WEB-документи та CGI-інтерфейси

Користувач корпоративної мережі має доступ до необхідної інформації за допомогою браузера свого клієнтського місця, де б він не знаходився. Відповідь він одержує з Web-сервера у вигляді Web-сторінок, які відповідають формату НТМL.

Залежно від типу запиту Web-сервер може витягати графічну, текстову й іншу інформацію з файлів-серверів компанії, звертатися за інформацією до розподілених корпоративних баз даних через CGI-інтерфейси.

НТМL-документи бувають двох типів - статичні і динамічні. До першого типу відносяться Web-сторінки, що існують у формі НТМL на момент звернення до них. Динамічні Web-сторінки формуються спеціальними програмами при надходженні запиту. При створенні динамічних сторінок використовуються відомості, що задаються самим користувачем. Ці дані передаються Web-браузером Web-сер-верові як параметри. Web-сервер одержує запит на створення динамічної сторінки і запускає програму, названу «скрипт», або «сценарій», передаючи їй отримані від користувача дані. Подібний механізм передачі параметрів від користувача зветься Соттоп Gateway Interface (СGІ). СGI був розроблений у 90-х роках XX сторіччя у CERN як стандартний інтерфейс між програмами перегляду Web і серверами Web. Самі програми називаються СG1-сценаріями, або СGІ-скриптами [5,11].

Назва «скрипт» походить від невеликих командних файлів (csripts) операційної системи UNIX, в яких порядково записуються директиви командного інтерпретатора Shell. Першими СGI-скрип-тами були сценарії на цій мові, оскільки спочатку Web-сервери створювалися на UNIX-системах. У даний час для створення скриптів стали використовувати такі мови, як С++, Реrl, РНР, Javaі ін.

При роботі з базами даних СDI-скрипт виконує роль посеред ника між Web-сервером і сервером БД. Адреса URL указує не на Web-сторінку, а на програму або сценарій, що запускає запит до бази даних. СGI-програма взаємодіє із сервером БД без посередника і (якщо вона жорстко прив'язана до конкретного SQL-сервера) або з використанням драйвера ODBC (якщо жорстка прив'язка відсутня). Потім програма перетворює результати у формат НТМL, і Web-сервер пересилає отриману сторінку клієнтові.

Рис. 9.1 ілюструє доступ до даних із браузера клієнта

Рис. 9.1. Доступ до даних із браузера

Оскільки інтерфейс СGI є стандартом СЕІШ і заснований на Web-технології, клієнтською платформою може бути будь-який комп'ютер, на якому виконується Web-браузер, а серверною - будь яка ЕОМ під керуванням Web-сервера.

СGI-скрипти мають ряд недоліків:

• статичне представлення інформації - перетворення результату запиту в НТМL-файл;

• при запуску кожної програми СGI породжується черговий серверний процес;

• відсутній динамічний перегляд і редагування даних у БД;

• потрібні значні обчислювальні ресурси;

• перевантажуються канали зв'язку.

Для усунення зазначених недоліків ССИ була розроблена специфікація АРІ (Application Program Interface) прикладних модулів.

Модуль АРІ є розширенням сервера і запускається як динамічна бібліотека, виконуючи обробку кожного виклику Web-сервера По окремій структурі пам'яті. Вони завантажуються в пам'ять під час першого звертання до них і не вимагають породження нового Процесу при повторному до них звертанні. Додатки, що працюють з АРІ, з'єднуються з Web-сервером значно швидше, ніж СGІ-програми. АРІ-модулі розробляються на мовах С, С++, Perl, SHell.

Недолік інтерфейсів АРІ полягають у тому, що вони є власністю розроблювана і не завжди переносяться на інші серверні платформи Web.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мережі INTERNET та INTRANET	\|	Рекомендації з побудови INTRANET-мережі організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.