МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||
Економічна природа бюджетного дефіциту і його причини
Бюджетний дефіцитяк економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків. Бюджетний дефіцит є наслідком певного стану економічних відносин, які виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання фінансових ресурсів у більших обсягах, ніж є у державі. Для покриття витрат понад наявну масу фінансових ресурсів застосовують грошову емісію, внутрішні й зовнішні позики. Бюджетний дефіцит зростає в період спаду, оскільки державні доходи від податкових надходжень знижуються, а обсяг трансфертних платежів збільшується. Бюджетний дефіцит як фінансове явище виник водночас з оформленням націй і народностей у державу і запровадженням грошових відносин. Так, значних розмірів досягав державний дефіцит у Стародавньому Римі та Римській імперії, Франції, Російській імперії та ін. Водночас фінансовій історії відомі приклади ефективного співвідношення між доходами та видатками, і тут доцільно згадати Запорозьку Січ, доходи якої перевищували видатки. Дефіцит бюджету як такий не може бути надзвичайно негативним для розвитку економіки і динаміки життєвого рівня населення. У сучасному світі немає держави, яка б у ті чи інші періоди своєї історії не мала справи з бюджетним дефіцитом. Навіть економічно розвинуті країни, як правило, мають дефіцитний бюджет. Все залежить від причин його виникнення і напрямів витрачання державних коштів. В економічній літературі виділяють декілька видів бюджетного дефіциту (таблиця 7.1) Таблиця 7.1 - Класифікація дефіциту державного бюджету
За формою прояву розрізняють відкритий і прихований дефіцит бюджету. Відкритий дефіцит – сума бюджетного дефіциту, яка офіційно зазначена у Законі про Державний бюджет на відповідний рік. Прихований дефіцит не визначається державою офіційно й проявляється в завищенні планових обсягів доходів держави. За причинами виникнення бюджетного дефіциту його поділяють на вимушений і свідомий. Свідомий дефіцит виникає в умовах достатності ресурсів у суспільстві та досить високому рівні доходів юридичних та фізичних осіб. Він пов’язаний з політикою помірного оподаткування з метою зміцнення фінансової бази підприємницьких структур. За таких умов досить активною є політика позикових фінансів. Вимушений дефіцит пов’язаний з низьким рівнем виробленого ВВП, коли навіть високий рівень оподаткування не може забезпечити бюджет держави достатніми доходами. За критерієм впливу на економіку бюджетний дефіцит поділяється на активний і пасивний. Активний дефіцит характеризується витрачанням коштів на інвестування економіки, що, в свою чергу, веде до зростання ВВП. Пасивний дефіцит бюджету характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних витрат: соціальні трансферти, виплата заробітної плати в бюджетній сфері тощо. За критерієм визначення складових частин бюджетного дефіциту виділяють: Ø фактичний дефіцит бюджету – зовнішній прояв незбалансованості прибуткової і видаткової частин бюджету, який відображає реальні доходи, витрати бюджету і його дефіцит за певний період часу; Ø структурний дефіцит бюджету – різниця між витратами й доходами бюджету в умовах повної зайнятості; Ø циклічний дефіцит бюджету – оцінюється як різниця між фактичною величиною бюджетного дефіциту й структурним дефіцитом, є циклічного падіння виробництва внаслідок кон’юнктурних коливань, що призводить до дії вбудованих стабілізаторів: прогресивної системи оподатковування; системи державних трансфертів, системи участі в прибутках. За терміном дії бюджетний дефіцит поділяють на тимчасовий і стійкий. Тимчасовий дефіцит викликається касовими розривами у виконанні бюджету або непередбачуваними обставинами і подіями. Стійкий дефіцит бюджету існує в довгостроковому періоді, і, як правило, є наслідком спаду економіки або результатом проведення відповідної фінансової політики. Бюджетний дефіцит можна класифікувати залежно від його зв’язку з державним боргом. При цьому виділяють: ü первинний дефіцит державного бюджету; ü операційний дефіцит державного бюджету. Первинний дефіцит – це різниця між величиною дефіциту бюджету й всією сумою виплат по державному боргу. Інакше кажучи, цей дефіцит прирівнюється до різниці між сумою трансфертів і державних закупівель товарів і послуг і податкових надходжень до бюджету. Операційний дефіцит – загальний дефіцит державного бюджету за винятком інфляційної частини процентних платежів з обслуговування державного боргу. Дефіцит може бути наслідком здійснення крупних державних вкладень у розвиток економіки. В цьому випадку він відображає не кризовий стан суспільних процесів, а державне регулювання економічної кон’юнктури, прагнення забезпечити прогресивні зрушення в структурі суспільного виробництва. Така можливість припущення випереджаючого зростання державних витрат над доходами на окремих етапах розвитку суспільства була обґрунтована ще Дж.М.Кейнсом. Відомо, що бюджетні дефіцити виникають в результаті надзвичайних обставин – війн, стихійних лих тощо, коли звичайних резервів стає недостатньо та держава вимушена звертатись до особливих джерел фінансових ресурсів. Дефіцит українського бюджету має іншу якість – він відображає кризові явища в економіці, низку ефективність фінансово – кредитних зв’язків, нездатність уряду контролювати фінансову ситуацію в країні. Ось чому він – явище надзвичайно небезпечне, яке потребує прийняття не тільки дійових економічних заходів, але й відповідних політичних рішень. Якщо уряд не має чіткої програми економічного розвитку, а перевищення витрат над доходами допускає з метою латання “фінансових дір”, субсидування нерентабельного виробництва, то бюджетний дефіцит неминуче призведе до зростання негативних моментів у розвитку економіки. Дефіцит розглядається як тимчасовий, якщо він становить не більш 3% ВВП, є шляхи його подолання. Бюджетний дефіцит на рівні 10% ВВП вважається припустимим, але якщо він становить більш 20% - це вже критичний дефіцит. Сьогодні в більшості країни світу дефіцит бюджету становить від 2% до 15% валового внутрішнього продукту при середньосвітовій його величіні 4,5%. Слід зазначити, що розмір бюджетного дефіциту, якій перевищує 5% ВВП, призводить до різкого зниження інвестиційної активності, що переростає в подальшому в різні форми кризових явищ. Необхідно зауважити, що за останні десятиріччя окремі країни почали приймати бюджети з незначним дефіцитом, а США вперше за останні 30 років передбачено в бюджеті на 1999 р. позитивне сальдо на суму 9,5 млрд. дол. Причинами дефіциту бюджету в Україні є: 1. Зменшення приросту національного доходу. 2. Збільшення бюджетних витрат. 3. Зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками. 4. Відсутність чіткої фінансової стратегії. 5. Інфляційні процеси. 6. Циклічні спади і автоматичні стабілізатори. 7. Скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування державних видатків тощо. 8. Наявність тіньового сектора економіки тощо. З метою зниження рівня бюджетного дефіциту відповідні державні структури, в першу чергу, повинні використовувати додаткові неемісійні кошти. У програму конкретних дій щодо скорочення бюджетного дефіциту слід включити і послідовно втілювати у життя такі заходи, які, з одного боку, стимулювали б надходження грошових коштів до бюджетного фонду країни, а з іншого – сприяли скороченню державних витрат. До них можна віднести: · випуск державних цінних паперів; · зміну напрямків інвестування бюджетних коштів в галузі економіки з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривні; · більш широке використання фінансових пільг і санкцій, які дозволяють враховувати специфічні умови господарювання і стимулюють зростання суспільного виробництва; · скорочення сфери державної економіки і державного фінансування. Крім того, слід враховувати світовий досвід зниження бюджетного дефіциту, який широко застосовує таку форму, як залучення іноземних інвестицій у країну. За допомогою іноземних інвестицій можна скоротити бюджетні витрати на фінансування капітальних вкладень, збільшити коло платників податків, розширити базу для виробництва товарів і послуг, поліпшити стан платіжного балансу. Бюджетний дефіцит потребує вжиття енергійних заходів держави щодо його ліквідації. Насамперед це скорочення витрат бюджету, однак такий шлях досить складний. Реальнішими та доцільнішими є зміни в податковій і кредитній політиці, які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім до зростання виробництва та його ефективності. В іншому разі дефіцит бюджету стає додатковим найнесправедливішим податком із населення. Бюджетний дефіцит – явище майже постійне в економіці кожної держави, тому важливого значення набувають його розміри та методи ліквідації. Бездефіцитний бюджет – об’єктивна вимога економічного розвитку держави. Отже, основними причинами виникнення дефіциту державного бюджету в Україні є зниження обсягів виробництва й скорочення доходів бюджету, низька податкова дисципліна, наявність значного тіньового сектора в економіці, надмірні державні витрати за окремими статтями бюджету. Ліквідація або значне зменшення зазначених негативних явищ є основними напрямками скорочення дефіциту державного бюджету в Україні. Постійна дефіцитність державного бюджету України потребує пошуку джерел його фінансування. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||
|