УРОК 8.

V . Висновок.

Слухання музики.

Музика Вілла-Лобоса – це відображення душі його країни. Його музику сучасники називають «брамою в новий світ».

Творчість Й.С.Баха надихнула композитора на створення дев’яти «Бразильських бахіан», адже саме в музиці Баха Вілла-Лобос вбачав «універсальне джерело й музичну основу, що об’єднує всі народи».

У його музиці не слід шукати стилізації, тобто наслідування бамівських інтонацій. Водночас щедра поліфонічна фактура та музичні форми, притаманні сюїтам Баха (прелюдія, хорал, фуга, арія), свідчать про вплив музики Баха на музику бахіани. Але, безперечно, бахіани засновані на національному характері музики.

Назва «бахіани» - символ глибокої шани і любові композитора до музики видатного Баха, творчість якого він уважав неперевершеним зразком для композиторів усіх часів і народів.

Але всі вони написані у традиціях бразильської музики і нерідко згадуються, як зразок творів у стилі неокласицизму.

Неокласицизм -течія в мистецтві XX ст. , що проголошувала відхід від сучасності в минуле і прагнула відродити стилістичні прийоми, форми і жанри класичної музики 18-19 ст.

Бразильська бахіана №5 складається з двох частин: Арії для сопрано й ансамблю віолончелей («Кантилени») й Танцю «Молот »

Арія – один із шедеврів Вілла-Лобоса. Після двох тактів вступу, що нагадує гітарний супровід та створює атмосферу серенади, звучить натхненний вокаліз мрійливого ліричного характеру.

Вслухайтеся у звучання цієї дивовижної музики!

Слухання. Е. Віла-Лобос. Арія з «Бразильської бахіани» № 5

Цей твір виконували всі видатні сопрано, серед них усесвітньо відома співачка Галина Вишневська. Саме під впливом від її виконання Анни Ахметова створила вірш, що називається «Слухаючи спів»

Розучування пісні І. Шамо «Києве мій».

Демонстрація та розучування пісні «Києве мій» (сл. Луценка, муз. І. Шамо)

Автор пісні належить до української пісенної композиторської школи ХХ століття. Пісня є музичною «емблемою» нашої столиці.

Вч. Які почуття втілені в пісні?

Уч. Відповіді.

Вч.Якими засобами музичної виразності втілений образ пісні «Києве мій»?

Уч.ю Відповіді.

Вч. Вілла-Лобос умів мріяти та здійснювати свої мрії. Можливо тому його музика говорить з нами так пристрасно, а головне – щиро. А в Арії з «Бразильської Бахіани» звучить щось найголовніше, саме те, чого так прагне наша душа. Здійснюйте свої мрії, знаходьте свої фарби.

ТЕМА:Відлуння та поєднання …

Мета уроку :

Навчальна :інтерпретація інтонаційно –образного змісту музичних творів ;

- засвоєння визначення понять полі стилістика, бард;

- закріплення визначення понять стиль, сюїта.

Виховна :Виховувати любовдо класичної музики;

- виховувати здатність співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча : Розвиток вокально – хорових навичок

( дихання, звукоутворення, унісоном, артикуляцією).

Корекційні завдання:корекція співочої постави;

- корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

- Корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні посібники:Портрет А.Шнітке , О.В.Волошина «Музичне мистецтво 8 клас»,Г.М.Макаренко «Музичне мистецтво»

Музичний матеріал:А.Шнітке «Сюїта в старовинному стилі»,І.Шамо «Києве мій»

Т.Н.З:Магнітофон.

Хід уроку.

Організація учнів до уроку .

Серед композиторів другої половини 20 ст. , чия музика прозвучала гостро і сучасно, ім’я Альфреда Шнітке стоїть у першому ряду. Шнітке – один зі славетних російських композиторів 20 ст., якого ще за життя називали генієм. Він мав незвичайний дар чути світ у безліч вимірів, у перетині часів і просторів. Феноменально органічно Шнітке робив повороти від авангардизму до попередньої традиції, від високого академічного стилю до доступного популярного. Головне, про що говорить музикою Альфред Шнітке, - це сенс буття, моральність змісту мистецтва і творчості, добро і зло …

Альфред генадійович Шнітке народився 24 листопада 1934 року в Саратовсьькій області. Музичні здібності хлопчика були помітними вже змалку, проте своєчасно навчати його музики не було можливості через воєнні події 40-х років 20 ст. Лише в 10 років у Альфреда зявився його перший музичний інструмент – акордеон, на якому він навчився грати самотужки. Відчуваючи потребу в музично- теоретичних знаннях та виконавських навичках, альфред сам знайшов для себе вчительку, яка мешкала в їх будинку. Величезне враження на майбутнього композитора справляло відвідування концертів та оперних вистав. У 14 років Альфред почав професійно навчатися музики на диригенсько-хоровому відділенні музичного училища. Під час навчаня батьки придбали для Альфреда перший у його житті рояль. Після закінчення училища Шнітке вступив на теоретико- композиторський факультет Моськовської консерваторії. Педагог консерваторії Євген Голубєв, передбачаючи геніальність Шнітке, зазначив: « …Історія не знає видатних композиторів, які мають вузький суспільний та загальнокультурний кругозір, і тому людина з обмеженим кругозором ніколи не стане видатним композитором». Коли вперше чуєш музику Шнітке, то вона вражає своєю емоційною напруженістю, загостреними контрастами, гармонією та дисгармонією. У своїй творчості він використовує авангардистські прийоми та звертається до академічних стилів та форм. Такий метод отримав назву полі стилістика.

Полістилістика –це обє’днання в одному творі елементів різних стилів та епох, розмаїття музичних цитат.

Перші музичні твори молодого Шнітке – ораторії, кантати на вірші різних авторів, Перший скрипковий концерт, у якому відчувалися ознакою стилю, що пізніше назвуть «шнітківським», Інструментальна музика домінуватиме у творчості композитора.

Серед популярних творів композитора – кантата «Історія доктора Фауста», балети «пер Гюнт», ораторія «Нагасакі». Альфред Шнітке є автором музики майже до 70 кінофільмів, мультфільмів, вистав.

1972 року композитор написав Сюїту у старовинному стилі, до якої належать три п’єси у стилі бароко – «Пастораль», «Балет», і «пантоміма», а також фрагменти з мультфільму «Спорт, спорт, спорт» - «Менует» і «Фуга»

Слухання фрагментів Сюїти у старовинному стилі А.Шнітке.

Виконання пісні І.Шамо «Києве мій»

Вч. Робота над піснею «Києве мій»

Є міста, в яких відчуваєш відлуння далеких епох і поєднання різноманітних стилів сучасності. З віршами Дмитра Луценка та музикою Ігоря Шамо лине до нас любов до мальовничого, старовинного і вічно юного Києва. «Як тебе не любити, Києве мій...». Повторимо перший куплет та приспів. Розучимо другий та третій куплети.

Караоке. «Києве мій»

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вступне слово вчителя.	\|	Вступне слово вчителя.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.