Антагоністичні взаємовідносини.

Антагоністичні взаємовідносини проявляються у пригніченні одного або кількох членів мікробної спільності іншими.

Пасивний (конкурентний) антагонізм — взаємодії, за яких різні мікроорганізми використовують одні й ті самі поживні речовини. Пасивний антагонізм — це конкуренція у боротьбі за поживу та життєвий простір. У цій боротьбі перевагу мають мікроорганізми, яким притаманна висока швидкість росту та невибагливість до джерел живлення.

Активний антагонізм зумовлений виділенням бактерицидних речовин. Ними можуть бути неспецифічні продукти обміну (органічні кислоти, спирти, аміак, феноли та ін.), які спричиняють коагуляцію білків цитоплазми. Так, молочнокислі бактерії, підкислюючи середовище, пригнічують розвиток гнильних бактерій. Причиною активного антагонізму може бути утворення специфічних бактеріостатичних або бактерицидних речовин — антибіотиків, які вибірково діють на інші мікроорганізми. Форма антагонізму, зумовлена синтезом антибіотиків, розглядається як антибіоз. У 1928-1929 pp. А. Флемінг спостерігав різке пригнічення грибом Репісillіит notatum патогенних стафілококів. У 1941-1942 pp. Е. Чейн та Г.В. Флорі з культуральної рідини гриба виділили антибіотик пеніцилін. За це відкриття, яке ознаменувало початок нової ери в розвитку медицини — ери антибіотиків, А. Флемінг, Е. Чейн та Г.В. Флорі були удостоєні Нобелівської премії.

Явище мікробного антагонізму широко використовується в медицині та сільському господарстві. Живі мікроорганізми застосовуються для боротьби з дисбактеріозами, для лікування і профілактики інфекційних хвороб, для попередження розвитку токсиноутворювальних грибів у кормах тварин, а також для боротьби з фітопатогенними мікроорганізмами.

Найвиразніше антагоністичні взаємовідносини проявляються у формі паразитизму та хижацтва. Між цими формами взаємовідносин важко провести чітку грань, оскільки і хижаки, і паразити задовольняють свої потреби у поживі за рахунок жертви. Різниця між ними полягає в тому, що хижаки умертвляють свою жертву відразу ж, тоді як паразити живляться за рахунок живого організму, який залишається живим упродовж тривалішого часу. Наприклад, бактеріофаги (віруси бактерій) є облігатними паразитами, вони втратили здатність до сапрофітного способу життя, оскільки не здатні розмножуватися поза організмом хазяїна. Бактерії Bdellovibrio є паразитами грамнегативних бактерій. Факультативні паразити можуть розвиватись поза організмом хазяїна і навіть рости на поживних середовищах.

Отже, між мікроорганізмами у природних асоціаціях встановлюються певні взаємовідносини, які можуть змінюватися і не мають чітких меж між собою. Причини, від яких залежить прояв тих чи інших форм взаємовідносин, зумовлені конкретними умовами існування, а також характерними особливостями обміну речовин самих організмів

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Симбіотичні взаємовідносини.	\|	Мікрофлора ґрунту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.