Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.

Воєводства	Площа, тис. км	Населення, тис. осіб	Кількість поселень
Руське і Волзьке	64,4
Волинське	42,6
Подільське	24,1
Брацлавське	26,7
Київське і Чернігівське	153,7

У ХV ст. Україна вступила в новий історичний етап – стала козацько-гетьманською державою. Козацько-гетьманська доба охопила період, що почався з 1551-1554 рр. і закінчився знищенням Катериною ІІ Запорозької Січі у 1775 р.

Під час перебування Запорозької Січі в складі Речі Посполитої залежність козаків від держави була значною мірою номінальною. Але Переяславська рада і підписання в 1654 р. березневих статей стали початком російської експансії на українські землі, яка охоплювала всі сфери господарського й культурного життя.

Ознаки української (козацької) державності
За політичною системою
За державним устроєм
За міжнародним правом статусом
За соціальним ладом і людністю
За типом економіки

Джерела наповнення скарбниці Запорізької Січі
1.	Кошові регалії і домени –доходи від промислової експлуатації рибальських і мисливських угідь, земель (зимівників і хуторів).
2.	Військова здобич – воєнні трофеї, здобуті шаблею та веслом, «козацький хліб».
3.	Субсидія королівська, «жалованіє» царське, платня гетьманська – допомога грішми, хлібом, горілкою, військовими припасами з боку Росії й Гетьманщини, до 1648 р. – Польщі.
4.	Військовий оклад– податок на користь січової та паланкової старшини. Стягувався без імунітетів і неоподаткованого мінімуму з усіх козаків (курінних і одружених) по 1 крб. 50 коп. з душі (в другій половині XVIII ст.). Одружені козаки - «гніздюки» вносили додатковий податок із сім’ї.
5.	Мито– за перевіз товарів із сусідніх країн транзитом через запорізькі землі. 3 горілки бралося натурою.
6.	Господарська десятина та медове, що стягувались у паланках від хуторів і млинів натурою, від промислів і пасік - грошима. За користування посполитами військовою землею - 10 % урожаю.
7.	Торгове– податок акцизного типу з крамарів, на січовому ринку - 10 % вартості товарів.
8.	Куфовий збірвід кожної привозної бочки (куфи) спиртних напоїв по одній кварті (близько 1 л) або її вартість грошима.
9.	Податок із шинківпо 2,50-5,00 крб. у рік сплачували в скарб господарі, які держали шинки (корчми) у Січі, паланках і зимівниках.
10.	Подимне– податок з хат по селах, населених не козаками, підданими війська, які жили в паланках.
11.	Мостове– плата за перевози на Дніпрі та річках в межах Запорізьких Вольностей.
12.	Орендна платаза крамниці та дуби (вантажні човни), що належали куреням. Витрачалась на потреби курінного товариства.
13.	Руга, роковщинана утримання церкви і духівництва.
14.	Інші доходи– безхазяйне, конфісковане майно, викуп за полонених і засуджених, судові штрафи.

Належність українських земель до складу речі Посполитої пояснювала домінування на вітчизняному грошовому ринку польських і литовських номіналів. Проте у грошовому обігу в Україні за часів Польсько-Литовської держави були також російські, німецькі, австрійські, турецькі, голландські, угорські та італійські монети.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зародження кредитних відносин у Київській Русі	\|	Фінанси України у ХVІІ-ХІХ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.