• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Боротьба з пожежами.

Усунення наслідків аварій з СДОР.

Організація ліквідації аварій з СДОР залежить від масштабів і результатів дії хімічного зараження об’єктів народного господарства і населення.

Масштаб аварії визначається кількістю СДОР, викинутого в атмосферу (на місцевість) та його просторово-часовому розподіленні, а також густота заселення, наявності виробничого персоналу, для яких утворюється загроза ураження.

Хімічно-небезпечні аварії, виходячи із протяжності розповсюд-ження СДОР та їх наслідків, діляться на слідуючи типи: локальні, місцеві та загальні.

Локальна аварія - аварія, хімічні наслідки якої обмежуються однією спорудою (агрегатом, пристроєм) підприємства, призводять до за­раження в цій споруді повітря, обладнання, утворюють загрозу ураження виробничого персоналу усього підприємства.

Місцева аварія - аварія, хімічні наслідки якої обмежуються виробничою площадкою підприємства та її санітарно-захисної зони і утворюють загрозу ураження виробничого персоналу усього підпри-ємства.

Загальна аварія - аварія, хімічні наслідки якої розповсюджу-ються за межі виробничої площадки підприємства і його санітарно-захисної зони з перевищенням порогових доз, створюють загрозу зараження навколишнього середовища і ураженню виробничого персоналу та населення, яке мешкає біля підприємства.

Ліквідація наслідків локальної аварії здійснюється силами і засобами підприємства, на якому виникла аварія. Керівництво ліквідацією наслідків локальної аварії на підприємстві здійснює штаб проведення аварійних робіт на чолі з головним інженером підпри-ємства.

Для ліквідації наслідків місцевої аварії крім сил і засобів підприємства можуть бути залучені військові частини і формування ЦО міста (району, області). Керівництво здійснює штаб проведен­ня аварійних робіт підприємства або районна (міська) постійно діюча надзвичайна комісія.

До ліквідації наслідків аварії (загальної) крім сил і засобів підприємств і ЦО на прохання місцевих органів влади, за згодою і рішенням командуючого військовим округом можуть притягуватись військові підрозділи і частини. Керівництво роботами здійснює районна, обласна чи державна постійно діюча надзвичайна комісія, а з особливо тяжкими наслідками аварії - Урядова комісія.

З урахуванням специфіки хімічно-небезпечних аварій при ліквідації їх наслідків приймаються заходи, перед усім, по обмеженню та припиненню викиду СДОР, локалізації хімічного зараження грунту і ґрунтових вод.

Обмеження і припинення викиду (витоку) СДОР здійснюється перекриттям кранів і задвижок на магістралях подачі СДОР до місця аварії. Треба позакривати отвори на магістралях і ємностях за допомогою хомутів, заглушок, перекачуванням рідини з аварійної ємності в запасну.

Ці роботи здійснюються під керівництвом і при безпосередній участі спеціалістів виробництва, обслуговуючих аварійне устатку-вання або супроводжуючих СДОР при транспортуванні.

Для локалізації хімічного зараження, недопущення розпов-сюдження СДОР, зараження грунту і ґрунтових вод можуть бути вико­ристані різні способи. Обмеження розтікання СДОР по місцевості з метою зменшення площі випаровування здійснюється обваловкою речовин, які витекли, утворюванням перешкод на шляху їх розтікання, збором СДОР в заглиблення місцевості (ями, канави), створенням спеціальних пасток (ям і виїмок).

При виконанні робіт в першу чергу потрібно не допустити розповсюдження СДОР в річки, озера, в підземні комунікації, підвали будівель і споруд. Роботи ці можуть бути зроблені за допомогою бульдозерів, скреперів, екскаваторів та іншої техніки.

В окремих випадках рідинна фаза СДОР з метою припинення ви­ливу може збиратися в окремі ємності (бочки). Для зменшення швидкості випаровування СДОР і обмеження розповсюдження його парогазової фази використовують слідуючи способи:

- поглинання парогазової фази СДОР за допомогою водяних завіс;

- поглинання рідинної фази СДОР шаром сипучих матеріалів (земля, пісок, шлак, керамзити);

- ізоляція рідинної фази СДОР пінами;

- розбавлення рідинної фази СДОР водою або розчинами нейтральних речовин;

- дегазація (нейтралізація) СДОР розчинами хімічно-активних реагентів.

Поглинання парогазової фази СДОР з метою обмеження її розповсюдження може проводитися шляхом утворення на напрямку розповсюдження СДОР дрібнодисперсних водяних завіс за допомогою пожежних машин. Для нейтралізації СДОР в воду можуть додаватися нейтралізуючі речовини.

Читайте також:

1. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
2. Антифеодальна боротьба українського народу
3. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
4. Боротьба з кризою
5. Боротьба з ожеледдю
6. Боротьба з пожежами
7. Боротьба з половецькими ханами.
8. Боротьба з проявами національної самосвідомості
9. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
10. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
11. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни

Переглядів: 1087