Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.

ТЕМА 5

Господарство українських земель в умовах панування феодальної системи в Україні
(ХVІ- ХVІІІст.)

1. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІст.

2. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.

3. Мануфактурний період української промисловості.

 

Господарство України на відміну від країн Західної Європи па поч. ХVІст. розвивалося в умовах недержавності. Українські землі належали Великому князівству Литовському (ВКЛ), Польському і Угорському королівствам, Молдавському князівству.

Внаслідок об’єднання ВКЛ і Польського королівства (Люблінська унія 1569р.) утворилася держава - Річ Посполита.

У сер. ХVІст. на Нижньому Подніпров’ї козаки заснували Запорозьку Січ, що була зародком відновленої Української держави.

Земельна власність зосереджувалась переважно в руках королів, магнатів, шляхти, церкви. З сер. XVI ст. почало формуватися козацьке землеволодіння .

Більша частина земель в Україні була зосереджена у магнатів. У 70-80 –х р. XVIст. у Руському і Волзькому воєводствах двом десяткам магнатів. Які володіли 10 і більше населеннями, належало майже 1/3 приватних шляхетських сіл і міст.

Особливо швидко це магнатське землеволодіння зросло після Люблінської унії 1569 р. , коли почалась колонізація наддніпрянських і запорізьких земель.

Земельні багатства магнатів зростали за рахунок успадкування, шлюбів. Пожалувань короля, купівлі та захоплення земель. Права на придбані або загарбані землі затверджувалися королівськими грамотами.

В аграрному господарстві значного розвитку набуло шляхтське землеволодіння. У ВКЛ оформлення шляхти як привілейованого стану та його остаточне відокремлення від „поспільства „ (селянства) було завершено у сер. XVII ст. У1528 р. було проведено перепис шляхти.

Оформленню шляхетського стану сприяла аграрна реформа (волочна поміра ) 1557 р. , підчас якої перевірялися права на шляхетство. За Люблінською унією шляхта звільнялася від військової служби і державних повинностей.

На початку XVII ст. в Україні налічувалося близько 1 тис. шляхетських і 250 магнатських маєтків.

Неухильно зростала велика феодальна власність у Закарпатті та Північній Буковині.

Протягом XVI ст. у ВКЛ відбувалося законодавче закріплення прав магнатів і шляхти на землю.

Люблінська унія 1569 р. підтвердила звільнення шляхетського землеволодіння від усіх обмежень. Шляхта могла володіти землею в обох частинах держави.

В цей час продовжувало зростати володіння православної, уніатської та католицької церков. Церкви багатіли за рахунок захоплення селянських земель, підписувань, дарувань місцевих воєвод, магнатів і шляхти, які намагалися схилити її на свій бік. Великокнязівський уряд надавав землі монастирям. У XVI – першій половині XVII ст. найбільшим землевласником був Києво–Печерський монастир. Одним із найбільших магнатів був П. Могила, якому лише на Київщині належало 2305 сіл і міщанських дворів.

Становище православної церкви різко погіршилося після Брестської унії 1596 р. Під тиском польсько-литовських феодалів, які вбачали у православній церкві опір, своїм наміром окатоличення і ополячення українського народу, вона була змушена поступитися частиною своїх володінь на користь уніатської та католицької церков.

Зростання магнатсько - шляхтської земельної власності привело до еволюції права землеволодіння селян. Селяни приватних володінь не мали права переходу і поступово підпадали в особисту залежність.

Обмежували права селян на землю фільварки.

Для існування фільваркових господарств суттєво необхідними були доступ до ринків та значна робоча сила.

З розвитком фільваркового господарства безпосередньо була пов’язана волочна реформа польського короля і князя литовського Сигізмунда II Августа. Волочна реформа збільшила кількість тяглових селян, в категорію яких були переведені селяни-денники, службові, челядь.

Волочна реформа зруйнувала громадські порядки.

Литовський статус 1566 р. визнав за селянами лише обмежене право на рухому власність, а продаж землі допускав лише між селянами одного маєтку.

У другу пол. XVI – на поч. XVII ст. фільварки створювалися у тих воєводствах, де їх до того ще не було.

Найбільші фільварки мали по 400-600, середні – по 100250 га. ріллі.

Розвиток фільваркової системи зміцнив феодальну власність на землю.

До сер. XVIст. переважали селяни – кмети з повним наділом (ланом), які мали змогу широко розгорнути господарство.

Розгортання панщинно – фільваркової системи не тільки позбавили права селян на землю, а й призвело до збільшення їх панщини, примусів і втрати права переходу.

На українських землях Литовської держави відбулися ті самі процеси. Селянам було заборонено скаржитися на своїх панів, які використовували право вотчинного суду. Литовські статути 1529 і 1566рр. дозволяли купувати селян без землі.

Всі селяни вважалися кріпосними, позбавлялися права розпоряджатися своїм майном, повинні були коритися і щодо віросповідання. Запроваджувалася необмежена панщина „з волі пана”. Шляхтич міг позбавити селянина життя на свій розсуд.

Тягарем для селян було кілька разів на рік їздити своїми кіньми або волами з панським хлібом чи іншими продуктами у далеку дорогу – на ярмарки або до портів. Існували так звані дарові дні, коли селяни повинні були гатити греблі, ловити рибу, стригти овець, чесати льон і коноплі, працювати на городі.

На Буковині основою господарства залишалися селянські землі. За користування ними селяни платили натуральну та грошову ренти, державні податки на користь молдавського господаря і турецького султана.

Отже, протягом XVI- першій пол. XVII ст. на українських землях відбулися істотні зміни в аграрних відносинах. Розширення внутрішнього і зовнішнього ринків призвело до формування й утворення фільварково – панщинної системи господарства. Зросло магнатсько – шляхетське землеволодіння. Завершилося закріпачення селян, які підпали в поземельну, особисту і судово – адміністративну залежність від феодалів. Найінтенсивніше ці процеси відбувалися в Галичині, Волині, Поділлі, північно – західних районах Київщини. В Наддніпрянській і Задніпрянській Україні, де вирувала народна колонізація, селяни були вільними, жили в слободах, залежність їх від феодала виявлялася у сплаті йому натуральної і грошової ренти. На цих землях формувалося козацьке землеволодіння. Наступ феодалів на права селян, прагнення покріпачити все населення України зумовили зростання чисельності козацтва і посилення національно – визвольної боротьби українського народу, найвищою точкою якої стала Визвольна війна середини XVII ст.

 

 


Читайте також:

  1. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  2. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
  3. Аграрні закони України
  4. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
  5. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  8. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  9. Адміністративне судочинство в Україні
  10. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
  11. Адміністративні правовідносини




Переглядів: 2303

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Міжнародні економічні відносини | Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.