Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

I період – адаптаційний.

III період – завершальний (кінцевий курс навчання у ВНЗ).

Технологізація соціальної роботи із сиротами у вищій школі

Зі вступом до ВНЗ тієї чи іншої дитини-сироти орієнтовно в середині серпня, соціальний працівник починає виконувати покладену на нього соціальну місію, а саме - адаптувати «маленького» студента до умов ВНЗ. З метою детального вивчення того чи іншого сироти, для визначення напрямку соціальної роботи студенту пропонується заповнити аплікаційну форму – облікову картку студента пільгової категорії (зразок додається), яка до завершення навчання буде важливим інструментарієм в роботі соціального працівника.

В ВНЗ мають діяти механізми по роботі зі студентами-сиротами та позбавленими батьківського піклування, розподілений по курсам навчання, які можна згрупувати в три періоди:

I період – адаптаційний (триває майже весь перший курс);

II період – основний (найбільш тривалий – II – IV курси);

Враховуючи особливості адаптаційних процесів під час першого курсу навчання на схемі нанесено головні завдання цього періоду:

•вступ абітурієнта до ВНЗ;

• організація надання державних пільг та гарантій, поселення студентів – сиріт до студентських гуртожитків (у разі потреби);

• ознайомлення студентів із створенням власного бюджету, примірним використанням власних коштів;

• чітке консультування щодо особливостей користування майна гуртожитку, особливостей приготування їжі, місць закупівлі якісних продуктів харчування, місць побутового обслуговування; вести підготовку до подальшого проживання у комунальних квартирах з роз’ясненням про особливостей оплати за комунальні послуги тощо;

• проводити бесіди із залученням фахівців різних закладів з пропагуванням здорового способу життя, форм сімейної підтримки; різноманітні правові зустрічі;

• ознайомлення сиріт із особливостями суспільного життя, районування міста, розміщення бібліотек, центральних магазинів, лікувальних установ;

• задля чіткого розумінні структури інституцій з прав людини у ВНЗ, місті, області, держави тощо;

• діагностика проблем, індивідуальних характеристик, виявлення індивідуальних факторів, які можуть вплинути на процес професійної підготовки студента – сироти;

• узгодження питання адаптації та інших супутніх труднощів;

• ознайомлення із особливостями навчального процесу у ВНЗ, зазначення відмінностей від інтернатних закладів, ПТНЗ, загальноосвітніх шкіл тощо;

• попередження конфліктів з учасниками навчального, побутового процесів;

• розробка графіку індивідуальної та колективної виховної роботи;

• контроль за станом здоров’я студентів –сиріт, ведення трьохстороннього діалогу між спеціально уповноваженим органом охорони здоров’я, студентом та Комісією соціального захисту, розробка відповідно до цього графіку санаторно – курортного оздоровлення та лікування (у разі потреби);

•регулярне проведення профконсультаційної роботи;

• сприяння у постановці на квартиий облік для отримання упорядкованого житла (у разі потреби);

У відповідності до поставлених задач було визначено методи їх досягнень: анкетування, індивідуальна бесіда, тестування, консультування із залученням фахівців (куратори академічних груп, заступники декана з виховної роботи, юрконсульти, психологи тощо).

Анкетування представляє собою надання відповідей на чіткі запитання поставлені у анкеті. Як і будь – яке інше анкетування, ґрунтується на думці що студент – сирота відверто відповідає на питання. З анкети можна отримується інформація про соціальне положення, рівень освіти, поінформованість особи щодо певних прав, особливості поведінки, плани на майбутнє тощо (Додаєтья).

Індивідуальна бесіда – метод дослідження, який організується з метою вивчення індивідуальних особливостей , які анкетуванням виявити важко, таким чином краще можна пізнати наприклад. емоційно – вольову сферу студента – сироти.

Консультування – вид послуг, який надають, як правило, фахівці відносно поставлених питань. Найбільш частими є питання соціального та юридичного характеру, організації навчального процесу та науково – дослідної роботи. У студентів – сиріт, які мають проблеми з навчанням, вадами фізичного розвитку частіше виникають консультативні питання по здачі академічних заборгованостей – від факту можливої перездачі, до темінів на додаткове опрацювання матеріалу. При проведенні подібних консультацій дуже важливим є те щоб на них були присутні студенти – сироти старших курсів навчання оскільки це дозволяє приникнутись довірою, бальш ефективно вирішити відповідні проблеми.

II період – основний (найбільш тривалий – II – IV курси)

У цьому періоді студент – сирота перебуває лише тоді, коли він успішно адаптувався до нових умов навчання, проживання, не має академічних боргів, а тому може спокійно приступати до нового навчального року та етапу в своєму житті.

Як свідчить практична діяльність близько 20 відсотків студентів – сиріт все ж таки мають борги після літньої сесії, але наданий час (близько 2-х літніх місяців) вони використовують за призначенням, та видко переходять до нового семестру.

Адаптаційні процеси у студентів цього періоду майже повністю узгоджуються, та протікають плавно.

Завдання до II періоду наступні:

• подальше проведення профорієнтаційної та роз’яснювальної роботи;

• перепоселення студентів – сиріт до гуртожитків, у разі потреби зміни оточення – зміна кімнат, гуртожитків тощо;

• широке інформування про можливе підвищення статусу у зв’язку і залученням до громадської, спортивної, науково – дослідної роботи, діяльності по проведенню факультетських, університетських, загальноміських закладів тощо;

• сприяння у отриманні додаткової вищої освіти (у випадку коли це передбачено ВНЗ, відповідними угодами та при високому середньому балі залікової книжки);

• організація вітальних заходів до Дня захисника вітчизни, 8-го березня, Дня св. Миколая, Новий рік тощо;

•створення умов для отримання якісної основної вищої освіти

• попередження конфліктів з учасниками навчального, побутового процесів;

• розробка графіку індивідуальної та колективної виховної роботи;

• подальший контроль за станом здоров’я студентів –сиріт, ведення трьохстороннього діалогу між спеціально уповноваженим органом охорони здоров’я, студентом та Комісією соціального захисту, розробка відповідно до цього графіку санаторно – курортного оздоровлення та лікування (у разі потреби).

Зустрічі із адміністрацією ВНЗ та обговоренням проблем студентів, організація круглих столів

У відповідності до поставлених задач II етапу було визначено методи їх досягнень: анкетування, індивідуальна бесіда, тестування, екскурсії, прямі ефіри на телебаченні, консультування із залученням фахівців (куратори академічних груп, заступники декана з виховної роботи, юрконсульти, психологи), ведення журналів виховної роботи кураторами та заступниками деканів з виховної роботи тощо.

У цьому періоді було добавлено такий захід як екскурсія – це культурно – масовий захід з елементами виховного процесу (музеї, виставки, кінозали тощо). Значення екскурсій – перш за все для накопичення уявлень та життєвих фактів, допомагає встановлювати зв’язки теорії та практики.

Прямі ефіри на телебаченні – додаткове залучення уваги громадськості до проблем найменш захищених верств населення.

Проведення круглих столів – це форми групових занять з активною участю слухачів, дати спробу наукового вирішити ті чи інші проблеми життєдіяльності, набути навики та вміння наукової дискусії.

Зустрічі із адміністрацією ВНЗ та обговоренням проблем студентів – сиріт. Це зібрання метою якого є знайомство із керівництвом ВНЗ, висвітлення їх діяльності, при виникненні проблем знали що завжди є велика кількість осіб, які готові прийти на допомогу.

III період – завершальний (кінцевий курс навчання у ВНЗ)

У цьому періоді студент – сирота перебуває лише тоді, коли він успішно адаптувався, має гарні показники в усіх сферах своєї життєдіяльності, гарні відгуки з боку адміністрації факультету, структурних підрозділів ВНЗ, та бачить сенс у отриманні повної вищої освіти.

Завдання до III періоду наступні:

створення умов для повної самореалізації студентів – сиріт, їх залучення до організації та проведення до громадської, спортивної, науково – дослідної роботи, діяльності по проведенню факультетських, університетських, загальноміських закладів тощо;

проведення щотижневого контролю куратора академічної групи та завідувача випускаючої кафедри за ходом виконання графіка дипломування студентів – сиріт;

розвиток контактів студентів – сиріт із потенційними працедавцями;

подальша тісна співпраця із органами місцевого самоврядування у частині отримання упорядкованого житла (по завершенні навчання у ВНЗ);

сприяння у вирішенні індивідуальних проблем студентів – сиріт;

У відповідності до поставлених задач III етапу було визначено методи їх досягнень: анкетування, індивідуальна бесіда, тестування, екскурсії, прямі ефіри на телебаченні, консультування із залученням фахівців (куратори академічних груп, заступники декана з виховної роботи, юрконсульти, психологи), ведення журналів виховної роботи кураторами та заступниками деканів з виховної роботи, участь у ярмарках вакансій, зустрічі із керівництвом підприємств, установ та організацій, допомога у працевлаштуванні тощо.

Ярмарка вакансій – це захід, який періодично проводиться для підбору необхідних фахівців на вакантні місця та у кадровий резерв.

Зустрічі із керівництвом підприємств та організацій. Це зібрання студентства, у т.ч. пільгових категорій із керівництвом керівництвом підприємств, установ та організацій, яка має на меті донести інформацію про матеріально – технічну базу підприємств, кваліфікаційні вимоги, які виставляє ринок праці, про специфіку майбутньої професійної діяльності. Зазначена підтримка допоможе студентам – сиротам адекватно оцінити свої знання, вміння, навички тощо

Якісна робота надасть змогу зформувати такі риси особистості як самостійність, самодостатність, самозабезпеченість, готовність до оволодіння професійними якостями тощо.

Однією із найскладніших проблем у сиріт є ще й питання отримання житла у разі його відсутності. З цією метою законодавчо передбачена необхідність постановки на чергу для отримання житла, але через відсутність державних коштів на будівництво житла, воно майже не надається сиротам-випускникам. Чи не єдиним регіоном в Україні, де будують соціальне житло, є Запорізький. Цей регіон є зразком впровадження програм забезпечення соціальним житлом випускників інтернатних закладів та дітей-сиріт. Так, влада Запорізької області в м. Мелітополь організувала створення соціального гуртожитку. Сироти, яким поталанило проживати в цьому об’єкті, мають також можливість навчання у навчальних закладах цього міста – ПТНЗ, коледжі, академії, університети.

Головними орієнтирами для «активіста» громадського руху мають бути реалізованість власних сил, прагнення до особистого становлення, бажання допомогти тим, хто дійсно цього потребує. Становлення працівників студентського самоврядування залежить від певної сукупності факторів. Їх безпосередня участь в організованих та особистих програмах становлення і буде визначати реалізованість сил та амбіцій тієї чи іншої особи. Серед організованих заходів треба розуміти участь у семінарах, тренінгах, конференціях студентського самоврядування, відрядженнях, виступах перед різними групами населення тощо. Але є й альтернативні, можна навіть сказати «доповнюючі» програми становлення – особисті. Так на особисте самоопрацювання треба віднести такі моменти, як вивчення законодавчих, аналітичних, статистичних, соціологічних, педагогічних, психологічних напрацювань теорії і практики. Саме від розуміння та своєчасного опанування першої та другої компонент, – організованих та особистих програм зростання - залежить гармонійний розвиток кожної особистості.

Для ілюстрації наведу приклад. У кожному ОСС чи студентській профспілці статутом (положенням) передбачений підрозділ, відповідальний за роботу зі студентами пільгових категорій. Для чіткого розуміння і оперативного реагування «молодим посадовцям» - інструкторам, керівникам секторів, комісій тощо необхідно багато в чому розумітися. Причому ширина цього розуміння є досить значною, адже щоб допомогти студенту, необхідно не лише «співчувати», що він опинився в тій чи іншій скрутній ситуації, але й адекватно до ситуації поводити себе. Якщо у студента помер один з батьків, перше, що треба зробити - це не просто допомогти написати заяву на матеріальну допомогу, яка прийде через декілька місяців, а все ж таки висловити як мінімум співчуття студенту, та як максимум – додатково сприяти вирішенню емоційних та правових проблемних питань.

Багато що в таких випадках залежить від фаху, за яким навчаються ці «соціальні працівники». Найідеальніший варіант, коли таким фахом є «Соціальна робота», хоча це поодинокі випадки, адже далеко не в кожному ВНЗ готують саме соціальних працівників, педагогів, психологів тощо. Практика свідчить, що і в технічних вищих навчальних закладах можна досить якісно організувати відповідну роботу. Так, у ОСС Запорізького національного технічного університету, починаючи від вступу абітурієнтів пільгових категорій і завершуючи закінченням навчання, з ними ефективно працює структурний підрозділ – Комісія соціального захисту. Його головний інструментарій – механізм захисту прав та інтересів осіб пільгових категорій.

Аналіз рівня соціалізації сиріт у ВНЗ та правових передумов її здійснення, дозволив зробити висновки, щодо існування проблем, вирішення яких певною мірою поліпшить соціалізацію відповідних індивідів. Сам по собі факт матеріальної підтримки сиріт не вирішує повною мірою соціального забезпечення. Додатково до цього напрямку роботи необхідно займатись змістовною, постійною роботою у контексті соціально-педагогічного, психологічного супроводу.

Використання наведеного механізму роботи дасть змогу оновити зміст роботи у сфері вищої освіти та відповідних сфер суспільства в цілому, підвищити конкуренцію випускників-сиріт на ринку праці порівняно із молоддю зі звичайних сімей, вирішити найбільш проблемні питання, наведені у актуальних національних доповідях з сирітських проблем.

Основна література

1. Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Моногр. -К.:УДЦССМ. 2001.-334 с.

2. Актуальні аспекти соціальної роботи з девіантною молоддю: Метод, посіб. — Донецьк, 1996.— 112 с.

3. Антология социальной работьі. В 5 т. / М. Ф. Фирсов (сост.) — М.: Сварогь-НВФСПТ. 1994-1995.

4. Бочарова В. Г. Социально-педагогическая концепция социальной работьі в России: проблеми, перспективьі // Социальная работа. -1992. - Вип. б. - С. 11-18.

5. Бурая Н. ТІ. Соціальна робота: Навч. посіб. — X.: Ун-т внутрішніх справ. 1996. — 104 с.

6. Василькова Ю. В., Василькова Т. А. Социальная педагогика. Курс лекций: Учеб. пособие для студ. пед. вузов й колледжей. — М.: Изд. центр "Академия". 1999. — 440 с.

7. Василькова Ю. В. Методика и опьіт работьі социального педагога. — М, 2001. — 157 с.

8. Виховання в сім'ї дітей з особливими потребами / Упоряд. І. Б. Іванова. - К.: УДІДССМ, 1998.-83 с.

9. Введення в соціальну роботу: Навч. посіб. — К.. 2001. — 288 с.

10. Тендерний аналіз українського суспільства. — К., 1999. — 294 с.

11. Тендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. - К.. 2002. -121 с.

12. Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика. - М.„ 1998. - 600 с.

13. Динамика ценностей в социальной работе / Под ред. Стивена Шардлоу. - Амстердам; К., 1996. 184 с. - Сер. Социальная работа.

14. Доузл М., Марш П. Ориентированная на решение задачи социальная работа. — Амстердам; К., 1997. — 137 с.

15. Жіноче лідерство. Практика. Підруч. для тренерів / Відп. ред. О. Суслова. - К., 1997. -17 с.

16. Звєрева І. Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика. — К.: Правда Ярославичів. 1998. - 394 с

17. История социальной педагогики: Становлеине и развитие зарубежной социальной педагогики: Учеб. для студ. вузов В. И. Беляев, Т. А. Дубровская й др. — М.: Еардарики, 2003.— 255 с.

18. Інновації у соціальних службах: Навч.-метод, посіб. Т. В. Семігіна, В. В. Покладова. І. М. Грига та ін. — К.: Унів. вид-во "Пульсари". 2002. — 168 с.

19. Коваль Л. Г., Звєрева І. Д., Хлєбік С. Р. Соціальна педагогіка: Навч. посіб. - К.: ІЗМН. 1997.-392 с.

20. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. —К.: Парлам. вид-во, 2002. — 87 с.

21. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения: Учеб. пособие для вузов. — М.. 2001.—160 с.

22. Лукашевич М. П, Мигович І. І. Теорія і методі соціальної роботі: Навч. посіб. — 2-ге вид., допов. і випр. — К.: МАУП, 2003. -168 с.

23. Луков В. А. Социальное проектирование. — М, 1998. -492 с.

24. Макаренко А. С. Педагогическая позма. — К.: Рад. пік., 1988. -512 с.

25. Максимова Н. Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навч. посіб. - К.: ВПЦ "Київський ун-т", 2002. - 308 с.

26. Максимова Н. Ю., Мілютіна К. Л. Соціально-психологічні аспекти проблеми насильства / Комітет сприяння захисту прав дитини. - К., 2003. - 342 с.

27. 27.Міщик Л. І. Теоретико-методичні основи професійної підготовки соціального педагога у закладах вищої освіти. — Запоріжжя: Промінь. 1997. — 370 с.

28. Мустаева Ф. А. Основи социальной педагогики: Учеб. для студ. вьісш. пед. учеб. заведений. — 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Акад. проект. 2001. — 416 с.

29. Олиференко Л. Приємная семья — институт защитьі детства. Социальная педагогика. —2003.—№2. —С. 77-88.

30. Основні напрями соціальної політики України на період до 2004 року: Указ Президента України від 24 травня 2000 р. №717 / 2000.

31. Основьі социальной работьі: Учеб. для студ. вузов / П. Д. Павленок, А. А. Акмалова и др. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 394 с

32. Осьмак Л. Профілактика асоціальних форм самоствердження підлітків // Рідна пік., 1997.-№3-4.-С 37-40.

33. Пилипенко О. І. Методологічні підходи до соціальної роботи з групами ризику. Сучасна соціологічна парадигма. - МАУП,. 2000. - С.76-80.

34. Пилипенко 0.1. Метод арттерапії в соціально-педагогічній роботі // Проблеми педагогічних технологій / Упоряд. І. Д. Звєрева. Вип. 1: Волинський акад. дім. 2003. - С 78-92.

35. Пилипенко 0.1. Новітні технології в роботі психолога з групами ризику // Вісн. Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. К.: Вид. центр "Київський університет", 2000. — С 48-52.

36. Проблеми педагогічних технологій / Упоряд. І. Д. Звєрева. Вип. 1: Волинський академ. дім. 2003.—282 с.

37. Профілактика і терапія засобами мистецтва: Наук.-метод, посіб. / Під заг. ред. О. І. Пилипенка. -К.:А.Л.Д., 1996.-56 с

38. Психология социальной работьі / О. Н. Александрова, О. Н. Боголюбова. Н. Л. Васильєва и др.; Под общ. ред. М. А. Гулиной. - СПб.: Питер, 2002. - 352 с. - (Сер. Учебник нового века). 39.Селевко Г., Селевко А. Технологии социально-педагогической работьі // Социальная педагогика. — 2003. — № 1,2.

39. Сидорова Л. Дети "группьі риска": помощь, поддержка, зашита // Социальная педагогика. — 2003. — № 2. — С. 98-100.

40. Социальньїй педагог: проблеми подготовки и професіонального становлення /Л. И. Воронова, Л. И. Родина и др. — Самара, 2001. - 164 с.

41. Социальная работа Под общ. ред. В. И. Курбатова. - Ростов н/Д: Феникс. 1999. — 576 с.— (Сер. Учебники, учебньїе пособия).

42. 43. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / 1. Д. Звєрева, О.В. Безпалько. С. Я. Харченко та ін.; За заг. ред. І.Д. Звєревої, Г. М. Лактіонової. - К.: Центр навч. літ., 2004. - 265 с.

43. Соціальна робота в Україні: теорія і практика: Посіб. Для підвищ, кваліфікації працівників ЦССМ / За заг. ред. А. Я. Ходорчук. - К., 2001. - Ч. 1; 2.

44. Словарь-справочник по социальной работе / Под ред. Е. И. Холостовой. - М., 2000. - 424 с.

45. Справочное пособие по социальной работе /Л. С. Алексеева. П. В. Бобкова, Г. Ю. Бурлака и др.; Под ред. А. М. Панова, Е. И. Холостовой. - М.: Юристь, 1997. -168 с.

46. Тетерский С. В. Введение в социальную работу; Учеб. пособие. - М., 2000. - 496 с.

47. Технологии социальной работьі: Учебник / Под общ. ред. Е. И. Холостовой. - М.:ИНФРА-М.. 2003. -400 с.

48. Технология социальной работьі: Учеб. пособие для студ. вьісш. учеб. заведений / Под ред. И. Г.Зайньїшева. — М, 2000. - 204 с.

49. Технологии социальной работьі: Учеб. для студ. Вузов Т. В. Шеляг и др.: Е. И. Холостова (общ. ред.). - М: ИНФРА-М, 2003. - 399 с.

50. Управлінські аспекти сощальної роботи: Курс лекцій. - К.: МАУП. 2002. - 376 с

51. Философия социальной работьі: Моногр. Под ред. В. И. Митрохина. - М.: МГСУ Союз, 1998. -208 с.

52. Хмелева Н. Зтический кодекс социального педагога и социального работника // Социальная работа. — 2002. — № 2.- С. 17-19.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості творчої обдарованості та її проблеми у дитини.	\|	ЧАСТИНА 1 ПІДПРИЄМНИЦТВО

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.