МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Лексико-семантичний рівень мови в руслі психолінгвістики. Зберігання слова у свідомості людини.ТЕМА 2. РІВНІ МОВИ В СВІТЛІ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ План 1. Лексико-семантичний рівень мови в руслі психолінгвістики. Зберігання слова у свідомості людини. 2. Словотвір в мовленнєвій діяльності. 3. Граматика в світлі психолінгвістики. До психолінгвістичних проблем лексики і семантики відносяться наступні: 1. Як розташовуються слова у мовній свідомості носіїв мови? 2. За яким принципом вони пов'язані одне з одним? 3. Як удається мовцеві відшукати потрібну лексему в момент мовлення? Відповідь на ці питання було отримано в ході різних експериментів. Один з них - вільний асоціативний експеримент. Асоціація - це зв'язок між двома об'єктами у свідомості людини, заснований на його особистому досвіді. За кількістю людей, що володіють асоціаціями, останні можуть бути індивідуальними, груповими і культурними - характерними для цілого народу. Наприклад, для європейської та американської культур колір жалоби чорний, а колір свята білий. У японській культурі - навпаки. За мотивованостю асоціації поділяються на умовні (абстрактні, невмотивовані) і конкретні (фактичні, мотивовані). До останніх відносяться: кішка - нявкати, дрова - рубати, труба - дим, троянда - запах. Асоціації вперше вивчав Аристотель. У новий час вивчення асоціацій пов'язано з психологією: пояснення сновидінь З. Фрейд будував на виявленні асоціацій. У ХХ столітті з'явилися словники асоціативних норм: у 1910 р. в Америці (автори А. Розанов і Х. Кент), а в 1977 р. - в Росії. Розглянемо одну із статей «Словника асоціативних норм російської мови»: Студент - бідний 43, заочник 33, вічний 13, відмінник 12, голодний 11, інститут 11, розумний 10, учень 10, веселий 9, медик 9, викладач 9, філолог 9, мученик 7, університету 7, людина 7, я 7, абітурієнт 6, молодий 6, сім'я 6, навчається 6 ... (всього 563 відповіді). За характером зв'язку зі словом-стимулом асоціації бувають наступних видів: 1) синтагматичні (пов'язані зі стимулом лінійними стосунками): студент - університету, студент - голодний, студент - медик; 2) парадигматичні (пов'язані зі стимулом відносинами подібності - синоніми, антоніми, гіпо -Гіпероніми (груша - фрукт), партітіви (корінь - дерево, ніч - доба), пароніми, парономазия, рими (кіно - вино, густий - порожній)); 3) фразові (можуть разом зі словом-стимулом входити у фразу або текст ): студент - сесія, студент - весела пора. Асоціації неоднакові у представників різних культур, що пояснюється оазним життєвим досвідом людей. За даними А.А. Залевської, на слово-стимул хліб у росіян найчастіше виникає реакція сіль, у французів - вино, у німців і американців - масло, у узбеків - чай. Асоціації розрізняються у представників різних професій, різного віку, різного соціального походження, різних географічних зон: було встановлено, що на слово кисть житель Поволжя реагує словом горобини, житель Душанбе - винограду, диригент - плавна, м'яка, художник - фарби, медсестра - ампутація. Існує кілька варіантів проведення асоціативного експерименту: 1. В якості стимулу даються не слова, а поєднання звуків або букв: триграмма ОКН народжує асоціації вікно, віконний, віконце, підвіконня, кокнуть; поєднання УФР вже не дає багато асоціацій. 2. В якості стимулу даються словосполучення: їсти кашу - ложкою, з маслом, з молоком, на сніданок. 3. Методика спрямованої асоціації: в характер стимулу вносяться обмеження для звуження зони асоціативного пошуку, для відсікання стандартних асоціацій: якщо асоціацією до слова холодний є слово гарячий, то асоціацією до словосполучення холодний день буде теплий, жаркий. 4. Дж. Діз слова, отримані в якості реакцій, знову ставив в якості стимулів. Він виявив існування семантичних полів асоціацій. 5. До подібних висновків дійшли і вчені А.Р. Лурія та О.С. Виноградова, що проводили психофізіологічний асоціативний експеримент. Він був заснований на тому, що при впливі на мозок людини слабким ударом струму наступають три можливі реакції: 1) нейтральна (судини пальців і голови не стискуються й не розширюються); 2) орієнтовна (судини пальців стискаються, судини голови розширюються); 3) захисна (судини пальців і голови стискаються). Експеримент починався з того, що у випробуваного шляхом проголошення слова скрипка і нанесення слабкого удару струмом вироблявся умовний рефлекс на слово скрипка - захисна реакція на це слово. Потім починалася основна серія дослідів: 1. Випробуваному пропонувалися слова, тісно пов'язані зі словом-стимулом (назви струнних музичних інструментів: віолончель, мандоліна, контрабас. У випробуваного спостерігалася захисна реакція. Висновок: в мовній свідомості людей є семантичні поля слів. 2. Випробуваному подавалися слова зі значенням «неструнні музичні інструменти»: акордеон, труба, кларнет, саксофон. Судинна реакція слабшала: виникала орієнтовна реакція судин. Висновок: у семантичного поля «музичні інструменти» можна знайти центр (струнні) і периферію (неструнні). 3. Випробуваному пропонувалися слова, не пов'язані зі світом музики: хмара, труба, дах, грубка. Це викликало нейтральну реакцію судин. Висновок: значення слів, що входять у різні семантичні поля (труба), отримують своє остаточне розуміння в контексті. 4. Випробуваний отримував слово, пов'язане зі словом-стимулом по звучанню: скріпка. Це слово викликало слабку орієнтовну реакцію судин. Висновок: слова в свідомості людини пов'язані не тільки за змістом, але й за формою, але останній зв'язок слабший. Про наявність семантичних і звукових полів слів говорять також обмовки, які людина допускає в розмовній мові, коли вона стомлена, хвора або сп'яніла. Літні люди часто плутають телевізор і холодильник, ванну і кухню, ключі та годинник. Ці заміни викликані смисловою близькістю слів. Застереження виникають і за звуковою ознакою: помадка - панамка, шланг - шнур, геноцид - канцероген. Читайте також:
|
||||||||
|