Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Боротьба з пожежами.

Усунення наслідків аварій з СДОР.

Організація ліквідації аварій з СДОР залежить від масштабів і результатів дії хімічного зараження об’єктів народного господарства і населення.

Масштаб аварії визначається кількістю СДОР, викинутого в атмосферу (на місцевість) та його просторово-часовому розподіленні, а також густота заселення, наявності виробничого персоналу, для яких утворюється загроза ураження.

Хімічно-небезпечні аварії, виходячи із протяжності розповсюд-ження СДОР та їх наслідків, діляться на слідуючи типи: локальні, місцеві та загальні.

Локальна аварія - аварія, хімічні наслідки якої обмежуються однією спорудою (агрегатом, пристроєм) підприємства, призводять до за­раження в цій споруді повітря, обладнання, утворюють загрозу ураження виробничого персоналу усього підприємства.

Місцева аварія - аварія, хімічні наслідки якої обмежуються виробничою площадкою підприємства та її санітарно-захисної зони і утворюють загрозу ураження виробничого персоналу усього підпри-ємства.

Загальна аварія - аварія, хімічні наслідки якої розповсюджу-ються за межі виробничої площадки підприємства і його санітарно-захисної зони з перевищенням порогових доз, створюють загрозу зараження навколишнього середовища і ураженню виробничого персоналу та населення, яке мешкає біля підприємства.

Ліквідація наслідків локальної аварії здійснюється силами і засобами підприємства, на якому виникла аварія. Керівництво ліквідацією наслідків локальної аварії на підприємстві здійснює штаб проведення аварійних робіт на чолі з головним інженером підпри-ємства.

Для ліквідації наслідків місцевої аварії крім сил і засобів підприємства можуть бути залучені військові частини і формування ЦО міста (району, області). Керівництво здійснює штаб проведен­ня аварійних робіт підприємства або районна (міська) постійно діюча надзвичайна комісія.

До ліквідації наслідків аварії (загальної) крім сил і засобів підприємств і ЦО на прохання місцевих органів влади, за згодою і рішенням командуючого військовим округом можуть притягуватись військові підрозділи і частини. Керівництво роботами здійснює районна, обласна чи державна постійно діюча надзвичайна комісія, а з особливо тяжкими наслідками аварії - Урядова комісія.

З урахуванням специфіки хімічно-небезпечних аварій при ліквідації їх наслідків приймаються заходи, перед усім, по обмеженню та припиненню викиду СДОР, локалізації хімічного зараження грунту і ґрунтових вод.

Обмеження і припинення викиду (витоку) СДОР здійснюється перекриттям кранів і задвижок на магістралях подачі СДОР до місця аварії. Треба позакривати отвори на магістралях і ємностях за допомогою хомутів, заглушок, перекачуванням рідини з аварійної ємності в запасну.

Ці роботи здійснюються під керівництвом і при безпосередній участі спеціалістів виробництва, обслуговуючих аварійне устатку-вання або супроводжуючих СДОР при транспортуванні.

Для локалізації хімічного зараження, недопущення розпов-сюдження СДОР, зараження грунту і ґрунтових вод можуть бути вико­ристані різні способи. Обмеження розтікання СДОР по місцевості з метою зменшення площі випаровування здійснюється обваловкою речовин, які витекли, утворюванням перешкод на шляху їх розтікання, збором СДОР в заглиблення місцевості (ями, канави), створенням спеціальних пасток (ям і виїмок).

При виконанні робіт в першу чергу потрібно не допустити розповсюдження СДОР в річки, озера, в підземні комунікації, підвали будівель і споруд. Роботи ці можуть бути зроблені за допомогою бульдозерів, скреперів, екскаваторів та іншої техніки.

В окремих випадках рідинна фаза СДОР з метою припинення ви­ливу може збиратися в окремі ємності (бочки). Для зменшення швидкості випаровування СДОР і обмеження розповсюдження його парогазової фази використовують слідуючи способи:

- поглинання парогазової фази СДОР за допомогою водяних завіс;

- поглинання рідинної фази СДОР шаром сипучих матеріалів (земля, пісок, шлак, керамзити);

- ізоляція рідинної фази СДОР пінами;

- розбавлення рідинної фази СДОР водою або розчинами нейтральних речовин;

- дегазація (нейтралізація) СДОР розчинами хімічно-активних реагентів.

Поглинання парогазової фази СДОР з метою обмеження її розповсюдження може проводитися шляхом утворення на напрямку розповсюдження СДОР дрібнодисперсних водяних завіс за допомогою пожежних машин. Для нейтралізації СДОР в воду можуть додаватися нейтралізуючі речовини.


Читайте також:

  1. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
  2. Антифеодальна боротьба українського народу
  3. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
  4. Боротьба з кризою
  5. Боротьба з ожеледдю
  6. Боротьба з пожежами
  7. Боротьба з половецькими ханами.
  8. Боротьба з проявами національної самосвідомості
  9. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
  10. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
  11. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни




Переглядів: 1011

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Проведення рятувальних робіт при ліквідації аварій на АЕС, в зонах радіоактивного зараження | Боротьба з пожежами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.