КР в період своєї могутності і слави. Володимир Великий і Ярослав Мудрий: порівняльна характеристика їх діяльності.

Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русї

Київська Русь - ранньофеодальна держава з монархічною формою правління. Отже, політичний розвиток державності Київської Русі відбувався у двох напрямах: від системи управління, що впливала з військової організації, - до цивільних форм правління та під посилення центризму - до децентралізації. Основними елементами механізму політичної влади в Давньоруській державі були князь, боярська рада та віче. Певною мірою на політичні рішення князя впливали поради та підтримка боярської ради. Механізм політичної влади Давньоруської держави характеризується не тільки співпрацею, а й суперництвом і протистоянням його елементів, що, безумовно, надавало динаміки суспільному розвитку. Проте боярська рада і віче (на відміну від князя) не стали постійними органами влади з чутко окресленими функціями.

Соціально-економічний розвиток: у цілому становлення феодальних відносин у Давньоруській державі відбувалося в загальноєвропейському руслі: від державних форм до сеньйоріальних. Цей процес був складним, тривалим і рогортався поетапно. В 9ст. формується система експлуатації всього вільного населення військовою знаттю (князем та дружиною). Основним елементом цієї системи була данина, "полюддя". Активно йшов процес диференціації серед феодально залежного населення. Основними його верствами були: смерди, закупи, рядовичі, челядь, холопи. За феодалізму земля була основним способом виробництва. Провідною галуззю економіки КР було сільське господарство. Важливе місце в господарському житті давньоруського суспільства належало ремеслу. У КР найпоширенішими його видами було залізообробне, гончарне, ювелірне, ткацьке виробництво. У добу піднесення КР інтенсивно рогортається процес урбанізації. Отже, за доби КР в соц-ек сфері розпочався процес становлення феодальних відносин - формується система приватного землеволодіння, ускладнюється ієрархія панівного класу, інтенсивно відбувається диференціація феодально залежного населення. Провідною галуззю економіки цього часу було с/г.

Маючи, за різними підрахунками, від 3 до 12 млн населення й величезну територію, що обіймала близько 800 тис. кв. км (майже половина її — в межах сучасної України), Київська Русь була найбільшою політичною формацією середньовічної Європи. В управлінні КР існували наступні гілки влади: княжа влада, рада бояр, віче - сбори вільного населення міста для вирішення громадських справ.Передача влади по спадкоємству. Найвище місце в суспільній ієрархії, що народжувалася, посідали численні члени різних відгалужень династії Рюриковичів. Княжі воїни, старші й молодші дружинникиі місцева знать утворювали клас бояр, яких ще називали мужами. Найнижчу сходинку соціальної драбини міста займала «чернь» — ті, хто нічого не мали й наймалися на «чорну роботу». Величезну більшість населення становили селяни, або смерди. Про безправне становище селян у суспільстві свідчив передбачений «Руською правдою» штраф за вбивство смерда: кровні гроші у цих випадках становили 5 гривень. Для порівняння: за вбивство купця чи молодшого дружинника компенсація родині становила 40, а за вбивство старшого дружинника князя — 80 гривень. Рабство на Русі було явищем звичайним, особливо до прийняття християнства.

Володимир Великий (980-1015). Зійшовши на прекстол у 980 і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир започаткував нову добу в іторії КР. На відміну від попередників у центрі його уваги були добробут держави, а не загарбання земель і збір дані. Володимир посадив власних синів (було 12) по великих містах і землях володінь. Так він усунув від влади місцевих князів. Замість далеких походив зосередився на захисті своїх володінь (найбільші в Європі 800 тис. км кв) 988 християнство. Будував нові муста, Десятинна церква. Карбування гривні сбірної з тризубом і зображенням Володимира. Міждинастичні шлюби для вирішення проблем. Угоди з Римом 1013р. З Візантією. Процесс формування території давньоруської держави і остаточного визначення її кордонів завершився за князя Володимира Великого. Він вперше карбував монети з тризубом. Оженився із сестрою Візантійського імператора Анною і став належати до християнської сімьї правителів.

Ярослав Мудрий (1036-1054). Після смерті Володимира - братовбивча війна Рюриковичів. Старший син Володимира Святополк убив Святослава, Бориса і Гліба. Ярослав розбив Святополка за допомогою варязького війська, але ще був брат Мстислав Хоробрий - розділили володіння, щоб не вбивати один одного. Після смерті Мстислава у 1036р. на київський престол сів Ярослав. Тривале князювання Ярослава - апогей могутності КР. Продовжив справу ВОлодимира: розширював кордони, розгромив печенігів. Ярослав - "тесть європи". За часи князювання Ярослава Мудрого, у Києві були збудовані Золоті Ворота, Софіївський собор, засновано першу на Русі бібліотеку. КР сягнула зениту свого розвитку і могутності, ставши в ряд з головними країнами середньовічного світу - Візантією та Германською імперією. Називаюсь мудрим бо звів закон "Руська правда" за нею кровнан помста змінювалась на грошову компенсацію. Продовжуючи справу батька, Ярослав надає прйоритетного значення зміцненню внутріполітичного становища. У цій діяльності він спирався на бояр, що на цей час зміцнилися, посилили свій вплив на життя країни. Ярослав подавав різноманітну і значну підтримку церкві, заснована митрополія Ярослав Мудрий помер у 1054 році, залишивши заповіт, яким поділив між дітьми свою державу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виникнення і становлення Київської Русі (кінець IX-X ст.). Перші князі, їх роль в розбудові держави.	\|	Хрещення Русі, його історичне значення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.