Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Праска УТП-2ЕП.

Праски масою 2 і 1,5 кг, потужність електронагрівача - 1 кВт, температура нагрівання від 100 до 200 °С, час нагрівання праски не більше 10 хв. Праска використовується для внутрішньопроцесної й остаточної ВТО жіночих і дитячих суконь тощо.
Праска використовується в комплекті з промисловими столами, що забезпечені технологічною парою. Вона складається з підошви, в якій металом залитий ТЕН, корпусу і рукоятки. До рукоятки підводяться паропровідний рукав та електрошнур. На боковій частині рукоятки є клавіша, при натисканні на яку, через отвори в підошві на виріб подається пара. На внутрішній поверхні рукоятки є диск з поділками, які визначають температуру нагрівання підошви праски.
Прасувальний стіл з паровим обігріванням робочої поверхні С-394, найбільш поширений і простий за конструкцією. Такі столи використовують для найрізноманітніших операцій: для розпрасовування швів, остаточної ВТО виробів, припрасовування тощо. Прасувальний стіл складається із станини, прасувальної робочої поверхні, тримача, паропроводу, конденсатопроводу, педалі вмикання відсмоктування, вакуумного клапана, конденсатовідвідника, вакуум проводу, плити-підставки для праски.
Для виконання операцій ВТО застосовують велику кількість різних прасувальних пресів як для внутрішньопроцесної, так і для заключної обробки напівфабрикатів і виробів. На швейних підприємствах для ефективного використання пресів, покращення якості обробки і внутрішнього виду виробів, а також для створення нормальних умов роботи ділянки ВТО і оброблення виробів винесені в самостійний цех. Це дозволило створити постійну лінію пресів для обробки виробів певних видів: чоловічих і жіночих пальто, чоловічих шерстяних костюмів, чоловічих сорочок і т.д. Всі прасувальні преси в залежності від зусиль пресування можна умовно розділити на легкі (до 10 Кн), середні (від 15 до 20 Кн) і важкі (більше 30 Кн).
В залежності від застосованого приводу прасувальні преси поділяються на пневматичні, гідравлічні і електромеханічні.
В технологічних процесах використовують нові вітчизняні і зарубіжні преси, в яких технологічний пар використовується для зволоження і нагріву напівфабрикатів, а вакуум-відсмоктувач – для його просушування і охолодження. Такі преси набагато продуктивні пресів старої конструкції і забезпечують високу якість виконаних операцій.

Прес ПГУ-2 - гідравлічний універсальний, прес ППУ-2 - пневматичний універсальний.

Максимальне зусилля пресування 20 кН. Температура нагрівання верхньої подушки від 100° до 200 °С, нижньої (парової) від 100° до 110 °С. Тривалість автоматичного циклу (пропарювання, пресування й відсмоктування) від 0 до 90 с.
Обидва преси підключені до централізованих паро-і вакуум-мереж; крім того, прес ППУ-2 підключається до централізованої пневмомережі. Преси можуть працювати в автоматичному режимі, а також при ручному й ножному керуванні. При цьому можна отримати додаткове пропарювання, додаткове підключення вакуум-систем, збільшення продовження пресування, відключення вакуум-системи, додаткове пропарювання через верхню подушку.
Пароповітряний універсальний манекен МПВУпризначений для оброблених операцій при ВТО плечових білизняних, трикотажних виробів, жіночого, демісезонного пальто, брюк. Манекен підключається до нейтральної паромережі і має дві гардеробні насадки – для брюк і плечових виробів. Продуктивність манекена при обробці пальто – 45 виробів в час, при обробці брюк – 50 виробів в час. Тривалість пропарювання і просушування регулюється окремо і може бути рівна максимально 90 с. Витрата пари – 21 кг/ч. Всі операції ВТО (пропарювання, розправлення загинів і висушування виробів) повністю автоматизовані й виконуються відповідно до заданої програми.
Манекен складається з корпусу (в якому змонтовані вентилятор і калорифер), чохла, пульта керування, затискача і рукояток - для пропарювання і - для подавання гарячого повітря. Спочатку відбувається пропарювання, потім просушування виробів гарячим повітрям. Плями знімають ручною щіткою, через отвори якої пропускається пара.

ТЕМА: Обладнання підготовчого, експериментального та розкрійного цехів швейних підприємств

Обладнання підготовчого цеху. В підготовчому цеху транспортують, розбраковують, вимірюють і зберігають тканини. Підготовчий цех складається із двох ділянок: нерозбракованих і розбракованих тканин.
Тканину виготовляють в рулонах на текстильних фабриках. Їх розвантажують з автомобіля автопогружчиком в самохідний рельсовий конвеєра, який відправляють в цех. При іншому розвантаженні тканину з автомобілів знімають за допомогою стаціонарного або висувного конвеєра, а також нахиленого скачування. Потім тканину транспортують на склад або в підготовчий цех.
Обладнання експериментального цеху. Експериментальний цех є самостійною ділянкою швейного виробництва. В експериментальному цеху вирішується питання перевірки і уточнення конструкції моделі, конструювання і моделювання; виготовляють зразків нових моделей, лекал; нормується витрата тканини, випробовується нове обладнання. Лекала виготовляються із картону. Щоб вони не зношувались, краї обробляються металевою стрічкою. Для вирізування лекал використовується спеціальне обладнання.
Машина ІЛ-2, призначена для безконтактного вимірювання площі швейних лекал, вирізаних із непрозорих матеріалів.
Технічна характеристика: швидкість переміщення лекал 47 мм/с, потужність 0,25 кВт.
Обладнання розкрійного цеху. В розкрійному цеху виконуються наступні технологічні операції: настилання, обрізання країв тканини. обмилювання верхнього полотна, розсікання настилів на частини, вирізування деталей, нумерація краю і транспортування його в швейний цех. Матеріал настилають, обрізають його краї і обметують верхнє полотно на настильному столі. Для притискання кінців настилу застосовують притискні лінійки. Край тканин відрізають кінцевою лінійкою. Розсікання деталей здійснюється розкрійними переставними і стрічковими машинами.
Настильний стіл, призначений для настилання тканини на столі розмірами 700х1800 мм. Кінцева лінійка, призначена для відрізання полотен і кріплення кінців полотен настилу, при виконанні багатошарових настилів в розкрійних цехах швейних підприємств.

Технологічна характеристика: напівавтомат, швидкість різання 1,6-10 %, ширина різання тканини, не більше 1600 мм, висота настилу не більше 150 мм.
Електророзкрійна машина з вертикальним ножем, призначена як для різання настилу висотою до 100, 130 і 160 мм на окремі частини, які вміщують декілька деталей швейних виробів, так і для вирізування окремих деталей. Частота обертання головного валу 3000 об/хв.
Електрична машина з вертикальним ножом СS – 529, призначена для розрізання настилів до 130 мм і СS – 530 – настилів висотою 130-160 мм. Потужність електродвигуна 0,25 і 0,35 кВт, частота обертання головного валу – 2800 об/хв. Відмінність між машинами: СS – 530 має великий хід ножа (40 мм).
Електророзкрійна машина з дисковим ножем ЕЗДМ – 5, призначена для розкроювання настилу висотою до 40 мм із легких тканин (шовку, крепдешину. трикотажу). Швидкість обертання дискового ножу 1650 об/хв., висота розкрійного настилу 50 мм.
Розкрійна стрічкова машина РЛ-1250-1, призначена для вирізування деталей швейних виробів складених в настил з тканин всіх видів і трикотажу на підприємствах, які здійснюють масовий розкрій. Технічна характеристика: максимальна висота розкроювання настилу 300 мм. Потужність стрічкового ножа 1,5 кВт.
Електророзкрійна машина ЕЗМ-3, призначена для розсікання настилів тканини не більш як 100 мм заввишки. Настили розтинаються на частини ножем. Найбільш досконалою є стрічкова розкрійна стаціонарна чотиришківна машина РЛ-6, призначена для викроювання деталей із частин настилу до 250 мм заввишки. Ніж-стрічка рухається з швидкістю 2 м/с.
Одним із шляхів автоматизації розкрійного виробництва є використання нових способів і систем розкроювання тканин. Перспективними з погляду автоматизації подавання розкроюваної тканини є способи розкроювання, що ґрунтуються на використанні групових та одиночних різаків, за допомогою коткового, ротаційного і вирубного устаткування. В останньому випадку можливе також і програмне керування різаками.
Котковий спосіб розкроювання. Тканина із сувою, проходячи через напрямні натяжні ролики і транспортуючі ролики, надходить у зону розкроювання. Проходячи між різаками стола і притискними обгумованими роликами, тканина розрізується.
Вирубування на пресах. Розкроювання тканини вирубуванням забезпечує вищу продуктивність праці, ніж при розкроюванні на стрічкових розкрійних машинах.
На деяких швейних підприємствах для вирубування невеликих деталей крою застосовують електрогідравлічні преси ПВГ-8 і ІІВГ-12.

Пресове устаткування застосовують при розкроюванні тканин методом штампування.

Ротаційний спосіб розкроювання. Безперервність розкроювання деталей із полотна, можливість автоматизації і видалення викроєних деталей та відходів, механізації подавання тканини, зменшення втрат тканини, підвищення продуктивності праці - усе це переваги ротаційного способу розкроювання.

 

 

Питання до заліку

"Обладнання виробництва”

2, 3 семестр

1. Властивості строчки однониткового ланцюгового переплетення.

2. Застосування строчки однониткового ланцюгового переплетення.

3. Процес утворення однониткового ланцюгового стібка.

4. Технологічна характеристика машини 2222 кл. ОЗЛМ.

5. Конструктивні відмінності машини 2222 кл. від машини 1022 кл.

ОЗЛМ.

6. Основні регулювання у машині 2222 кл. ОЗЛМ.

7. Регулювання сили тиснення лапки на тканину в машині 2222 кл.

ОЗЛМ.

8. Регулювання довжини стібка в машині 2222 кл. ОЗЛМ.

9. Технологічна характеристика машини 1622 кл. ОЗЛМ. Конструктивні

особливості.

10.Принцип утворення копіювальної строчки у машині 1622 кл. ОЗЛМ.

11. Основні регулювання у машині 1622 кл. ОЗЛМ.

12. Властивості двониткової ланцюгової строчки, область її застосування.

13. Процес утворення двониткового ланцюгового переплетення.

14. Технологічна характеристика та конструктивні особливості машини

237 кл. ПМЗ.

15. Основні робочі органи машини 237 кл. ПМЗ.

16. Основні регулювання у машині 237 кл. ПМЗ.

17. Технологічна характеристика машини 976-1 кл. ПМЗ.

18. Основні робочі органи машини 976-1 кл. ПМЗ.

19. Принцип утворення зигзагоподібної строчки.

20. Застосування зигзагоподібної строчки.

21. Технологічна характеристика машини 26 кл. ПМЗ.

22. Основні робочі органи машини 26 кл. ПМЗ.

23. Механізм голки машини 26 кл. ПМЗ.

24. Основні регулювання машини26 кл. ПМЗ.

25. Технологічна характеристика машини 335 кл. фірми "Мінерва".

26. Основні регулювання у машині 335 кл. фірми "Мінерва".

27. Технологічна характеристика машини 72520 кл. "Мінерва".

28. Призначення з'єднувально-обметувальних машин, види строчок.

29. Процес утворення двониткового ланцюгового обметувального

переплетення.


30.Процес утворення трьохниткового ланцюгового обметувального

переплетення.

31.Технологічна характеристика машини 51 кл. ПМЗ.

32.Основні робочі органи машини 51 кл. ПМЗ.

33.Заправлення ниток в машині 51-А кл. ПМЗ.

34.Основні регулювання в машині 51 кл. ПМЗ.

35.Технологічна характеристика машини МО - 816 - ДД - 4 кл. "Джукі".

36.Технологічна характеристика машини 1097 кл. ПМЗ.

37.Основні робочі механізми машини 1097 кл. ПМЗ.

38.Застосування машини однониткового ланцюгового потайного стібка.

39.Процес утворення однониткового ланцюгового потайного стібка.

40.Технологічна характеристика машини 85 кл. ПМЗ.

41.Основні робочі органи машини 85 кл. ПМЗ, їх особливості.

42.Регулювання висоти витискування матеріалу у машині 85 кл. ПМЗ.

43.Механізм голки машини 85 кл. ПМЗ.

44.Регулювання тиснення лапок на матеріал у машині 85 кл. ПМЗ.

45.Як виконується підшивання низу виробу через одне проколювання у машині 85кл. ПМЗ.

46.Технологічна характеристика машини CS - 790 кл. "Панонія".

47.Основні робочі органи машини CS - 790 кл. "Панонія".

48.Регулювання довжини стібка в машині CS - 790 кл. "Панонія".

49.Основні регулювання в машині CS - 790 кл. "Панонія".

50.Як виконується підшивання низу виробу через одне, два проколювання на машині CS - 790 кл. "Панонія".


Питання до іспиту

1.Класифікація швейних машин.

2.Основні групи технологічного обладнання та їх характеристика.

3.Будова швейної машини.

4.Основні робочі органи швейної машини.(функції, траєкторія)^ ^ ^

5.Деталі для з'єднання частин машини.

б.Деталі для передачі обертового руху.

7.Деталі для перетворення обертового руху у зворотно поступовий.

8.Крутка ниток, як її визначити?

9.Класифікація машинних голок за номером.

10. Властивості човникового стібка.

11.Принцип утворення човникової строчки.

12.Технологічна характеристика машини 1022-М кл.

13.Будова механізму голки машини 1022 кл.

14.Основні регулювання та змащення механізму голки машини 1022 кл.

15.Будова механізму ниткопритягувача машини 1022 кл,

Іб.Будова механізму човника машини 1022 кл.

17. Основні регулювання механізму човника машини 1022 кл.

І8.Будова човникового комплекту.

19.Механізм переміщення матеріалів.(вузол вертикальних переміщень).

20.Механізм переміщення матеріалів.(вузол горизонтальних переміщень).

21.Будова та регулювання механізму лапки.

22.Технологічна характеристика швейної машини 97-А кл.

23.Механізм ниткопритягувача машини 97-А кл.(будова, регулювання).

24.Заправлення ниток у машину 97-А кл.

25.Варіанти машин 97-А кл.

26.Прості неполадки у роботі швейних машин та методи їх усунення.

27.Складні неполадки у роботі швейних машин та методи їх усунення.

28.Технологічна характеристика машин для виконання строчки з посадкою.

29.Будова диференційованого механізму переміщення матеріалу.

30.Технологічна характеристика машин безпосадкової строчки.

31. Будова механізму голки машин безпосадкової строчки.

32.Засоби малої механізації.

33.Застосування та властивості строчки ланцюгового переплетення.

34.Процес утворення одно ниткового ланцюгового стібка.

35.Процес утворення двониткового ланцюгового стібка.

36.Конструктивні особливості машин двониткового ланцюгового стібка

фірми «Джукі»,«Сіруба».

37.Призначення зшивально-обметувальних машин, види строчок.

38.Процес утворення двохниткового ланцюгового обметувального

переплетення.

39.Процес утворення трьохниткового ланцюгового обметувального

переплетення.

40.Технологічна характеристика машини 51, 51-А кл.

41.Заправлення ниток у машині 51 кл.

42.Основні регулювання у машині 51 кл.

43.Призначення та принцип утворення зигзагоподібної строчки.

44.Будова механізму голки машини 26 кл.

45.Основні регулювання у машині зигзагоподібної строчки.

46.3аправлення ниток у машину зигзагоподібної строчки.

47.Технологічна характеристика машини 355 кл. «Мінерва».

48.Технологічна характеристика машини 72520 кл. «Мінерва».

49.Призначення та різновиди машин потайного стібка.

50.Конструктивні особливості машин потайного стібка.

51.Процес утворення однониткового ланцюгового потайного стібка.

52.Технологічна характеристика машини 85 кл., основні робочі органи.

53.Основні регулювання у машин потайного стібка.

54.Технологічна характеристика машини CS-790.

55.Призначення та технологічна характеристика машин-напівавтоматів для

по вузлової обробки.

56.Види петельних напівавтоматів. 57.Процес утворення прямої петлі.

58.Процес утворення петлі з вічком.

59.Основні регулювання петельних напівавтоматів.

60.Призначення та операції ВТО.

61.Види та характеристика теплоносіїв для операцій ВТО.

62.Будова та призначення праски.

63.Техніка безпеки при роботі з праскою.

64.Принцип роботи та будова ТЕНу.

65.Класифікація процесів ВТО.

66.Будова пресу.

67.Техніка безпеки при роботі на пресах.

68 Обладнання для безниткового з’єднання деталей одягу.

69.Напівавтомати для виконання закріпки.

70.Процес виготовлення малої та великої закріпки.

71.Регулювання у закріплювальних напівавтоматах.

72.Характеристика ґудзикових напівавтоматів.

73.Процес пришивання ґудзиків з 2-ма та 4-ма отворами.

74.Регулювання ґудзикових напівавтоматів.

75.Характеристика обладнання для настилання матеріалів. 76.Характеристика обладнання для розкроювання матеріалів.

77.Нові способи розкроювання матеріалів.

78.Обладнання експериментального цеху.

79.Розкроювання матеріалів лазером та ультразвуком.

80.Загальна характеристика транспортних засобів.

81.Види транспортних засобів.

82.Характеристика та види конвеєрів.

83.Характеристика конвеєра для зберігання готових виробів.

 




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Опосередковані вимірювання опору | Тема 4.1 Загальні відомості та класифікація перетворювачів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.