Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Автоматизація банківської діяльності в Україні

Cтан автоматизації банківської діяльності в комерційних банках України дуже різний. Це пов’язано з тим, що банківський сектор економіки України — це сектор, який інтенсивно розвивається і постійно удосконалюється. Проводити аналіз та оцінку впро­вадження передових інформаційних технологій у сфері банківської діяльності необхідно на двох рівнях — на рівні Національного банку України (НБУ) та на рівні комерційних банків.

У 1994 р. НБУ було прийняте стратегічне рішення щодо впровадження системи електронних міжбанківських розрахунків/пла­тежів (СЕП). Ця державна платіжна система об’єднала засобами електронної пошти в єдиний інформаційний простір всі комерційні банки України. СЕП створювалась як багаторівнева безпаперова система «брутто»-розрахунків.

Впровадження СЕП дало змогу відмовитись від використання поштових та телеграфних авізо, значно підвищити швидкість, якість і надійність виконання платежів, забезпечити безпеку та кон­фіденційність банківської інформації. Архітектура СЕП включає три рівні: комерційні банки (КБ), де функціонують програмно-технічні комплекси АРМ-3; обласний рівень НБУ, куди передаються платіжні повідомлення від КБ, представлений регіональ­ними розрахунковими палатами (РРП) і відповідно комплексом АРМ-2; найвищий рівень — це центральна розрахункова палата (ЦРП) і комплекс АРМ-1, який проводить облік та контроль платежів у масштабі України в цілому. СЕП побудована і функціонує за міжнародними стандартами, виконуючи обробку та передачу повідомлень. Кожний комерційний банк є самостійним учасником СЕП і може вибрати одну з моделей обслуговування кореспондентського рахунку, яких зараз налічується сім. Банки, які мають власні платіжні системи, виходять лише на рівень ЦРП із загальними консолідованими сумами. СЕП дає змогу НБУ щоденно на десяту годину ранку мати актуальний баланс банківської системи України за попередній день. За допомогою СЕП щодня обробляється більш як 300 тис. платіжних документів на суму близько одного мільярда доларів США.

Створення і впровадження такої системи дало змогу національній банківській системі України стати однією з досить ефективних і отримати схвальні відгуки спеціалістів. Безумовно, як будь-яка комп’ютерна система, СЕП не є чимось сталим; це — система, яка постійно удосконалюється й розвивається. Зокрема, великих змін та трансформацій СЕП зазнала у зв’язку з переходом на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, який відбувся у січні 1998 р.

В НБУ функціонує електронний депозитарій для управління державними цінними паперами. Створюється проект впровадження національної платіжної системи для автоматизації масових готівкових розрахунків на базі пластикових карток. Деякі великі банки вже мають відповідні засоби й обслуговують міжнародні платіжні системи карток: VISA, Europay/Master Card та ін.

Аналізуючи стан справ на рівні комерційних банків, слід зазначити, що рівень впровадження сучасних інформаційних технологій у комерційних банках України дуже різний. Це пов’язано з надто швидким зростанням кількості банківських установ та різним рівнем їх фінансових можливостей щодо впровадження ком­п’ютерних технологій. Взагалі банківська система України перебуває на стадії свого становлення. Тому є банки, які мають лише набір засобів для формування необхідної звітності та програмних продуктів, що дозволяють банкам, згідно з вимогами Національного банку України, бути учасниками СЕП. Поряд з такими банками, які характеризуються невисоким рівнем комп’ютеризації робіт, є банківські установи, котрі добре розуміють, що сучасні інформаційні технології є основним засобом підвищення конкурентоспроможності у боротьбі за пріоритетне становище на фінансовому ринку та залучення клієнтів. Тому в таких банках при виборі комп’ютерних систем перевагу надають технологіям, які розроблені з урахуванням міжнародних стандартів і відповідають вимогам відкритих систем, а також можуть легко переноситись з однієї платформи на іншу.

Для залучення нових клієнтів та створення зручностей щодо їхнього спілкування з банком у багатьох банківських установах впро­ваджена й успішно функціонує система «Клієнт-банк». Впровадження такої системи дає змогу клієнту спілкуватися з банком і виконувати платежі, не виходячи з свого офісу, що, безперечно, підвищує привабливість банку при виборі його клієнтом.

Слід зазначити, що деякі українські комерційні банки є учасниками міжнародної фінансової телекомунікаційної мережі SWIFT.

Але якщо характеризувати ситуацію в цілому, то більшість автоматизованих банківських систем (АБС) розроблені як файл/сер­верні системи, що зорієнтовані на використання персональних комп’ютерів, працюють у локальній мережі і функціонують у середовищі таких СУБД, як Clipper, FoxPro, db_Vista, Clarion, Btrieve та ін. Це стосується як систем, розроблених силами спеціалістів банку, так і більшості систем, що пропонуються фірмами—розробниками банківських систем.

Інформаційні системи, розроблені в середовищі цих СУБД, надають ряд істотних переваг при роботі з банківською системою:

1. Підтримка розподіленої бази даних не лише в локальній мережі, а і в територіально-розподіленій системі, що дає змогу банкам оперативно управляти роботою філій та контролювати їх.

2. Забезпечення надійності збереження даних за рахунок наявності механізму підтримки транзакцій та реплікацій, який забезпечує цілісність й узгодженість даних.

3. Виконання вимог гарантування безпеки банківської інформації шляхом розмежування і підтримки різних рівнів доступу та автоматизованого ведення журналу, який протоколює всі дії користувачів.

4. Відсутність суттєвих обмежень при використанні в банківській сфері з точки зору обсягів інформації в базі даних, швидкості обробки і т.п.

5. Наявність сучасних засобів розробки клієнт/серверних технологій, таких як CASE — засоби та об’єктно-орієнтовані мови програмування.

Отже, банківська справа на сучасному етапі — це галузь, яка є передовою з точки зору впровадження сучасних інформаційних технологій.


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  5. Автоматизація вводу
  6. Автоматизація виробництва
  7. Автоматизація виробничих процесів
  8. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  9. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  10. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  11. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні напрями автоматизації банківської діяльності | Покоління автоматизованих банківських систем

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.