Боротьба Русі проти монголо-татрської навали

Роль Г-В князівства в історії укр. державності.

Галицько-Волинське князівство, його політичний розвиток у 12 - першій половині 14ст

Г-В князівство було одним з найбільших князівств періоду феодальної роздр. Русі. Роман Мстиславович. Данило Галицький. У 1097р. Галицька земля відокремилася від Києва. тут укріпилися правнуки Ярослава Мудрого, князі Ростиславичі - Василько, Володар і Рюрик, які перемогли князів-супрників "на Рожні полі" та угорців під Перемишлем у 1099р. З великою енергією вони налагоджували внутрішню організацію та оборону свого князівства, підтримували союзницькі зв*язки з Володимиром Мономахом, але водночас отстоювали незалежність від Києва. після смерті братів Ростиславичів син Володаря Володимирко (1124-1152рр) об*єднав Галицьку землю, розширив межі князівства на сході (по Дністру, Пруту й Серету) уклав союзні угоди з Візантією та Юрієм Долгоруким, вів тривалу боротьбу проти Угорського королівства, яке постійно загрожувало Галицькому князівству; спираючись на підстримку Юрія Суздальского, поклав край намірам київського князя Ізяслава поновити залежність Галичини від Києва. Отже Володимирко був видатним державним діячем, "збирачем" Галицької землі.

Найвищої могутності Галицьке князівство досягло за князюввання сина Володимирка Ярослава Осмомисла (1152-1187). За тогочасним літописом, Ярослав був "шановний в усіх землях"; автор "Слова о полку Ігоревім" так характеризував галицького князя: він "сидить високо на своїм золотокованім престолі, підмерши гори Угорські своїми залізними полками - заступив дорогу королеві, зачинив Дунаєві ворота". Посилювало позиції Ярослава й те, що після несподіваної смерти свобо батька він перейняв Галичину неподіленою на уділи.

Боротьба проти м-т навали. Наприкінці 12ст у степах Центральної Азії утворилася могутня військово- феодальна Монгольська держава. В 1206р. хан Темучин (Чінгіч-хан) був проголошений ханом всієї Монголії й розпочав відтоді здійснювати широку завойовницьку політику. В 1221р. він завоював Середню Азію та Хорезм. У другій половині 12 - першій половині 13ст. тривав розвиток архітектури, художнього ремесла, живопису Давньой Русі. В окремих замлях головні міста забудовуються оборонними та культовими спорудами, нерідко виконаними у традиціях місцевої народної архитектури. їх спорудженнями керували досвідчені будівничі. Літопис повідомляє, наприклад, що міські укріплення на Волині зводив "муж хитрий" Олекса. протягом 12-13ст велике кам*яне будівництво здійснювалося в Галичині. Зведено кам*яний князівський палац, Успенський собор (1157), церкву пантелеймона (1200) та ін.

Будучи безпосереднім спадкоємцем Київської Русі, Г-В князівство відігравало надзвичайно важливу роль в історії українського народу:

1 - зберігало від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східного слов*янства, сприяло їхній консолідації та усвідомленню власної самобутності;

2 - стало новим після занепаду Києва центром політичного та економічного житті;

3 - модернізувало давньоруську державну організацію;

4 - розшилиро сферу дії західноєвпропейської культури, сприяло поступовому подоланню однобачного візантійського впливу;

5 - продовжило славні дипломатичні традиції КР, ще 100 років після встановлення золотоординського іга представляло східнослов*янську державність на міжнародній арені

Справжнім лихом для Києва та КР були його давні вороги - кочовики. Проте найтяжчого удару завдали Києву не половці, оскільки по десятиліттях заклятої та виснажливої для обох суперників боротьби руські князівства встановили з цими племенами постійні стосунки, а деякі руські князі навіть вступали у шлюбні зв*язки з представниками половецької знаті. Нищівного удару завдали Києву монголо-татари. У бою на річці Калці у 1223 році об'єднане військо зазнало поразки, це сталось внаслідок феодальних міжусобиці через які князі діяли неузгоджено. Шлях на Київ було відкрито. Але монголи, надто розпорошивши свої сили, вирішили не користатися з цієї перемоги й повернули назад, додому. Руські князі швидко забули цей катастрофічний випадок, знову поринувши у внутрішні чвари. Через кілька надцять років вони очолені ханом Батиєм, звону посунули на захід. Незважаючи на героїчний опір, війська окремих руських, розрізнені внаслідок феодальної роздробленості Русі, не могли встояті перед численними монголо-татарськими полчищами. Отож, як не боролися люди, а все ж не змогли подолати нападників. Захопивши Переявлавське і Чернігівське князівства, орда стала навпроти Києва на лівому боці Дніпра. Зачаровані красою міста, монголи запропонували киянам здати місто без бою, але ті вирішили битися. Орда відступила, щоб наступного 1240 року величезною силою облягти Київ. Облога міста тривала кілька днів. Його захищали і вояки і жителі, та одного дня вороги таки вдерлися до Києва. Настали страшні години, перелякані люди ховалися по церквах в надії на порятунок. Багато людей зачинилися в десятинній церкві, що була споруджена Володимиром Великим. Київський воєвода Дмитро, який керував обороною міста, пораненим потрапив до монгольського полону. Хан Батий, залишив його живим, зважаючи на неабияку відвагу і досвід воєводи, та мав собі за радника. Монголо-татарське іго затримувало економічний і культурний розвиток руських міст, ослаблювало їх політично і посилювало феодальну роздробленість. Карл Маркс називав владу Орди над підкореними народами кривавим брудом монгольського іга, і підкреслював, що воно не тільки гнітило, а й ображало душу народу, який ставав його жертвою. Боротьба Русі проти іга описана і в Г-В літописі. У Г-В літописі збереглися враження очевидця облоги Києва незліченним монгольським військом. За скрипінням возів, ревінням верблюдів, іржанням коней ворога не було чути людських голосів. Єдиний раз для штурму руського міста Батиєві довелося зосередити всі свої сили. Як оповідає Псковскький літопис, облога Києва тривала 10 тижнів і 4 дні. А інший північноруський літопис - Лаврентіївський - називає день здобуття монголами давньоруської столиці: 6 грудня 1240р. В 14-15ст. Золота Орда занепадає і ось у 1480 році Русь повністю звільнилася від м-т іга.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Хрещення Русі, його історичне значення	\|	Давньоруська держава та її роль у світовій історії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.