Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Боротьба з кризою

• Антикризові закони надмірно політизувались і ставали предметом торгу, замість того щоб бути прийнятими як першочергово необхідні.

• Постійні блокування трибуни Партією регіонів та дебати щодо плану дій уряду у боротьбі з кризою стали виправданням бездіяльності парламенту та послабили контроль за виконавчою владою: лише у травні 2009 р. уряд подав свою програму з ура­хуванням ідей опозиції.

• Опозиційним силам було вигідне погіршення ста­ну господарства та соціально-економічного життя в країні з метою дискредитації влади та персональ­но глави уряду Ю. Тимошенко.

• Активізувався соціальний популізм: закон про підвищення соцстандартів, запропонований Партією регіонів і підписаний Президентом у лис­топаді 2009 р., завдав удару по бюджету.

Відносини з урядом

• Неодноразові спроби висловити недовіру урядові Ю. -Тимошенко.

• Партія регіонів неодноразово виступала за звільнення міністра внутрішніх справ Ю. Луценка та міністра освіти І. Вакарчука.

• Через суперечності з Ю. Тимошенко змушений був піти у відставку міністр транспорту Й. Вінський.

У березні 2009 р. було звільнено міністра закор­донних справ В. Огризко, у червні — міністра обо­рони Ю. Єханурова за звинуваченням у корупції у відомстві.

Квітень — червень 2009 р. — таємні переговори щодо утворення коаліції Партії регіонів та Бло­ку Юлії Тимошенко, що завершилися безрезуль­татно.

Відносини з Президентом

Президент та Верховна Рада перебували у стані конфлікту. Президент активно використовував право вето та оскаржував ухвалені закони у Кон­ституційному Суді.

Народні депутати змогли подолати вето на окремі закони, зокрема про Регламент Верховної Ради, тимчасові слідчі комісії, закон про вибори та за­борону грального бізнесу.

Президент підписав обтяжливий для бюджету за­кон про підвищення соцстандартів. Президент вніс до парламенту власний проект Конституції, у якому запропонував створення двопалатного парламенту, збільшення регіональ­них повноважень та новий спосіб формування Кабінету Міністрів. Верховна Рада відмовилася направляти цей документ до Конституційного Суду.

Скандали

Квітень 2009 р.— фракція БЮТ ініціювала утво­рення слідчої комісії з питання власності телека­налу «Інтер ». Це стало наслідком начебто викрив­леного висвітлення подій у країні, яке шкодило рейтингу та іміджу прем'єр-міністра. Травень 2009 р. — міністра внутрішніх справ Ю. Луценка було звинувачено у побитті поліцей­ських у німецькому аеропорті. Цю подію спро­бувала використати опозиція для відставки Ю. Луценка. Однак після проведеного Кабінетом Міністрів внутрішнього службового розслідуван­ня Ю. Луценко повернувся до виконання своїх обов'язків.

Червень 2009 р. — справа В. Лозинського (депу­тата від БЮТ), якого звинуватили у вбивстві. Під час слідства депутат зник. На початку 2010 р. Лозинський здався правоохоронним органам. Жовтень 2009 р. — «справа педофілів» —групаде-путатів від БЮТ, яких звинуватили у розбещенні дітей у Міжнародному дитячому центрі «Артек». Справа набула суспільного розголосу і була вдало використана політичними опонентами. Слідство триває.

Законодавча робота

Постійні блокування парламентської трибуни. За рік парламентарі ухвалили 235 законів, але найбільшого резонансу набули лише деякі з них, зокрема, Закон про вибори президента та Закон про підвищення соціальних стандартів.

• Провалено ухвалення закону про держбюджет Ук­раїни.

• Виборче законодавство залишилося розбалансованим, що у подальшому може дати змогу учасни­кам президентських перегонів затягнути процес оголошення переможця у судових процесах.

• Презентовано кілька проектів нової Консти­туції, орієнтованих на конкретних осіб, що пре­тендували на посаду глави держави.

Розслідування справи Г. Гонгадзе

• Липень 2009 р. — арешт генерала О. Пукача, який перебував у міжнародному розшуку у зв'яз­ку з розслідуванням справи про зникнення жур­наліста Г. Гонгадзе у 2000 р.

• На основі свідчень О. Пукача у Рокитнянському районі Київської області було знайдено фрагмен­ти людського черепа, який, на думку слідства, належить Гонгадзе. На сьогодні дані експерти­зи, які б підтвердили або спростували ці заяви, відсутні.

• Досі не названі публічно імена замовників убивст­ва журналіста.

Вибори Президента — 2010

2010 р. відбулися чергові вибори Президента Ук­раїни.

Організація виборів

• Верховна Рада призначила вибори на 25 жовтня 2009 року, але дата була оскаржена Президентом В. Ющенком у Конституційному Суді; після виз­нання рішення протиправним Верховна Рада при­значила вибори на 17 січня 2010 року.

• Вибори проходили у два тури; у другий тур пройш­ли кандидати, які набрали відносну більшість го­лосів.

• Термін виборчої кампанії скоротився до 90 днів.

• Вартість виборів — 1 532 млн. грн.

Кандидати

• Богословська Інна Германівна, лідер партії «Віче»;

• Бродський Михайло Юрійович, член Партії вільних демократів;

• Гриценко Анатолій Степанович, член фракції НУНС;

• Костенко Юрій Іванович, лідер Української народ­ної партії;

• Литвин Володимир Михайлович, лідер Народної партії;

• Мороз Олександр Олександрович, лідер Соціа­лістичної партії;

• Пабат Олександр Вікторович, лідер партії «Гро­мадський актив Києва»;

• Противсіх Василь Васильович, самовисуванець;

• Ратушняк Сергій Миколайович, мер Ужгорода, самовисуванець;

• Рябоконь Олег Васильович, юрист, раніше був керуючим партнером юридичної фірми «Magi­sters»;

• Симоненко Петро Миколайович, лідер Комуністич­ної партії України;

• Супрун Людмила Павлівна, лідер Народно-демо­кратичної партії;

• Тимошенко Юлія Володимирівна, прем'єр-міністр України, голова партії БЮТ;

• Тігіпко Сергій Леонідович, лідер партії «Сильна Україна»;

• Тягнибок Олег Ярославович, лідер політичного об'єднання «Свобода»;

• Ющенко Віктор Андрійович, чинний Президент України, самовисуванець, лідер партії «НашаУк­раїна» ;

• Янукович Віктор Федорович, лідер Партії ре­гіонів;

• Яценюк Арсеній Петрович, лідер партії «Фронт змін». Наталії Вітренко було відмовлено у ре­єстрації кандидатом, оскільки відповідні доку­менти подані з порушенням вимог Закону Ук­раїни «Про вибори Президента України» та не­належно оформлені. Наталія Вітренко заявила, що єдиною причиною була неналежна застава у розмірі 1964 грн. замість 2,5 млн грн.

Теледебати

Кандидат у президенти В. Янукович відмовився від участі у теледебатах, тому 1 лютого 2010 р. на те­леканалі УТ-1 відбувся монолог Ю. Тимошенко.

Проти обох кандидатів у II турі проголосувало 4,36 % громадян.

Оскарження результатів виборів

Ю. Тимошенко не визнала своєї поразки, заяви­ла про масові фальсифікації — у цілому по Україні на понад 1 млн голосів за різними технологіями — й звернулася до Вищого адміністративного суду з ос­карженням результатів. Проте за кілька днів відкли­кала позовну заяву, мотивуючи це відмовою суду за­лучити всі необхідні докази.

 

Підсумки президенства В. Ющенка.

Позитивні сторони

 

• Незважаючи на політич­ну конкуренцію, не вжив заходів, що звужують рівень демократії, свобо­ди слова тощо та забез­печують другий прези­дентський термін.

• Намагався бути світо­глядним, ідеологічним; постійно акцентував ува­гу на формуванні спільної ідентичності українських громадян.

• Здійснив спроби віднов­лення націонал-демократії та звернення до української історії. Проводив чітку проєвропейську зовнішню по­літику.

• Скасовані поправки Джексона-Веніка про об­меження торгівлі СІЛА з Україною, здійсне­но вступ до Світової ор­ганізації торгівлі (СОТ), досягнуто прогресу у від­носинах з Євросоюзом, відбулося зближення Ук­раїни і НАТО.

Виведено українські війська з Іраку (2005 р.)

Негативні сторони

• Залишив неста­більну країну: конституційний конфлікт, криза, скандали, жоден із яких не вирішив­ся, починаючи зі справи Гонгадзе.

• Не сформував дієву політичну коман­ду; роль Секре­таріату Президен­та була вкрай нега­тивною.

• Не налагодив нор­мальну співпрацю з урядом і парла­ментом.

• Останніми рока­ми не було єдності у зовнішній по­літиці України.

• Різке погіршен­ня відносин із Ро­сією — утім, не лише з вини Ук­раїни.

Політична еліта залишилася не­змінною.

Перші кроки Президента В. Януковича.

Політична сфера

• Сформовано коаліцію «Стабільність і реформи» у Верховній Раді: Партія регіонів, Блок Литвина, Комуністична партія України, кілька депутатів, виключених із БЮТ. Зміна формату коаліції ви­знана Конституційним Судом законною.

• Сформовано новий уряд під головуванням М. Аза­рова, найбільший за останні 10 років:

 

— десять із міністрів походять із Донецької та Лу­ганської областей;

— уперше в уряді немає жодної жінки;

— найбільш дискусійною виявилася фігура міністра освіти й науки Д. Табачника, відо­мого українофобськими заявами; наприкінці березня — на початку квітня 2010 р. по Ук­раїні прокотилася хвиля студентських про­тестів проти його призначення, а опозиція на­магається ухвалити постанову Верховної Ради про відставку міністра.

 

• Перенесено на невизначений термін чергові ви­бори до місцевих рад, що мали відбутися у травні 2010 р.

• Звернення з позовами до судів про визнання недійсним присвоєння Президентом В. Ющенком звання Героя України командиру УПА Р. Шухе-вичу та провіднику ОУН-Б С. Бандері.

Економічна сфера

Березень 2010 р.— зменшення зарплат прези­денту, прем'єру, голові парламенту та іншим дер­жавним посадовцям при одночасному збільшенні кількості членів Кабміну.

• Скасовано рішення про надання резиденції В. Яну­ковича «Межигір'я» статусу державного історико-культурного заповідника.

• На середину квітня 2010 р. так і не прийнято дер­жавний бюджет; його показники визначатимуть­ся ціною на газ.

• Відсутні конкретні домовленості з МВФ про фінан­сування України.

• На підготовку до Євро-2012 обіцяно виділити 26 млрд грн.

• Заплановано девальвацію гривні до 10 % до кінця 2010 р., що має сприяти експортерам та полег­шить виконання зобов'язань за зовнішніми бор­гами.

• 21 квітня 2010 р. у Харкові Президент України В. Янукович та Президент Росії Д. Медведев підпи­сали такі домовленості:

— Україна отримує знижку на поставки росій­ського газу у розмірі ЗО %, унаслідок чого про­тягом 10 років до дербюджету надійдуть близь­ко 40 млрд дол. США;

— подовжено термін перебування Чорномор­ського флоту Росії в Криму на 25 років (до 2042 р.) з правом пролонгації ще на 5 років;

— знижка на газ враховується як частина оренд­ної плати за перебування Чорноморського фло­ту Росії в Україні.

Результати домовленостей оцінюються по-різ­ному:

— Україна суттєво покращила відносини з Росією, угода сприятиме економічному зростанню дер­жави;

— Україна повернулася до сфери впливу росій­ської геополітики, національні інтереси замі­нені на тимчасові економічні переваги.

Культурно-освітня сфера

• Скорочено Національну премію ім. Т. Шевченка від 160 до 120 тис. грн.

• Зміна порядку вступу до вищих навчальних за­кладів із 2010 р. :

 

— скасовано обов'язковість державної української мови при написанні тестів;

— приймальні комісії вузів ураховуватимуть не тільки результати зовнішнього незалежного тестування, а й середній бал атестату та оцінки з державної атестації;

— дозволено вступати за результатами мину­лорічних тестів;

— абітурієнтам, які закінчили школу до 2007 р., дозволено складати вступні іспити, а не ЗНО.

Деякі експерти оцінили названі зміни кроком на­зад у реформуванні освіти.

• Ініційовано проведення параду на честь 65-річчя Перемоги над нацистською Німеччиною у Києві за участю російських військ.

Зовнішня політика

• Заява про повернення до нейтралітету і багатовекторності епохи Кучми і поліпшення відносин як з Європою, так і з Росією.

Березень 2010 р. — візит В. Януковича до штаб-квартири ЄС у Брюсселі:

— підтверджено право України на подачу заявки вЄС;

— обіцяно розробку безвізового режиму між Ук­раїною та країнами Шенгенської зони;

— заявлено, що європейська інтеграція зали­шається ключовим пріоритетом України;

— після поновлення співробітництва з МВФ Євро-союз надасть Україні 500 млн евро допомоги.

 

• Під час візитів В. Януковича та прем'єр-міністра М. Азарова до Москви обговорено ряд спільних російсько-українських проектів у відкритті но­вих транспортних коридорів між Заходом та Схо­дом.

• Визначені основні пріоритети співпраці СІЛА з Ук­раїною на період президентства В. Януковича:

— допомога у продовженні співпраці з МВФ в обмін на проведення реформ, необхідних для зменшення дефіциту бюджету, пожвавлення банківського сектору і скасування енергетич­них субсидій;

—співпраця у проведенні реформи української енергетичної галузі на засадах прозорості та конкуренції, реалістичних цінах, ефек­тивнішому розподілі та споживанні газу;

—зміцнення бізнесових відносин в обмін на ре­форму системи оподаткування, забезпечення прозорості і захисту верховенства права, вагомі заходи у боротьбі з корупцією;

—співпраця у галузі оборони і безпеки;

—продовження співпраці з США у галузі ядерної безпеки зі зменшення загрози розповсюджен­ня радіоактивних матеріалів та ядерних тех­нологій і потрапляння їх до рук небезпечних режимів і терористичних груп.

• Міністр оборони України М. Єжель заявив про розширення співпраці з НАТО у 2010 р. за таки­ми напрямками:

—більш активна участь у плануванні навчань;

—участь у маневрах, які проводяться в масштабі НАТО;

—вдосконалення мовної підготовки українських військових із акцентом на операційну терміно­логію;

—загальне навчання і тренування авіаційних екіпажів із можливістю використання авіаційної техніки, яка стоїть на озброєнні країн-членів НАТО тощо.

• Президент В. Янукович узяв участь у Саміті з пи­тань ядерної безпеки (США, квітень 2010 р.). Го­ловна тема — зменшення загрози ядерного теро­ризму у контексті безпеки ядерних матеріалів.

Зовнішньополітична діяльність України

Україну визнано державами світу.

2 грудня 1991 р. Україну визнала Польща, до кінця 1993 р. — уже 130 країн, у 46 з них було

відкрито ди­пломатичні та консульські представництва. Сьогодні Україну визнали майже всі країни світу.

Правова база зовнішньої політики України.

—Декларація про державний суверенітет України (липень 1990 р.);

—Основні напрямки зовнішньої політики України (липень 1993 р.);

—Воєнна доктрина України (жовтень 1993 р.);

— Конституція України (1996 р.).

Основні засади зовнішньої політики:

—дотримання принципів рівноправності, взаємо­поваги, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права;

—вирішення всіх міждержавних суперечностей тільки політичними засобами;

—скорочення всіх видів збройних сил і озброєнь; без'ядерний статус України;

—дотримання позаблокового статусу (згодом керівництво країни переглянуло цей пункт);

—відсутність територіальних претензій тощо.

Завдання зовнішньополітичної діяльності Ук­раїни:

— зміна іміджу України на міжнародній арені;

— лібералізація режиму перетину кордонів для ук­раїнців, посилення правового захисту українських трудових мігрантів;

— блокування кордонів для терористичних загроз і злочинності, завершення облаштування держав­ного кордону;

—створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною, впровадження європейських стандартів в українське законодавство, співробітництво з НАТО;

—сприяння зовнішньоекономічним контактам, сприяння іноземним інвестиціям;

—сприяння поширенню українських культурних здобутків у світі, повернення українських куль­турних цінностей в Україну.

 

Без'ядерний статус України


Читайте також:

  1. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
  2. Антифеодальна боротьба українського народу
  3. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
  4. Боротьба з ожеледдю
  5. Боротьба з пожежами
  6. Боротьба з пожежами.
  7. Боротьба з половецькими ханами.
  8. Боротьба з проявами національної самосвідомості
  9. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
  10. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
  11. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни




Переглядів: 411

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Висновок | Результати

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.