Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Зародження кредитних відносин у Київській Русі

 

У Київській Русі кредит існував нарівні з готівковими грошима, але не набув значного поширення. В ті часи відсотки мали назву рези, рости, лихва, взвиття. З давніх часів у русичів існував звичай давати речі в поклажу, тобто на зберігання та брати відсотки з грошей та речей, що позичаються, а також гроші в куплю чи в гостьбу, тобто для торгових оборотів.

 

 

Сформовані традиції і звичаї русичів у сфері позикових відносин були вироблені потребами життя. Згодом вони набули статусу законодавства, що містило певні правила (вимоги) до кредитної діяльності. Зведення законів, що формувало та регулювало систему майнових відносин, мало назву Руська правда. Руська правда поповнювалася з часом новими вимогами щодо правил надання кредиту.

 

 

«Руська правда» Ярослава Мудрого (1019 р.)
Правила щодо позики майна під відсотки:
· договір про віддачу майна з прибутку чи грошей із відсотків мав укладатися при свідках, тобто здійснення купецьких угод потребувало свідків (послухачів); · якщо борг становив більше ніж 3 гривні і при укладанні договору не було поставлено свідків, а борг не повертався, неправомірно було вимагати його повернення; · якщо свідки під присягою показували на користь позивача, то він міг стягувати борг згідно з умовами договору.
Правила надання кредиту:
· торговець, що ненавмисно втратив товар, взятий у кредит, за необхідністю міг отримати відстрочку платежу; · торговець, що був винний у розтрачанні чужого майна, взятого в кредит міг позбутися свого майна.

 

Внесок київських князів у розвиток фінансових відносин
Князь Внесок у розвиток фінансових відносин
Олег Князювання Олега в Києві почалося зі створення опорних пунктів центральної влади (міст) у племінних княжіннях та зі встановлення приблизного порядку стягнення данини на підвладних князеві землях. Далі поступово поширюється влада Києва на землі незалежних раніше племінних княжінь. Князь Олег сформував державу – Київську Русь, запровадив дієвий механізм фінансового забезпечення потреб, який на той час хоча і базувався па застосуванні сили, але в тодішніх умовах забезпечував стабільність надходжень до казни як з внутрішніх, так і з зовнішніх джерел. В часи князювання Олега пожвавився економічний розвиток суспільства.
Ігор Будівництво держави було продовжено за наступника Олега - Ігоря, який знову приєднав до держави княжіння уличів і древлян, шо відпали було після звістки про загибель Олега. Війни приносили славу та багатство князям і старшим дружинникам, але водночас відривали від мирної праці людей, що послаблювало економіку держави. Тому головним джерелом зброї, харчів, коней залишалося стягнення данини, яке було особливо жорстоким. Саме за те, що князь Ігор зібрався вдруге стягнути данину з древлян, він був вбитий повстанцями. Зі смертю Ігоря закінчився перший етап у розвитку державності на Русі.
Ольги Ольга розуміла, що необхідно змінити безладний спосіб збирання данини, тому і впроваджує перші в Київський Русі реформи. Суть їх полягала в тому, щоб чітко встановити землі, з яких мала збиратися данина, розмір данини, який міг би забезпечити достатні надходження до казни і не обтяжувати племена. Є підстави розглядати державні нововведення Ольги як визначення повинностей залежного населення, створення уставів, що ними керувалися княжі дружинники, збираючи данину. Все не було, напевно, пов’язано з переходом від системи полюддядо нового порядку стягнення данини через спеціально посланих людей, що приймали її від населення в укріплених пунктах - «становищах»: Щоб забезпечити себе постійними прибутками, Ольга закріпила за княжою казною права на багаті хутровим звіром землі. 3 князюванням Ольги можна пов’язувати настання другого етапу в розвитку давньоруської державності.
Володимир Великий Він взяв під свою тверду руку Давньоруську державу ще не досить консолідованою. На відміну від попередників у центрі його уваги був добробут володінь, а не загарбання земель і збір данини. Відтоді в основних містах держави від імені київського князя збирають данину, управляють і чинять суд його намісники, котрі, в свою чергу, мають у підлеглості урядовців нижчого рангу, що порядкують у тій чи інший волості. Отже, за Володимира вперше на Русі склалась завершена система збирання податків, яка була повністю підконтрольна Київському князю. Володимир запровадив на Русі християнство, що зміцнювало авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. На утримання і церкви Володимир виділяв десяту частину княжої казни, що є прообразом гарантованих видатків держави з бюджету на відповідні потреби.
Ярослав Мудрий У часи князювання Ярослава завершилося будівництво Давньоруської держави. Завдяки його підтримці швидко зростала церква, розбудовувались міста. Було остаточно зламано місцевий сепаратизм, вдосконалився державний апарат. Полюддя, замінювалося м’якими, більш передовими формами данини, що відповідало змінам в суспільстві. Ярослав Мудрий звів загальноприйняті у ті часи закони в єдину «Руську правду», яка стала правовим кодексом усієї країни (близько 1037 р.).

 

 

Господарство України, на відміну від країн Західної Європи, на початку ХVІ ст. розвивалося в умовах не державності.    

 

 

Внаслідок об’єднання Великого князівства Литовського і Польського королівства (Люблінська унія 1596 р.) утворилася держава – Річ Посполита до якої входила абсолютна більшість українських земель. Чернігівсько-Сіверські землі, що в 1503 р. належали Московській державі, у 1618 р. були приєднані до Речі Посполитої.

 

 

З ХVІ ст. в Україну приходить Магдебурзьке право, яке стає визначальним у податковому та митному регулюванні.

 
 

 

 


Основні види податків, що справлялися на території українських земель за часів Речі Посполитої
1. Ланове – податок з лану у розмірі 12 грошів. Протягом ХVІ ст. зросло з 12 до 30 грошів з лану і для мало та безземельних селян від 20 до 30 грошей з господаря сім’ї.
2. Десятина – кошти, які стягувались на користь церкви.
3. Шос – сплачувало міське населення з рухомого та нерухомого майна у розмірі 4% суми, в яку було оцінено майно.
Стації – натуральна повинність для утримання польського війська.
5. Акциз – податок на алкогольні напої, що був запроваджений у 1459 р.
6. Кварта – податок, що сплачувався у формі четвертої частини доходів від королівських маєтків і мита, що йшов на утримання найманого (кварцяного) війська.
7. Подимне – податок з будинків у розмірі від ½ до 3 польських злотих.
8. Евкта – державне торгове мито на вивіз товарів в розмірі 4% від вартості товарів, запроваджене у 1629 р.
9. Індукта – державне торгове мито на ввіз товарів в розмірі 4% від вартості товарів, було запроваджено у 1643 р.
10. Митні збори за прогін худоби через державні кордони чи митні застави фортець, міських брам, мостів.
11. Податок з промислових прибутків. Ковалі, гончари, ювеліри, крамарі об’єднувалися в окремі цехи і сплачували фіксовані податки колективно.
12. Мито з власників доріг, полів, сіл, фільварків.

 

 

Податки за часів Польсько-Литовського князівства стягувалися у натуральній, відробітковій та грошовій формах.

 

 

З метою впорядкування податкової системи уряд періодично проводив перепис населення волостей, міст, сіл і дворів.

 

 


Читайте також:

  1. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
  2. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  3. Адміністративні правовідносини
  4. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  6. Адміністративно-правові відносини
  7. Адміністративно-правові відносини
  8. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
  9. Аналіз ефективності кредитних операцій
  10. Антагоністичні взаємовідносини.
  11. Аудит банківських та кредитних операцій
  12. Банківські правовідносини




Переглядів: 968

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Доходи та видатки державної скарбниці, податкова система Київської Русі | Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.