Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Банківські правовідносини

Банківські відносини підпадають під регулювання норм права, тому є правовідносинами. Відповідно, їх можна кваліфікувати та класифікувати, виходячи із загальних стан­дартів правової науки. Слід зауважити про наявність спеціаль­ного об'єкта і суб'єкта банківських відносин. Характерною рисою останніх є також опосередкування грошово-кредит­ної політики, яку здійснює центральний банк, що виявляєть­ся у відсутності волі сторін щодо визначення форм правовідносин та правил їх реалізації. Тобто в банківських відносинах прямо або непрямо бере участь держава.

Говорячи про об'єкти банківських відносин, слід зупини­тися на об'єктах банківської діяльності, оскільки переважна більшість банківських відносин пов'язані саме з її здійснен­ням. Об'єктами банківської діяльності є фінансові інстру­менти, а саме гроші, цінні папери та валютні цінності. При цьому гроші можуть виконувати функції засобу обігу (пла­тежу), засобу збереження, товару (кредит), але не функції міри вартості. Гроші використовують у готівковій або безготівковій формах. Цінні папери як об'єкти банківської діяль­ності повинні мати грошове вираження, бути корпоратив­ними або розрахунковими, а не товарними й мати певний мінімальний обіг.

Валютні цінності мають відповідати вимогам валютного законодавства (валюту не може бути вилучено з обігу, до­рогоцінні метали й каміння мають відповідати технічному вміщенню й бути допущені до господарського обігу тощо). Зазначені три об'єкти банківських правовідносин відобра­жають три основні сегменти фінансового ринку, на яких працюють банки та небанківські кредитно-фінансові уста­нови, — ринок капіталів, ринок цінних паперів (вторинний) та валютний ринок.

До об'єктів банківської діяльності доцільно відносити й інформацію, яка становить банківську таємницю. Згідно зі ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею є інформація про діяльність і фінансовий стан клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин із ним чи треті­ми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.

Підставами для виникнення банківських правовідносин можуть виступати норми законів та нормативно-правових актів НБУ України; адміністративні акти (при здійсненні реєстрації, видачі ліцензії тощо); договори або односторонні угоди. Деякі автори відносять до підстав виникнення таких відносин і заподіяння шкоди, хоча це положення є спірним.

Одним із суб'єктів банківської діяльності обов'язково по­винен бути банк або кредитна організація, тобто йдеться про наявність спеціального суб'єкта. Залежно від суб'єктного складу можна виокремити кілька видів банківських пра­вовідносин:

— між банками і клієнтами;

— між центральним банком і банками;

— між окремими банками щодо здійснення банківських операцій;

— між банками щодо створення банківських об'єднань;

— між центральним банком і органами державної влади у сфері підзвітності;

— між центральним банком і урядом держави щодо про­ведення спільної економічної політики;

— між центральними банками держав.

Залежно від змісту правовідносини можна поділяти на:

• майнові, пов'язані з фінансовими інструментами як ви­дом майна;

• немайнові, пов'язані із забезпеченням дотримання ре­жиму банківської таємниці, захистом ділової репутації бан­ків, використанням найменувань тощо;

• організаційні, пов'язані як з побудовою внутрішньої структури банків, так і з організацією всієї банківської сис­теми загалом;

• регулюючі, пов'язані зі здійсненням центральним бан­ком функцій банківського регулювання та нагляду.

Отже, банківські правовідносини це врегульовані нор­мами права суспільні відносини, які складаються у процесі діяльності банків, організації банківської системи, прове­дення банківського нагляду і які пов'язані з випуском й обі­гом фінансових інструментів та банківської інформації.

 



Читайте також:

  1. Адміністративні правовідносини
  2. Банківські об'єднання
  3. Банківські об’єднання
  4. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.
  5. Банківські ресурси, їх види та класифікація
  6. Банківські ризики та їх характеристика
  7. Банківські установи на кредитному ринку
  8. Бюджетні правовідносини: об’єкти, суб’єкти, норми бюджетного права
  9. Використання векселів у банківській діяльності
  10. Горизонтальні банківські правовідносини виникають між комерційними банками та їхніми клієнтами з приводу банківського обслуговування.
  11. Господарські правовідносини та господарське законодавство і право.




Переглядів: 1740

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Банківське право: предмет та методи правового регулювання | Банківське законодавство

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.