МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Л.С. Виготський, Н.І. Жинкин про співвідношення мислення і мови.ТЕМА 4. МИСЛЕННЯ І МОВА. МОВНА СТРУКТУРА МОЗКУ. План 1. Л.С. Виготський, Н.І. Жинкин про співвідношення мислення і мови. 2. Мислення і мова у формуванні мовного висловлювання. 3. Мислення і мова в при сприйнятті і розумінні мови. 4. Джерела вчення про мовної структурі мозку. 5. Відкриття мовних зон мозку П'єром Брока і Карлом Верніке. 6. Роль А.Р. Луріі у відкритті нових мовних зон мозку. 7. Дослідження ролі правої півкулі в мовному механізмі людини. 8. Спільна діяльність лівої і правої півкуль мозку.
Погляди Л.С. Виготського на взаємодію мислення і мови викладені в роботі «Мислення і мова» (30-ті роки XX століття). Головне питання, на який відповідав вчений, був «Що лежить між думкою і словом?». У вирішенні цієї проблеми важлива роль відводилася розрізнення значення і сенсу. Значення - це те, що об'єднує всіх носіїв мови в розумінні слова; те, що зафіксовано в тлумачних словниках. Сенс - це індивідуальне значення слова, пов'язане з особистим досвідом мовця або ситуацією спілкування. Якщо сенс несе первинне, особисте утримання слова, яке повинне бути втілене в мову, значення містить вже результат мовоутворення. Слово мотузка в ситуації, коли потрібно пов'язати торт, буде мати інший зміст, ніж у ситуації, коли виникає необхідність повіситися. Етапу перетворення сенсу в значення передує інший важливий етап: сенс зароджується від потреб людини, від тієї сфери, яка охоплює всі наші потяги і емоції. Іншими словами, за думкою стоїть мотив, причина мови. Він формує намір спілкуватися, готовність людини до мовним діям. Перетворення думки в слово походить у внутрішній мові. Ця категорія - ключова в концепції Л.С. Виготського. Це не «мова мінус звук». Внутрішня мова має особливу будову і якісно відрізняється від зовнішньої. Вона складається з предикатів, ключових слів, набору рем майбутньої промови. Рема - це частина пропозиції, несуча нову, актуальну інформацію. Внутрішня мова нагадує розмовне ситуативне спілкування: «Іде!» - Про автобус, якого давно всі чекають на зупинці. Це згорнута, стисла, граматично не оформлена мова; це опорний конспект майбутнього висловлювання. Внутрішня мова має свою еволюцію. Її ще немає у дошкільнят. Вона розвивається з езопової промови маленьких дітей, коли вони розмовляють самі з собою. Пізніше ця мова стає шепітної, а потім йде всередину нашої свідомості. Перетворення езопової промови у внутрішню завершується у дитини до 10 - 11 рокам. У процесі перетворення думки в слово йде боротьба індивідуально-особистісного сенсу і загальноприйнятих мовних форм. Про неї говорив Л.С. Виготський у своїй знаменитій фразі: «Думка не втілюється, а відбувається в слові». Тобто саме під час вибору потрібного слова результат пошуку слова починає задовольняти мовця. У цей момент думка ще продовжує формуватися. Тому за красивими і зв'язковими висловлюваннями не завжди стоїть глибокий сенс. Зазубривши, ми вже не думаємо, думка в слові не вчиняється, вона була у того, хто мова створював. Інша знаменита рядок з вірша Ф. Тютчева «Думка изреченная є брехня» говорить нам про те, що часто людина не до кінця задовольняється висловленим. Всі ці факти показують, що одиниці думки й мови не збігаються: Л.С. Виготський порівнював тому процес породження висловлювання з нависаючим хмарою, яке проливається дощем слів. Н.І. Жинкин в 60 - 70-ті роки XX століття ввів у психолингвистику поняття «Універсальний предметний код (УПК)» - система несловесних знаків, чуттєво відображають дійсність у свідомості людини. Це схеми, образи, рухові імпульси, нюхові і відчутні відбитки реальності. КПК - це мова задуму мови. Він інтернаціональний, тому ми здатні зрозуміти іноземну мову. Для породження мовлення ми повинні перекодувати інформацію з мови КПК на словесний мову. Читайте також:
|
||||||||
|