброєю

- оформлення руського кодексу правових норм закон «Земляний» за Володимира і «Руська правда» за Ярослава

- високий розвиток культури

3 – занепад. Поступовий занепад та феодальна роздрібленність держави 2 пол 11ст. -12ст. Після смерті Ярослава, його сини Ізьяслав, Святослав та Всеволод втрьох правили державою на протязі 20 років. Володими Мономах 1113-1125, Мстислав 1125-1132. Послаблення влади великого князя, посилення децентризьких тенденцій в середині держави, постійні міжусобні війни князів, напади кочовиків.

Передумови виникнення КР: розвиток ремесел, зростання міст, пожвавлення торгівлі (із варяг в греки); розклад родоплемінних відносин у словьян, відокремення правлячої верхівки, що склалася з князів – вождів плмен, князівських дружинників, старшин. Втрачається значення збройного ополчення, князівська дружина перетворюється в могутню політичну силу. Із знатних людей формується – бояри. У вотчинах бояр працювали залежні селяни – «закупи» «рядовичі», які були в кабалі землевласника. Більша частина – «смерди» - була залежна лише від князівськой влади. Сплачували данину, різні повинності. КР в цей час ранньофеодальна держава з багатьма елементами родоплемінного устрою.

У зовнішньополітичній діяльності перші київські князі (Аскольд, Дір, Олег, Ігор) віддавали перевагу походам на Візантію. Князь Аскольд, який змусив Візантію визнати свою державу, був християнином, дбав про поширення християнської віри серед русичів-язичників. 911 Олег на Константинополь, в результаті укладено договір. Купці отримали безлімітну торговлю в Візантії, жити 6 місяців у передмісті і припаси і спорядження. Наступник Олега – Ігор стратив ці переваги у новому договорі 945. Княгиня Ольга почала володарювати в Києві 945 р., дружина Ігоря, після смерті стала княгинею, бо Святослав-її син був ще малий. Ігорь загинув під час бунту одного з племен – були не вдоволені розмірами данини. Ольга спалила селище, надіславши туда голубів. Вона була розсудливою й мудрою. Розмірковуючи про обставини смерті Ігоря, Ольга вирішила встановити чіткі розміри данини для підлеглих земель. Княгиня відмовилася від воєн, усі справи з державами-сусідами вирішувала мирними засобами, піклувалася про поширення освіти. Саме тому літопис назвав її «наймудрішою серед усіх людей». Згодом Ольгу, одну з перших християнок Русі, було проголошено Святою.

Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів київський стіл 964 р. Він, як і його мати, дбав про зміцнення Київської держави. Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився зі степовими кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони власної держави. Найбільш грізні походи здійснював Святослав, хотів перенести столицю на Дунай у Переялавець і зробити його серединою своєї землі. Святослав потрапив у засідку і загинув.

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
3. XVII ст.). Виникнення козацтва.
4. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
5. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
6. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
7. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
8. Антимонопольна діяльність держави.
9. Антимонопольна політика держави.
10. Античний (від с. І тис. до н. е. до с. V ст.).
11. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави Апарат держави - частина механізму держави.
12. Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі

Переглядів: 1947