Хрещення Русі, його історичне значення

Реформи Володимира Великого, їх значення для централізації Давньоруської держави.

1. Адмінистративна реформа.Значення: зосередження влади в руках однієї князівсткої родини дало можливість усунути племінний сепаратизм. Відтак Русь стала державою із сильною князівською владою, в якій всі рішення приймалися із єдиного центру.

2. Укріплення кордонів Русі. Замість далеких походів Володимир зосередився на захисті власних володінь. Щоб протистояти загрозі з боку печенігів, він збудував розгалужену мережу укріплень, а також нові міста на південь від Києва. Відтак, оборонна політика Володимира сприяла визнанню Київської держави. Говорячи сучасною мовою, оборонна реформа спряла підвищенню статусу Київської держави в очах світової спільноти.

3. Реформа зовнішньої політики. Володимир повів також зовнішню політику. Він залишив далекі воєнні походи. Він пішов за голосом громади, яка вимагала від князя, щоб він беріг народні сили. То ж він вів тільки оборонні війни. Важливими були також і зв*язки з західними плменами. Внаслідок вмваженої політики володіння князя стали найбільними в Європі. Вони загалом охоплювали близько 8--кв.км.

4. Воєнна реформа.Величезна увага приділялася захистові кордонів. Особливого значення при цьому надавалося укріпленню південних кордонів. "Лихо нашим головам - мусило їсти дерев*яними ложками, не срібними". Тоді князь наказав викувати для дружини срібні ложки і при тому сказав: "Сріблом і золотом не здобуду дружини, але дружиною здобуду срібло і золото". То ж значення цієї реформи саме собою очевидне - адже без боєздатної армії годі було думати про свій авторитет, а значить, про перетворення Русі на могутню державу.

5. Фінансова реформа.Володимир розпорядився карбувати золоті та срібні гроші - щолоті монети "златники" і срібні монет - "срібники". На аверсі ціх монет поміщено зображення Володимира, а також напис "Володимир на столі, а се його злато (сребро)". Ця реформа позволила значно зміцнити становище КР. Найголовнішим досягненням прийняття християнства.

Значення реформ:насамперед, в результаті адмінистративної, фінансової, оборонної, воєнної реформ значно зміцніла К держава. Значно знизилась небезпека нападів східних кочових племен. Князь міг впевненіше проводити внутрішню політику, що безперечно позитивно позначилося на добробуті людей. Високого розвитку набула також освіта, культура. За правління Володимира Русь перетворилася в найбільшу європейську державу, яка простягалася вівд Карпат до Волги, від Балтики до Чорного моря.

1 - християнство стало основою для створення централізованної держави.

2 - християнство сприяло остаточному розкладу родового ладу і зміцененню феодальних відносин у східних слов*ян

3 - сприяла піднесенню міжнародного авторитету КР

11. Київська Русь за часів князювання Ярослава Мудрого та його наступників. "Руська Правда"

Ярослав Мудрий князював у Києві 35 років (1019-1054рр). Головну увагу Ярослав приділяв внутрішнім проблемам, а також відбудові кріїни та захисту її кордонів. Мудрого звали "тестем Європи". Його дружиною була дочка швецького короля Інгігерда (Ірина). Сестра князя Добронега була однужиною польского князя Казиміра. Одна його дочка Анна стала французьською королевою, друга, Єлизавета, - норвезькою, третя, Анастасія, - угорською. Син Ярослава Всеволод одружився з дочкою візантійскього імператора Констянтина Мономаха Марією; від цього шлюбу народився майбутній київський князь Володимир Мономах. З ім*ям Ярослава пов*язаний розквіт давньоруської культури, писемності й наукових знань, створення першого літопису зводу 1037-1039рр. та першого писаного зводу законів - "Руської правди". Об*єднання звичайних правових норм у збірник законів вважається однією з найбільших заслуг ЯМ. Нині відомо понад 100 списків "Руської правди". Більшість дослідників поділяють їх на три редакції: коротку, поширену і скорочену. Складається "Руська правда" з "правди Ярослава", або "найдавнішої правди Суд Ярослава Володимировича" Разом з "Уставом Володимира Всеволодовича" (Мономаха) вона складає поширену редакцію "Руської правди". Скорочена редакція розглядається здебільшого як найпізніша, створена шляхом вилучення застарілих норма із Поширеної редакції.

Кожна з редакцій "РП" відбиває певний ступінь зрілості феодальних відносин, що в цілому дає змогу характеризувати цю збірку як пам*ятку феодального права. основним об*єктом захисту стало життя, тілесна недоторканість людини, хоч і різні за її фінансовою оцінкою "РП" не передбачала застосування смертної кари, відрубання рук, ніг чи інших аналогічних покарань. А кровна помста хочу й допускалася за часів ЯМ, проте вже його синами була категорично заборонена. Замість неї вводилася грошова компенсація. "РП" відігравала важливу роль у соціально-економічному розвиткові суспільства, поступі державності і складанні державного управління. За Я Володимировича КР сягнула зеніту свого розквіту й могутності, стала в ряд з головними країнами середньовічного світу - Візантією та Германською імперією. Та його сини не змогли підтримати державу на тому ж рівні, на який вона піднеслался за їхніх діда й батька.

12. Київська Русь в період феодальної роздрібненості (середина 12 - перша половина 13 ст)

Упродовж багатьох століть існування КР політична і військова її могутність трималися на міцькому економічному фундаменті: розвиненому с/г і ремеслі та традиційних для Русі проміслах Суттєвою особливістю феодальних відносин у східнослов*янських народів була відсутність рабовласницького ладу, що зумовлювала тривале існування данної форми експлуатації. Із захопленням знаттю общинних земель почали формуватися феодальні маєтки. Тому данину поступово замінила відробіткова форма експлуатації селян.

Селянство і КР було найбільшою верствою населення. Літописці назівали селян смердами. Доба феод. роздробленності настала в результаті об*єктивного соц-ек розвитку давньоруського суспільства і була стричинена не одним, а кількому факторами. Одним з найважливіших серед них можна назвати зростання великого феодального землеволодіння. Базуючись на натуральному характері господарювання, в основі якого лежала замкненність, створю вали передумови для прогремуючого процесу економічної самостійності та політичної відокресленості давньоруських земель. Хочу феодальні землеволодіння формувалися різними шляхами (захоплення общинних земель, їх купівля, передача князівською владою тощо), аде повсюди феодальна верхівка створювала свій апарат управління та дружину. Прагнення такої верхівки до відокремлення посилювалось, оскільки влада Києва обтяжувала місцевих феодалів матеріальними витратами і вимогами несення служби за велінням великого князя. нарешті, одним із чинників, який іноді трактується як головний і майже єдиний, біла відсутність чіткого незмінного механізму успадкування снязівської влади. Отже, феодальна роздробленність - нова форма державно-політично організації суспільства в умовах зростання вотчиного господарювання - була наслідком еволюції феодальних відносин тобто явищем о*єктивни. З погляду зміцнення зовнішньої безпеки його оцінюють негативно.

Одним із наслідків роздробленності стало об*єднання незалежних князівств у кілька груп земель. Феодальну роздрібленість спричаинило кілька факторів:

1 - великі простори держави та етнічна неоднорідність населення

2 - зростання великого феодального замлеволодіння

3 - відсутність чуткого незмінного механизму спадкоємності князівської влади

4 - зміна торговельної кон*юнктури і занепад торгівлі

5 - перманентні напади степових кочівників (печенігів, половців, татар)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КР в період своєї могутності і слави. Володимир Великий і Ярослав Мудрий: порівняльна характеристика їх діяльності.	\|	Боротьба Русі проти монголо-татрської навали

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.026 сек.