Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.

Забезпечують приведення в дію юридичних засобів для реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Банківські правовідносини складаються із суб'єктів, між якими виникли правові відносини, об'єктів та змісту, тобто суб'єктивних юридичних прав і обов'язків. Суб'єктами банківських правовідносин можуть бути державні органи (НБУ), юридичні особи (комерційні банки, підприємства), фізичні особи (громадяни України, іноземці).

У деяких випадках суб'єктом банківських відносин виступає держава (у випуску державних облігацій, у використанні банківського кредиту для покриття нестачі бюджетних коштів).

Відповідно до чинного законодавства одним із обов'язкових суб'єктів банківської діяльності є банк або фінансова установа.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національний банк України", банк - це юридична особа, яка на підставі ліцензії НБУ здійснює діяльність із залучення вкладів від фізичних та юридичних осіб, ведення рахунків і надання кредитів на власних умовах. Фінансова установа - юридична особа, яка проводить одну або кілька операцій, що можуть виконуватися банками, за винятком залучення вкладів від населення. Фінансова установа має право здійснювати окремі банківські операції, які перелічені у виданій НБУ ліцензії. Відмінність цих суб'єктів становить той набір банківських операцій, які вони мають право виконувати. Існування фінансових установ зумовлено об'єктивними причинами, а саме - необхідністю виконувати широкий набір функцій з метою забезпечення кредитно-фінансового сегменту суспільного виробництва.

Об'єктом банківських правовідносин є те, відносно чого вони виникають,- кошти, цінні папери, майно, дії громадян та юридичних осіб (здійснення платежів, операцій з іноземною валютою, купівля-продаж цінних паперів). Матеріальним змістом банківських правовідносин є поведінка суб'єктів, що складається із суб'єктивних прав і обов'язків, установлених нормами банківського права. Правам однієї сторони відповідають обов'язки іншої та навпаки. Наприклад, подання до НБУ клопотання резидента-позичальника про отримання індивідуальної ліцензії на залучення кредитних ресурсів від іноземного банку. З одного боку, резидент-позичальник має право вимагати розгляду свого клопотання, а НБУ зобов'язаний розглянути таке клопотання, дати відповідь тощо. З іншого боку, НБУ має право вимагати від резидента-позичальника додаткових відомостей, гарантій, необхідних для вирішення цього питання, а резидент-позичальник повинен виконати приписи НБУ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Серед джерел банківського права важливий блок становлять підзаконні нормативні акти, які можна поділити на дві групи.	\|	Горизонтальні банківські правовідносини виникають між комерційними банками та їхніми клієнтами з приводу банківського обслуговування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.